QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

листами руберойду з метою захисту цегли від заледеніння.

Невеликі за розмірами вироби з природного каменю (вапняк, туф) рекомендується перевозити автомобільним транспортом пакетами без піддонів, залізничним транспортом - пакетами на піддонах.

При перевезенні пакетів автомобільним транспортом їх слід захищати від розсипання за допомогою спеціальних пристроїв.

На приоб'єктному складі пакети, вивантажені з автомобілів за допомогою захватів, необхідно класти на майданчики з твердим покриттям або подавати на поверхи будівлі. Захват для підйому повинен мати огороджувальні пристрої з чотирьох боків і знизу. На приоб'єктному складі пакети потрібно складати стосами. Відстань між рядами в стосах повинна бути не менше ніж 0,2 м.

Блоки з ніздрюватого бетону повинні зберігатись розсортованими за марками і складеними в стоси заввишки не більше ніж 2м, бути захищеними від зволоження і не притулятись до грунту.

Перевезення блоків можна здійснювати будь-якими транспортними засобами на піддонах, пакетами або в контейнерах і обов'язково захищеними від атмосферних опадів.

Забороняється проводити завантаження блоків навалом і розвантажувати скиданням.

Металеві конструкції для будинків і промислових споруд можуть надходити на будівельні майданчики у вигляді окремих ланок і деталей (так званих "відправних елементів") або повністю підготовленими до монтажу.

На кожній конструкції ("відправному елементі") повинні бути нанесені необхідні маркувальні знаки:

-номер замовлення;

-умовне позначення, що прийняте в стандартах конкретних типів конструкцій або відображене

вкресленнях.

Перед відвантаженням виготовлені на заводі металеві конструкції потрібно обґрунтувати, а фрезеровані торці і внутрішні стінки отворів для болтів змастити маслом - технічним вазеліном або мастилом, що вказане в робочих кресленнях.

Отвори для шарнірів повинні бути захищеними дерев'яними заглушками.

Місця зберігання матеріалів і виробів на будівельному майданчику передбачаються проектом виробництва робіт. Завозити матеріали, деталі і конструкції на будівельний майданчик допускається тільки після улаштування передбачених проектом виконання робіт майданчиків для їх зберігання.

Склади матеріалів, деталей і конструкцій розташовують безпосередньо біля місць їх використання (у зоні дії монтажного крана так, щоб вони не захаращували будівельного майданчика). Кожен склад повинен мати крізні або кільцеві проїзди з окремими в'їздами і виїздами.

Способи зберігання збірних залізобетонних конструкцій залежать від їх габаритних розмірів і призначення.

Всі конструкції і деталі слід укладати в стоси, залишаючи зазори між конструкціями не менше 0,2 м. У подовжньому напрямі через кожних 25 м між штабелями необхідно влаштовувати проходи шириною 1 м, а в поперечному напрямі - проходи шириною 0,7 м через кожні два штабелі.

Стоси укладають на дерев'яні інвентарні підкладки, розташування яких повинне забезпечувати вільний стік води. Між ярусами деталей і конструкцій розташовують інвентарні прокладки. У штабель слід укладати вироби тільки однієї марки; марка має бути обернена у бік проїзду або проходу, а підйомні петлі - вгору.

Щоб уникнути обвалення конструкцій, що зберігаються, розміри штабелю і опорних підкладок визначають розрахунком залежно від якості основи: висота штабелів не повинна з одного боку перевищувати висоти, вказаної в ДБН Г.1-4-95[13], а з іншого боку при складуванні конструкцій необхідно попереджати руйнування конструкцій в результаті просідання ґрунту при недостатній його міцності, а також в результаті зминання підкладок і прокладок при недостатній площі спирання.

Приклад. Ґрунт на майданчику складу спланований, допустимий опір Rгр = 0,25 МПа. Визначити можливу висоту штабелю панелей перекриттів розміром 3,6x6,26 м, завтовшки 22 см і вагою 50 кН кожна. Панелі укладають на дерев'яні опорні підкладки шириною 0,15 м, завдовжки 3,6 м і завтовшки (з урахуванням висоти петель) 0,1 м. Прокладки між ярусами такі ж.

