XX ст. Стала компанія The White Star Line, власник розкішних суден Olympic j Titanic.

В цих же суднах існували приміщення, а не каюти дія пасажирів "третього класу", що були мігрантами з бідних країн Європи. Вони харчувались тими продуктами, що мали з собою, спали там, де вибирали місце.

З часом чимало пасажирських лайнерів переобладнувались в круїзні для розважальних прогулянок в тропічних водах біля берегів екзотичних країн га острові», переважно в басейні Карибського моря. Розважальні програми на таких суднах стали ще більш інтенсивними, яскравими. Роль судна як транспортного засобу зменшилась.

До середини XIX ст. на зміну диліжансам і каретам прийшли парові двигуни. З 1830 р. в Англії на вулицях з'явилися перші автобуси - омнібуси, що приводилися в рух паровим двигуном. Ще через п'ять-десять років на дорогах Німеччини з'явився восьмимісні автобус з одноциліндровим двигуном. Поступово із малопотужного й маломісткого транспортного засобу автобуси перетворюються в загальнодоступний міський транспорт, що використовується також й при міжнародних перевезеннях.

Більш революційне значення для становлення масонюго туризму відіграла поява залізничних доріг. З 1838 p., тобто з того часу, коли англійський парламент дозволив перевозити пошту залізницею, можна вважати закінченням каретної ери. Парової володів незрівнянними як на гой час швидкістю й комфортом, що поєднувались з невисокими вартістю я відносною безпекою поїздки. У 1872 р. в СІНА виникла перша в світі залізнична компанія, заснована братами Пульманами, яка до сьогоднішнього дня займається залізничним туризмом [1, с. 165]. З 1884 р. регулярне залізничне сполучення встановлюється між європейськими столицями. Самим відомим залізничним туром цієї компанії можна рахувати "Orient Express"', організований в 1883 р.

Перша згадка про вокзал в сучасному розумінні цього слова підноситься ще до XVIQ ст., коли на лівому березі Темзи в передмісті Лондона Джейн Вокс створив відпочинковий заклад, який назвав Vawchall (Всксхолл); тут були прогулянкові доріжки, фонтани, грала музика, зали для банкетів та концертів, виконані в надзвичайно вишуканому стилі [1, с. 165]. Подіоні заклади почали виникати в інших містах Англії. Концерти мали привабити більше пасажирів на колії, тому перші вокзали більше були схожі та концерт-холи.

З появою автотранспорту було започатковано автомобільний туризм. У США в 1918 р. Джон Хертц став пропонувати послуги з прокату автомобілів, що суттєво збільшило кількість авто на дорогах і підвищило комфортність іноземців в пересуванні в країнах перебування.

На початку XX ст. відбувається черговий виток транспортної революції - у 1903 р. браги Райт започаткували авіаційні перельоти. У 19!9~р. було створена Міжнародну асоціацію повітряних перевізників; першими аіііакомпаніями були

юф³" та "Ер Франс". З 1930-х pp. було встановлено регулярні ■ еревезенім між крайніми Європи та Америки.

Таким чином стрімкий розвиток науково-технічного прогресу став однією з човях передумов до інтенсивного розвитку туризму в XIX- поч. XX ст. Розвиток ресторанно-готельної справи в. XIX ст. "Транспортна революція", супроводжувалася підвищенням якості обслуговування пасажирів в поєднанні з пешевленням вартості поїздки, сприяла суттєвому збільшенню транспортних стоків. Підвищена мобільність населення породжувала потребу в удосконалені стеми гостинності. В цілому можна відзначити, що в індустрії гостинності впродовж XIX ст. з'явились суттєві зміни.

