4. Якість товарів

Якість товарів визначається за нормативними документами – стандартами.

10.05.93 в Україні був прийнятий Декрет “Про стандартизацію і сертифікацію”. По цьому Декрету створені Державний комітет стандартизації, метрології і сертифікації – Держстандарт України. Центральними інститутами Держстандарту стали УкрЦСМС (м. Київ). Центр Метрології (м. Харків) та центр “Система” (м. Львів). Вони займаються питаннями стандартизації, метрології і сертифікації продукції товарів.

Згідно з Декретом нормативні документи зі стандартизації розподіляють по категоріях на державні стандарти України (ДСТУ), галузеві стандарти (ГСТУ), стандарти підприємств (СТП) і технічні умови (ТУУ).

Стандарти колишнього СРСР застосовуються як державні стандарти - ГОСТ.

Всі ці нормативні документи містять вимоги, що регулюють відносини між постачальниками і споживачами товарів. І різниця між ними в масовості споживачів.

Державні стандарти затверджуються без обмежень строків дії. Також зняті всі обмеження на міжнародні стандарти (ГОСТи). А необхідна інформація про дію стандартів, ДСТУ, ГОСТ, зміни до них та скасування друкуються у щорічному та щомісячному інформаційному показчиках, які мають назву “Стандарти”.

Сучасні засади управ­ління якістю продукції в Україні базуються на міжнародних стандартів. Згідно з За­коном України "Про захист прав споживачів" та Декретом КМ України "Про стандартизацію та сертифікацію" в нашій державі запроваджено обов'язкову сертифікацію широкої номенклатури продукції, яка використовується в Ук­раїні, на відповідність вимогам державних стандартів щодо безпечності для життя і здоров'я людей, їх майна, а також довкілля. З першого липня 1994 р. в Україні заборонено реалізацію продукції, котра підлягає обов'язковій сертифікації, але не пройшла її. Сьогодні обов'язковій сертифікації підлягає ши­рока група товарів, в тому числі і ТПП, зокрема, ручні електромеханічні ма­шини та переносні верстати; електричний будівельно-монтажний інструмент; технологічне обладнання для харчової і м'ясо-молочної промисловості; двигуни тракторів і сільськогосподарських машин; метало - і деревообробне облад­нання, зварювальне обладнання; зварювальні матеріали; нафта та нафтопро­дукти. Сертифікація продукції проводиться в регіональних органах серти­фікації продукції та випробувальних лабораторіях (центрах), уповноважених Національною системою сертифікації УкрСЕПРО, наприклад, при Львівському центрі стандартизації, метрології і сертифікації. Для інформування споживача про сертифікацію продукції згідно з правилами системи вона маркується націо­нальним знаком відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги до нанесення, а також правила застосування знака відповідності встановлені Державним стандартом України ДСТУ — 2296 — 93, згідно з яким встановлено такі зо­браження національного знака відповідності:

• для продукції, яка відповідає обов'язковим вимогам нормативних до­кументів та вимогам, що передбачені чинним законодавством, актами України, за якими встановлено обов'язкову сертифікацію (рис);

• для продукції, яка відповідає усім вимогам нормативних документів, що поширюються на цю продукцію;

•для продукції, яка не підлягає обов'язковій сертифікації, проте сертифікована з ініціативи виробника, постачальника чи продавця продук­ції (добровільна сертифікація), для підвищення її конкурентоспроможності.

при обов'язковій сертифікації; при добровільній сертифікації

Знак відповідності наноситься на незнімну частину виробу, тару, упа­ковку, рекламні матеріали. Виробник має право використовувати знак відповідності при одержані сертифіката, який видається на певний період.

3