Приймаємо, що кожна панель має бути укладена на дві підкладки, укладені на відстані 0,5 м від кінців панелі. Опорна поверхня двох підкладок складає 0,15*3,6*2 = 1,08 м2.

31

Ґрунт може сприйняти навантаження від штабелю вагою Q 1,08 0,25 1000 270 кН, тобто в

штабель можна укласти 270 : 50 = 5 рядів, що менше 7 рядів дозволених п. 2.43 ДБН Г.1-4-95 [13]. Висота штабелю при цьому буде Н = (0,1 + 0,22)•5 = 1,6 м, що на 1,4 м менше висоти штабелю

(3,0 м), що допускається відповідно з ДБН Г.1-4-95, [13].

Для збільшення висоти штабелю до 7 рядів, необхідно ущільнити ґрунт катками до

	50 7 10		3
Rгр =				0 ,324 0 ,35	МПа.
	0 ,15	3,6
			2

Щоб забезпечити стійкість штабелю і запобігти його обваленню, а у зв'язку з цим і нещасним випадкам, необхідно розрахунком перевірити прокладки на зминання за формулою

Q	Rзм	,	(3.2)

n l b

де Q -- загальна вага штабелю в кг; п -- число прокладок в ряду;

l -- довжина прокладок в м; b -- ширина прокладок в м.

Для прикладу, який розглянуто вище Q = 50•7 = 350 кН;

35010 3

п= 7; l = 3,60 м; b = 0,10 м; Rзм = 2 3,6 0 ,15 = 0,324 МПа.

По будівельними нормами і правилами СНиП II-25-80 [14] (таблиця 3) розрахунковий опір деревини ІІІ сорту (сосни і ялини) на стиснення і зминання по всій поверхні приймається 8,5 МПа. Оскільки нижній ряд прокладок може знаходитися в умовах підвищеної вологості, керуючись табл. 5 СНиП II-25-80 [14], вводимо коефіцієнт умов роботи, рівний тв = 0,85. Тоді RЗМ = 8,5 · 0,85 = 7,23 мПа, що значно перевищує фактичне навантаження. Отже, прийнята схема спирання плит на підкладки забезпечує безпечні умови експлуатації стосу.

ЛЕКЦИЯ 4 4.1 Вирішення загальномайданчикових питань електробезпеки

Електротехнічна частина проекту виконання робіт (ПВР), яка розробляється у відповідності з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) [15, 16] і Правилами безпечної експлуатації електроустановок [17, 18, 19], повинна містити проектні рішення, заходи і вказівки щодоо забезпечення електробезпеки при улаштуванні і експлуатації електроустановок на будівельному майданчику. У електротехнічній частині ПВР мають бути відображені наступні питання, від повноти і правильності вирішення яких залежить забезпечення електробезпеки:

схема тимчасового електропостачання і розподілу електроенергії, зокрема: вибір напруги мереж живлення, силових і освітлювальних електроприймачів для різних видів будівельно-монтажних робіт і умов;

вибір марок і перетинів кабелів і проводів; улаштування тимчасових електричних мереж (траси, габарити, кріплення, вказівки з захисту від

механічних пошкоджень); місця розташування і типи ввідних і розподільних пристроїв, пунктів підключення і інших ін-

вентарних електроконструкцій; типи апаратів захисту і розрахунок їх номінальних струмів спрацьовування;

вибір типів світильників, знижувальних трансформаторів для місцевого освітлення і ручних світильників;

способи занулення, перетин і розміри нульових захисних провідників, розрахунок опору ланцюгу «фаза – нуль» з метою перевірки відключаючої здатності апаратів захисту при однофазних коротких замиканнях;

місця розташування і дані з конструктивного виконання повторних заземлень нульового проводу;

заходи безпеки при експлуатації ручних електричних машин, переносних і пересувних електроприймачів в різних умовах, зокрема конкретні вказівки з застосування приладів захисного відключення;

32

заходи щодо забезпечення електробезпеки при електропрогріванні бетону, включаючи вибір напруги і устаткування для електропрогрівання, принципові електричні схеми підключення, блокувань і сигналізації;

забезпечення електробезпеки при експлуатації мобільних (інвентарних) будівель; комплектація будівельного майданчика електроустаткуванням, матеріалами і електрозахисними

засобами.

