- •Тема 1.1. Предмет, метод і задачі дисципліни.
- •Тема 1.2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Тема 1.3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.4. Регіон в системі поділу праці.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.5. Сутність, мета і завдання державної регіональної економічної політики.
- •Питання і завдання
- •Тема 1.6. Механізм реалізації державної регіональної економічної політики.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.7. Економічний потенціал регіонів України.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.8. Господарський комплекс України, його структура трансформація в ринкових умовах.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 1.9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю .
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
- •Питання для самоконтролю.
Питання для самоконтролю.
Визначте сутність металургійного комплексу та його галузеву структуру.
Назвіть умови і фактори розміщення чорної і кольорової металургії.
Охарактеризуйте сировинну базу металургійного комплексу України.
Розкрийте особливості територіальної організації чорної металургії в Донецькому і Придніпровському районах.
Які галузі кольорової металургії розвинені в Україні і де розміщені головні підприємства.
Сформулюйте основні напрямки реструктуризації металургійного комплексу України.
Машинобудівельний комплекс
Машинобудування – одна з провідних галузей промисловості. Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів – знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи і напрямки науково-технічного прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці, інші показники, що визначають ефективність виробництва.
Машинобудування є матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Науково-технічний прогрес прискорює накопичення капіталу, в свою чергу підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім на машини і устаткування.
Структурні зрушення у машинобудуванні відбуваються в двох напрямках. По-перше, змінюється основа для зростання традиційних галузей машинобудування внаслідок розвитку науки. По-друге, розвиваються нові наукові галузі машинобудування (автоматика, радіоелектроніка, устаткування для атомної промисловості, роботехніка тощо), які впливають на інноваційний розвиток економіки країни в цілому.
Отже, тривалими пріоритетами в структурній політиці машинобудування мають стати:
прискорення розвитку наукомістких машинобудівних виробництв;
соціальна переорієнтація комплексу, передбачуване прискорення нарощування випуску продукції для споживання сектора;
екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозберігаючих технологій машинобудівного виробництва, розширення прогресивних конструкційних матеріалів.
В розвинутих країнах світу машинобудування, як правило, визначає їх експортний потенціал і забезпечує від 32 до 40% всього експорту.
Машинобудівельний комплекс України характеризується складовою галузевою структурою. Залежно від цільового призначення випущеної продукції всі галузі машинобудування поділяють на такі основні групи: енергетичне, транспортне, сільськогосподарське, будівельно-дорожнє, виробництво технологічного устаткування для різних галузей промисловості, електротехнічне та ін. Кожна група об’єднує декілька галузей, подібних за використання сировини і технологію виробництва.
Принципи і фактори розвитку та розміщення машинобудуваннямають велике значення для наукового обґрунтування підприємств галузі.
Визначну роль при розміщенні конкретних підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудоресурсний фактори. В загальний витратах на виробництво машин сировинних і основні матеріали становлять до 50%, а іноді і більше. Сировинний фактор визначальний вплив чинить на розміщення найбільш метало містких галузей, зокрема виробництва вантажних вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продукції важкого машинобудування.
Вагомий вплив на розміщення підприємств, що виробляють великогабаритні, об’ємні, часто з великою вагою машин, справляє споживчий фактор. Це виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової промисловості, а також металургійного комплексу, нафтодобувної, газодобувної та вугільної промисловості та інші.
Більшість галузей машинобудування вирізняється високою трудомісткістю, високим рівнем кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників. Складність виробництва машин вимагає не лише великих трудових витрат, а і розміщення машинобудівних заводів поблизу або безпосередньо у центрах зосередження науково-дослідних і конструкторських баз. Таким чином розміщення галузі точного наукомісткого машинобудування, зокрема верстатобудування і приладобудування, електронного, електротехнічного та деяких інших підгалузей.
Всі галузі машинобудування об’єднуються в 4 групи з функціональної направленості.
Група важкого машинобудуваннямає повний виробничий цикл, який охоплює заготовку, механічну обробку і складання готовий виробів. Переважна їх більшість розміщується у металургійних баз або поблизу них, а в деяких випадках орієнтується і на район споживача. Найбільша кількість підприємств цієї галузі концентрується у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Харківській і Запорізькій областях.
Група загального машинобудування представлена підприємствами, що займаються складанням металевих конструкцій та виготовленням великих за розміром заготовок. До неї відносяться такі важливі галузі: транспортне машинобудування (без автобудування), виробництво технологічного устаткування для промисловості (крім легкої і харчової) і будівництва, сільськогосподарське машинобудування (без тракторобудування).
Група середнього машинобудуванняохоплює галузі з високим рівнем розвитку спеціалізації і кооперування виробництва. На розміщення підприємств цієї групи вирішальний вплив має фактор наявності кваліфікованих трудових ресурсів. До найважливіших група науково- та трудомісткого машинобудування. Ця група орієнтується на райони високої технічної культури, кваліфікованої робочої сили і достатньої забезпеченості трудовими ресурсами. В таких районах формуються нові форми територіальної організації машинобудування – технопарки і технополіси.
У машинобудівельному комплексі, який визначає розвиток і технічний прогрес інших галузей, процес інноваційної перебудови економіки України, повинна бути здійснена структурна перебудова, в першу чергу, за рахунок пріоритетних напрямків промисловості і науково-технічної політики у галузях, що характеризуються високим експортним потенціалом. Однак за останні роки темпи виробництва машинобудівної продукції знижувались. Більшість продукції виявилось неконкурентоспроможною на внутрішньому і зовнішньому ринках через високу собівартість.