Невеликі пансіони не могли вже справлятися з зростаючими потоком мандрівників. У європейських центрах, які завжди притягали до себе відпочиваючих й мандрівників, починають створюватися нові заклади з обслуговуваний тимчасових відвідувачів - готелі. У 1801 р. на знаменитому німецькому курорті Баден-Баден з'являється комфортабельний готель "Бадіш Хоф", а у 1859 р. в Швейцарії - гранд-готелі. "Швайцер-Хоф" в місті Інтерлаххені. [2, с. 102]. Існуюча система харчування була розрахована на вишукану і небідну публіку. Концепція ресторану процвітала в Європі. Європейські ресторани пропонували вишукану кухню й відрізнялись високим сервісом, особливо славилися ресторани Англії. У фешенебельних ресторанах відвідувачам вручався список всього, що могла запропонувати кухня. Так, починалась епоха меню (а ля карт). У ресторанах досить довго великою популярністю користувалася французька кухня. У середині XIX ст. з'явилися книги, що описували безліч блюд. що містила, й соусів до них.

Апогеєм розвитку фешенебельних ресторанів можна вважати готель "Савой", відкритий в 1898 р. Е! Лондоні. Його управляючим був Цезар Рітц, а шеф-кухарем - Огюст Ескоф 'є. Ці дві людини створили справжню революцію в організації ресторанів при готелях. Ескоф'є вважається одним з самих видатних кулінарів свого часу. Широку славу йому приніс "Довідник з кулінарії"". Шеф-кухар "Савоя" відомий впровадженням на кухні бригадного підряду. Прізвище Рітц, у свою чергу, перетворилася на називне ім'я, ставши синонімом розкоші й назвою однієї з найпопулярніших готельних ланцюгів сучасності. Дотепер готелі Рітц-Карлтон носять це ім'я [.2, с. 103].

Європейські ресторані перестають бути місцем збору виключно чоловічих компаній. їх охоче починають відвідувати представники вищих кіл суспільства. Для людей скромного достатку організовуються так звані "гріль-кімнати" -маленькі ресторанчики або окремі кімнати в ресторанах, де подавалися страви із -маженого м'яса або риби. Цей англійських винахід користувалося популярністю, оскільки там можна било пообідати в розкутій, дружній обстановці.

Значні успіхи має готельна справа і в США. Тут починається бум

гігантоманії", поштовх до розвитку якого спеціалісти вбачають в ситуації, то

'-клалася в Новому Світі. Там не було королівських персон, готелі хоч й здавалися

палацами, але не царськими, а народними. Більшість з них були архітектурними шедеврами - з просторим вестибюлем, бальнім залом, чудовою сантехнікою, a g деяких випадках і з такими нечуваними в Європі того часу й зручностями, як ліф_т перший з яких був змонтований в нью-йоркському готолі на П'ятій Авеню в 1859 р. Першим готелем з електричним освітленням був готель на Парк-роуд, ₈ Нью-Йорку. Ще в 1829 р. в США з'являються одно- та двомісні номер з замком на дверях, умивальником та ванною в номері. Американці прославилися не тільки прагненням упроваджувати технічні новини, але й вражаючою за своїми масштабами мережею дешевого харчування.

Автомобільний транспорт також розвивав власні інфраструктуру. В СШд з'явились готелі нового типу - мотелі, що надавали прилисток подорожуючим і « і машинам (перший такий мотель було створено в Каліфорнії Артуром Хайнеманом у 1925 р.) [2, с. 105].

Заклади, що діяли за принципом кафетерію зародилися в Каліфорнії в епоху Золотої лихоманки, коли золотошукачі, яким не терпілося скоріше повернутися до роботи, віддавали перевагу стояти в черзі до роздачі й одержувати порцію із загального казана, чим чекати за столиком. У середині XIX ст. у Нью-Йорку вже існувала ціла система пунктів громадського харчування. У самому низу цієї піраміди знаходилися "шестшгенсові об'їаалівки" Денігля Суші. За сумнівну якість харчування й постійний бруд господар заслужив прізвисько "господар брудних ложок". Більш терпимі умови й якість можна було зустріти в закладі Брауна. в якому офіціанти вручали відвідувачам меню з поміткою на полях про вартість кулінарних "шедеврів". Досить престижними, дорогими були ресторани, шо належали сім'ї Дельмотко, що проіснувала аж до ухвалення в Америці сухого закону. Ці ресторани були визнанні найаристокрагичнішими за вишукану кухню та бездоганне обслуговз'вання відвідувачів, яким пропонувалось двомовне меню — на французькій й англійській мовах. Багато страв і соусів, створених кухарями цих ресторанів, продовжують користуватися популярністю й понині. Все ці зміни привели до того, що в містах Америки розвивалась традиція обідати в ресторанах не з потреби, а заради задоволення, яка з роками одержаїа широке поширення.