Розводка тимчасових електромереж напругою до 1000 В, які використовуються при електропостачанні об'єктів будівництва, має бути виконана ізольованими проводами або кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на механічну міцність при прокладенні по ним проводів і кабелів, на висоті над рівнем землі, настилу не менше, м:

3,5 - над проходами;

6,0 - над проїздами;

2,5 - над робочими місцями.

Світильники загального освітлення напругою 127 і 220 В повинні встановлюватися на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу.

При висоті підвіски менше 2,5 м необхідно застосовувати світильники спеціальної конструкції або використовувати напругу не вище 42 В. Живлення світильників напругою до 42 В повинно здійснюватися від знижувальних трансформаторів, машинних перетворювачів, акумуляторних батарей.

Застосовувати для вказаних цілей автотрансформатори, дроселі і реостати забороняється. Корпуси знижувальних трансформаторів і їх вторинні обмотки мають бути заземлені.

Застосовувати стаціонарні світильники в якості ручних забороняється. Слід користуватися ручними світильниками тільки промислового виготовлення.

Вимикачі, рубильники і інші комутаційні електричні апарати, вживані на відкритому повітрі або у вологих цехах, мають бути захищеного виконання відповідно до вимог державних стандартів.

Усі електропускові пристрої мають бути розміщені так, щоб унеможливлювався пуск машин, механізмів і устаткування сторонніми особами. Забороняється приєднання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм.

Розподільні щити і рубильники повинні мати замикаючі пристрої.

Металеві будівельні риштування, металеві огорожі місць робіт, полиці і лотки для прокладки кабелів і дротів, рейкові колії вантажопідйомних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпусу устаткування, машин і механізмів з електроприводом мають бути заземлені (занулені) згідно нормам, що діють, відразу після їх місцерозташування, до початку яких-небудь робіт.

Струмопровідні частини електроустановок мають бути ізольовані, захищені або розміщені в місцях, недоступних для випадкового дотику до них.

Проектні рішення в частині забезпечення електробезпеки значною мірою визначаються режимом нейтралі джерела електропостачання будівельного майданчика. Як правило, живлення силових і освітлювальних навантажень невеликих і середніх будівельних майданчиків здійснюється від існуючих чотирипровідних мереж напругою 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення. Для розподілу електроенергії застосовують радіальні і магістральні схеми. Виходячи із забезпечення вимог безпеки радіальні схеми кращі, проте вимагають більшої витрати провідникових матеріалів і електроапаратів і тому застосовуються лише для зосереджених або великих навантажень. Магістральні схеми економніші, проте менш надійні, ніж радіальні, як з погляду безперебійності електропостачання, так і забезпечення електробезпеки, оскільки при цьому ускладнюється резервування захисту споживачів і ускладнюється виконання ремонтних робіт з повним зняттям напруги. На практиці при розподілі електроенергії на напругу до 1000 В застосовують комбіновані магістрально-радіальні схеми, улаштування яких визначається будгенпланом будівництва, кількістю, потужністю і територіальним розміщенням електроприймачів на майданчику.

Упроекті тимчасового електропостачання мають бути максимально реалізовані технічні заходи

ізасоби захисту від ураження електричним струмом. Зокрема, при розробці схеми тимчасового електропостачання слід визначити сферу застосування малої напруги (до 42 В включно) і передба-

33

чити підключення відповідних джерел живлення. Перш за все це стосується підключення ручних електричних машин і мереж освітлення всередині будівель, які будуються.

При розробці схеми тимчасового електропостачання необхідно врахувати ряд найважливіших вимог електробезпеки:

типи і виконання електроустаткування повинні відповідати умовам експлуатації і навколишнього середовища, а також розрахунковим електричним параметрам;

конструкція електроустаткування, доступного для неелектротехнічного персоналу, повинна виключати наявність відкритих струмопровідних частин і дотик до них;

до одного комутаційного пристрою і апарату захисту не слід підключати більш за один електроприймач;

необхідно передбачати можливість відключення всіх електроустановок в межах окремих об'єктів і ділянок робіт;

схема підключення будівельних машин і механізмів і інших електроприймачів повинна забезпечувати можливість відключення їх від мережі до введення в них кабелю живлення;

необхідно передбачити підключення відповідних джерел малої напруги (до 42 В включно) для живлення ручних електричних машин і мереж освітлення в будівлях, що будуються;

як пускові апарати повинні застосовуватися магнітні пускачі, контактори і автоматичні вимикачі. Використання для цієї мети рубильників має бути виключене;

учотирипровідних мережах з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення необхідно розрахунковим шляхом провести перевірку відповідності вимогам ПУЕ кратності струму однофазного короткого замикання по відношенню до номінальної сили струму апаратів захисту.

Електробезпека устаткування і механізмів будівельного майданчика у великій мірі залежить від стійкості ізоляції електротехнічних пристроїв, які використовуються, до дії таких факторів навколишнього середовища, як температура, вологість, запиленість. Задача полягає в тому, щоб максимально зменшити шкідливу дію цих факторів навколишнього середовища на електроустаткування будівельного майданчика.

Основні електротехнічні пристрої, які використовуються при виконанні будівельно-монтажних робіт, повинні бути такого виконання:

на відкритому повітрі, а також в сирих, особливо сирих і запорошених приміщеннях - пилобризкозахисне, а електродвигуни – закриті, обдувні, з вологостійкою ізоляцією;

унормальних виробничих приміщеннях - захищені, закриті;

уелектроприміщеннях - відкриті, захищені.

У тих випадках, коли електроустаткування (електротехнічний пристрій) по своєму виконанню не відповідає умовам навколишнього середовища, мають бути прийняті додаткові заходи захисту устаткування від шкідливої дії навколишнього середовища.

До таких заходів слід віднести: улаштування козирків, навісів, укриттів;

ущільнення дверей, введеня кабелів і проводів в силові шафи, складки, пункти підключення; розміщення пускової і захисної апаратури відкритого і захищеного виконання в закритих (ущі-

льнених) шафах; вибір найбільш сприятливого варіанта розміщення електроустаткування з урахуванням дії на-

вколишнього середовища.

При виборі електротехнічних пристроїв для певних конкретних умов навколишнього середовища необхідно керуватися відповідними ГОСТами і технічними умовами на устаткування, а також рекомендаціями заводів-виготівників щодо умов, в яких допустима експлуатація цих пристроїв.

4.2 Вибір дротів і кабелів

До вибору дротів і кабелів в електричній частині ПВР пред'являються наступні вимоги, які сприяють забезпеченню електробезпеки:

провідники будь-якого призначення повинні задовольняти умові допустимого нагріву. Виходячи з цього вимоги ПУЕ [15] встановлюють допустимі значення тривалих струмів для різних провідників залежно від способу прокладки і температури навколишнього середовища. Недотримання цієї умови, тобто застосування провідників, для яких сила струму навантаження перевищує допустиме значення, призводить до нагріву понад допустиму температуру. Це, у свою чергу, познача-

34

ється на стані ізоляції провідників, створюючи небезпеку дотику до оголених провідних частин і підвищує вірогідність замикань на корпус;

перетини струмопровідних жил проводів і кабелів відповідно до вимог ПУЕ [15] мають бути не менше вказаних в таблиці 4.1;

марки і способи прокладки проводів і кабелів повинні відповідати умовам навколишнього середовища і експлуатації з урахуванням вимог і норм ПУЕ [15];

вибрані за умови допустимого нагріву провідники мають бути перевірені на відповідність вибраному апарату захисту.

Таблиця 4.1 - Найменші перетини струмопровідних жил дротів і кабелів в електропроводках [15]

	Провідники	Перетин жил, мм2
		мідних	алюмінієвих
	Кабелі для приєднання переносних і пересувних електроприй-
	мачів в промислових установках	0,75	-
	Незахищені ізольовані дроти для стаціонарної прокладки усере-
	дині приміщень:
	безпосередньо по підставкам, на роликах, кліпсах і тросах	1,0	2,5
	на ізоляторах	1,5	4,0
	Незахищені ізольовані проводи в зовнішніх електропроводках:
	по стінах, конструкціях або опорах на ізоляторах; введення від
	повітряної лінії	2,5	4,0
	під навісами на роликах	1,5	2,5
	Незахищені і захищені ізольовані дроти і кабелі в трубах, мета-
	левих рукавах і глухих коробах	1,0	2,0
	Кабелі і захищені ізольовані дроти для стаціонарної прокладки
	(без труб, рукавів і глухих коробів):
	для жил, що приєднуються до гвинтових затисків	1,0	2,0
	для жил, що приєднуються паянням
	Однопровідних	0,5	-
	багатодротяних (гнучких)	0,35	-

Для вибору перетинів ділянок електричної мережі по нагріву необхідно знати розрахункову силу струму цих ділянок, для визначення якої користуються значенням встановленої потужності електроприймачів. Для електродвигунів тривалого режиму і освітлювального навантаження в якості встановленої потужності одного електроприймача приймається паспортна номінальна потужність:

Ру = Рн

(4.1)

де Ру - встановлена потужність групи електроприймачів, яка дорівнює сумі їх номінальних потужностей, кВА;

Рн – паспортна номінальна потужність електроприймача, кВА. Для двигуна повторно-короткочасного режиму роботи:

Ру = Рн ТВ

(4.1)

де ТВ - номінальна тривалість включення у відносних одиницях, рівна відношенню часу включення до загальної тривалості циклу. Для зварювального трансформатора:

		(4.2)
Ру = Sнcosφн ТВ

де Sн - номінальна повна потужність, кВА; cosφн - номінальний коефіцієнт потужності.

Для групи електроприймачів встановлена потужність Ру визначається як сума потужностей окремих електроприймачів:

35

				n
	Р у Р уі						(4.3)
				і 1
	Розрахункову потужність Рр визначають таким чином. Для одного електроприймача:
	при тривалому режимі роботи
		Рр = Ру;					(4.4)
	при повторно-короткочасному режимі
	Р			Р	у	.	(4.5)
		р
				0 ,875
	Для групи однотипних електроприймачів
			Рр = Ру·Кс				(4.6)

де Кс - коефіцієнт попиту - відношення розрахункової потужності до сумарної номінальної (встановленої). Коефіцієнти попиту для груп однотипних споживачів враховують ККД, ступінь завантаження і неодночасність роботи електроприймачів. Для одного електроприймача коефіцієнт попиту дорівнює коефіцієнту завантаження Кз (0,85 ... 0,9).

Для визначення розрахункової потужності електроприймачів їх розбивають на однотипні групи, по яких знаходять розрахункові потужності, сума яких і є розрахунковою активною потужністю для вибору лінії, що живить будівельний майданчик.

Усереднені значення коефіцієнтів попиту і потужності, а також тривалість включення (ТВ) для характерних груп електроприймачів наведені в таблиці 1.18.

За отриманими значеннями розрахункової потужності визначають розрахункову силу струму окремих електроприймачів і ділянок мережі для вибору перетинів провідників.

Для лінії живлення окремого трифазного електроприймача розрахункова сила струму

І р				1000Р р	,	(4.7)
				U л cos
	3

де Рр - розрахункова потужність, кВт;

Uл - номінальна міжфазна напруга мережі, В;

η·cos φ - номінальні значення ККД і коефіцієнта потужності електродвигуна. Для однофазного електроприймача

	І р			1000Р р	,	(4.8)
			U	ф cos

де Uф - номінальна фазна напруга мережі.

Для ламп розжарювання і нагрівальних приладів cos φ = 1.

Для лінії живлення групи трифазних електроприймачів або симетрично приєднаних до різних фаз однофазних електроприймачів

І р				1000Р р		,
				U л cos
	3				ср

де cos φср - середнє значення коефіцієнта потужності електроприймачів.

Для лінії, що живить групу електроприймачів, приєднаних до однієї фази мережі

І р			1000Р р		,
		U	ф cos
				ср

(4.9)

(4.10)

Перетини проводів і кабелів вибирають за допустимим нагрівом з умови, що розрахункова сила струму Ір не повинна перевищувати допустимої сили струму Ідоп:

Ір ≤ Ідоп.

(4.11)

36

Таблиця 4.2 - Усереднені значення коефіцієнтів попиту (Кс) і потужності (cos φ), а також тривалість включення (ТВ)

	Електроприймачі	Кс	cos φ	ТВ (у відносних
				одиницях)
	Екскаватори з електроприводом	0,4...0,6	0,5...0,6	0,4
	Вузли розчинні і бетонні	0,5..0,6	0,65	1,0
	Механізми безперервного транспорту (транспорте-	0,6...0,7	0,4...0,6	1,0
	ри, шнеки)
	Крани баштові	0,25...0,35	0,5	0,25
	Лебідки приводні	0,2...0,3	0,5	0,4
	Устаткування електрозварювання:
	однопостові зварювальні перетворювачі	0,5	0,7...0,75	0,6
	перетворювачі багатопостової зварки	0,7	0,7	0,6
	зварювальні трансформатори	0,35	0,4...0,5	0,6
	однопостові зварювальні випрямлячі	0,6	0,58	0,6
	Устаткування, яке використовується при арматур-	0,45	0,5	1,0
	них роботах
	Водознижуючі установки	0,5...0,6	0,7	1,0
	Вібратори переносні	0,4	0,45	0,6...1,0
	Електроінструмент	0,25	0,3...0,45	0,4
	Сушильні шафи, нагрівальні прилади	0,8	0,95	1,0
	Котельні	0,5	0,7	1,0
	Установки електропрогрівання бетону	0,6...0,8	0,85	1,0
	Електричне освітлення внутрішнє	0,8...0,9	1,0	1,0
	Те ж, зовнішнє	1,0	1,0	1,0
	Насоси, вентилятори, компресори	0,6...0,7	0,7...0,8	1,0

Допустимі значення сили тривалого струму для дротів, шнурів і кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією наведені в табл. 4.3…4.5 Вони прийняті з умов допустимої температури жил +65 °С і температури повітря +25 °С.

При визначенні кількості дротів, що прокладаються в одній трубі (або жил багатожильного провідника), нульовий робочий провідник чотирипровідної системи трифазного струму, а також заземлювальні нульові захисні провідники не враховуються.

Допустимі значення сили струму, наведені в таблицях 4.3…4.5 дійсні незалежно від кількості труб і місця їх прокладки (у повітрі, перекриттях, фундаментах). При кількості одночасно навантажених проводів більше чотирьох, прокладених у трубах, допустимі значення сили струму прийаються за табл. 4.3…4.5, як для дротів, прокладених відкрито (у повітрі) з введенням знижувальних коефіцієнтів - 0,68 для 5 і 6; 0,63 для 7 ... 9 і 0,6 для 10 ... 12 проводів.

37

Таблиця 4.3- Допустимі значення сили тривалого струму для дротів і шнурів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами [15]

	Перетин		Сила струму, А, для дротів, прокладених
	струмопро-	відк-			у одній трубі
	відної жи-		два одножи-	три одножи-	чотири одно-	одного дво-	одного три-
		рито
	ли, мм2		льних	льних	жильних	жильного	жильного
	0,5	11	-	-	-	-	-
	0,75	15	-	-	-	-	-
	1	17	16	15	14	15	14
	1,2	20	18	16	15	16	14,5
	1,5	23	19	17	16	18	15
	2	26	24	22	20	23	19
	2,5	30	27	25	25	25	21
	3	34	32	28	26	28	24
	4	41	38	35	30	32	27
	5	46	42	39	34	37	31
	6	50	46	42	40	40	34
	8	62	54	51	46	48	43
	10	80	70	60	50	55	50
	16	100	85	80	75	80	70
	25	140	115	100	90	100	85
	35	170	135	125	115	125	100
	50	215	185	170	150	160	135
	70	270	225	210	185	195	175
	95	330	275	255	225	245	215
	120	385	315	290	260	295	250
	150	440	360	330	-	-	-
	185	510	-	-	-	-	-
	240	605	-	-	-	-	-
	300	695	-	-	-	-	-
	400	830	-	-	-	-	-

Таблиця 4.4 - Допустимі значення сили тривалого струму для дротів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з алюмінієвими жилами [15]

	Перетин		Сила струму, А, для дротів, прокладених
	струмопро-	відк-			у одній трубі
	відної жи-		два одножи-	три одножи-	чотири одно-	один двожи-	один трижи-
		рито
	ли, мм2		льних	льних	жильних	льний	льний
	2	21	19	18	15	17	14
	2,5	24	20	19	19	19	16
	3	27	24	22	21	22	18
	4	32	28	28	23	25	21
	5	36	32	30	27	28	24
	6	39	36	32	30	31	38
	8	46	43	40	37	38	32
	10	60	50	47	39	42	38
	16	75	60	60	55	60	55
	25	105	85	80	70	75	65
	35	130	100	95	85	95	75
	50	165	140	130	120	125	105

38

70	210	175	165	140	150	135
95	255	215	200	175	190	165
120	295	245	220	200	230	190
150	340	275	255	-	-	-
185	390	-	-	-	-	-
240	465	-	-	-	-	-
300	535	-	-	-	-	-
400	645	-	-	-	-	-

Таблиця 4.5 - Допустимі значення сили тривалого струму для шнурів переносних шлангових легких і середніх, кабелів переносних шлангових важких, шахтних гнучких шлангових, прожекторних

і дротів переносних з мідними жилами [15]

Перетин	Сила струму А, для шнурів			Перетин	Сила струму А, для шнурів
струмоп-	дротів і кабелів			струмоп-	дротів і кабелів
ровідної	одножи-	двожиль-	три-	ровідної	одножи-	двожиль-	три-
жили, мм2	льних	них	жильних	жили, мм2	льних	них	жильних
0,5	-	12	-	10	90	75	60
0,75	-	16	14	16	120	95	80
1,0	-	18	16	25	160	125	105
1,5	-	23	20	35	190	150	130
2,5	40	33	28	50	235	185	160
4	50	43	36	70	290	235	200
6	65	55	45

4.3 Pозрахунок і вибір апаратів захисту

Від правильного розрахунку і вибору апаратів захисту в проекті виконання робіт залежить надійність відключення коротких замикань. Враховуючи, що в найбільш поширених мережах з глухозаземленою нейтраллю від надійності роботи апаратів захисту залежить ефективність одного з найважливіших заходів захисту - занулення, стає очевидним зв'язок розрахунку і вибору апаратів захисту від коротких замикань з електробезпекою при. експлуатації електроустановок у будівництві.

Вибір апаратів захисту. Апарати захисту вибирають, виходячи з конкретної схеми електропостачання будівельного майданчика, умов експлуатації, компоновки і конструктивних особливостей електроустаткування.

Для захисту мереж і електроприймачів від коротких замикань застосовують плавкі запобіжники і автомати.

Плавкі запобіжники. За конструктивним виконанням вони поділяються на: пробкові (Е27, Е40, ПДС, ПРС), трубчасті розбірні із закритими фібровими трубками без наповнення (ПР-2) і з фарфоровими патронами, заповненими кварцовим піском, - розбірні (ПН-2) і нерозбірні (НПН).

Узапобіжниках типу ПР-2 при розплавленні плавкої вставки дуга, яка виникає, гаситься газом, що виділяється усередині фібрової трубки. Ці запобіжники мають невелику розривну здатність.

На відміну від запобіжників ПР-2 в запобіжниках ПН-2 і НПН гасіння дуги відбувається завдяки її розгалуженню і охолоджуванню на великій поверхні зерен кварцового піску. Ці запобіжники відрізняються швидкодією і володіють струмообмежувальною властивістю і більшою вимикальною здатністю при менших габаритах. Їм слід віддавати перевагу.

Час спрацьовування плавких запобіжників залежить від сили струму короткого замикання, який розплавляє плавку вставку. Чим більше сила цього струму порівняно з номінальною силою струму плавкої вставки, тим менше час спрацьовування запобіжника.

Уплавких запобіжниках слід розрізняти номінальну силу струму запобіжника - найбільше значення сили струму, на яку розраховані його струмопровідні частини, і номінальну силу струму плавкої вставки - найбільше значення сили струму, при якій гарантується робота плавкої вставки

39

невизначений час без розплавлення. Технічні дані найбільш поширених при електропостачанні будівельних об'єктів запобіжників наведені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 - Технічні характеристики запобіжників напругою до 500 В змінного і постійного струму

	Тип	Номінальна	Номінальна	Номінальна сила струму		Конструкція
		сила струму	напруга, В	плавкої вставки, А
		патрона, А
	ПР-2	15	220 у мережах	6, 10, 15		Закриті розбірні без
			постійного			наповнювача
			струму
		60	380 В і 500 В в	15, 20, 25, 35, 45, 60
		100	мережах змін-	60, 80,	100
		200	ного струму	100, 125, 160, 200
		350		200, 225, 260, 300, 350
		600		350, 430, 500, 600
		1000		600, 700, 800, 1000
	НПН2-60	60	500	6, 10, 15, 20 25, 35, 45, 60		Закритий нерозбірний
						з наповнювачем
	ППТ-10	10	250	4, 6, 10		Те ж
	ПН2-100	100 .	500	30, 40, 50, 60 80, 100		Закритий розбірний з
	ПН2-250	250	500	80, 100, 120 150, 200, 250		наповнювачем
	ПН2-400	400	500	200, 250, 300, 400
	ПН2-600	600	500	300, 400, 500, 600
	ПДС-1	6	380	1, 2, 4,	6	Пробкові з гвинтовим
	ПДС-2	20	380	10, 15,	20	різьбленням
	ПДС-3	60	380	25, 35,	60
	ПДС-4	125	380	80, 100, 125
	ПДС-5	225	380	160, 200, 225
	ПДС-6	350	380	260, 300, 350
	ПРС-6	6	380	1, 2, 4,	6
	ПРС-20	20	380	10, 16,	20	Те ж
	ПРС-63	63	380	25, 40,	63
	ПPC-100	100	380	80, 100

Не зважаючи на простоту улаштування і інші позитивні якості плавких запобіжників, все більше розповсюдження останнім часом знаходять автоматичні вимикачі, досконаліші апарати захисту, що володіють у порівнянні з плавкими запобіжниками значними перевагами.

Автоматичні вимикачі. Вони забезпечують швидкий і надійний захист, можуть одночасно виконувати функції апарату управління. Автоматичний вимикач може мати тільки тепловий або електромагнітний розчіплювач, або комбінований (тепловий і електромагнітний). Тепловий розчіплювач захищає від перевантаження, а електромагнітний - від коротких замикань. Номінальна сила струму розчіплювача автомата - це сила струму, який може протікати через розчіплювач тривалий час, не приводячи до його спрацьовування. Значення сили струму спрацьовування розчіплювача називають уставкой.

Автоматичні вимикачі бувають з регульованими і нерегульованими уставками. До перших відносяться, наприклад, автомати типу АП-50, частково АЕ20 і ін. Нерегульованими являються автомати тип АЕ-1000, А-63, АК-63, АБ-25 та ін. (табл. 4.7).

40