Америка внесла великий внесок у розвиток системі фешенебельних готелів. Все частіше в американських містах починають з'являтися готелі-палаци, їх інтер'єри, заповнені предметами "антикваріату" сумнівного походження відмічались несмаком, алея кість харчування була відмінна. До ':852 р. кожен першокласний готель, мав свого французького кухаря шефа. Хоча в душі американці не схвалювали «химерну» французьку кухню з її суфле й соусами, але як завсідники цих ресторанів, вони ні за що в світі не призналися собі в цьому. Сучасний готель хоча вважається специфічно американським винаходом, європейці також причетні до цього. Прикладом можеш служити хоч б тік званий "Європейський план'' організації сплати за готельні послуги, згідно якому гості платять не за кімнату плюс харчування, а тільки за кімнату, щоб мати можливість замовляти страви в ресторані готелю або харчуватися де-небудь ще, якщо їх там

,. .„вподобається.

Лля зручності подорожуючих на вокзалах стали з'являтися невеликі . Пасажири залізниць відчували проблему з харчуванням. У потягах било вагонів-ресторанів. Першим, хто відкрив на вокзалі столиці штату ресторан, був ФредХарегй. З 1876 р. його ресторан починає користуватися ^ок> "популярністю за добру й смачно приготовану їжу, ввічливе ання _й чистоту. Ідея швидко підхоплюється, й до кінця століття число toивойалших ресторанів стрімко зростає.

В XIX ст. було винайдено засоби збереження їжі шляхом консервації та

ної упаковки, що дозволяло готувати різноманітні якісні страви незалежно

"• сезону і перевозити їх на далеку відстань, що було зручно використовувати під

подорожі. Сім французький імператор Наполеон Бонапарт стимулював Ніколя

Апрету до винаходу такого способу зберігання продуктів.

у 1921 р. Уолтер Ендерсон і Біт Інгрем заснували в США мережу гамбургеряих закусочних White Castle. В 1927 р. Джон Марріот відкрив першу придорожную закусочную ишидкого обслуговування Drive-in, що поклала початок історії ресторанів швидкого обслуговування, і. в подальшому ця система стала традиційною для США.

Досягненнями того часу можна вважати створення організації гарячого харчування в лікарнях, освітніх закладах, а також початок формування системі дитячого й дієтичного харчування. Таким чином, в XIX ст. відбулися грандіозні зміни в способах мандрування, в системі гостинності, зокрема й організації ресторанного обслуговування.

Англія - країна організованого туризму. Томас Кук. Бедекер - нова форма довідників для туристів. Формування нових видів туризму. Історико-географічн: причини появи туризму в Англії. Початок становлення організованого туризму в Англії пов'язаний з низкою причин. По-перше, Англія була однією з перших країн, в якій відбувся промисловий переворот. Достатні запаси корисних копалин, перш за все кам'яного вугілля, сприяли бурхливому розвитку промисловості, а також швидкому технічному переоснащенню транспорту, будівництву залізничних колій. У 1830 р. почала діяти перша в світі залізниця між Манчестером й Ліверпулем. До 1842 р., як свідчать джерела, об'єм перевезень залізницях Англії складала вже 23 млн. пасажирів.

Соціальні проблеми в Англії в той період практично не відрізнялися від тих, які були традиційні для багатьох європейських країнах. Також гостро стояли питання організації дозвілля тих, що працюють й викорінювання шкідливих звичок.

Другою причиною виникнення туризму в Англії можна вважати вигідне географічне положення країни на перетині найважливіших модних шляхів того часу. Завоювавши в боротьбі з Іспанією першість на морських просторах, англійський уряд повів активну колоніальну політику. Ця країна досить швидко перетворилася в могутню колоніальну державу, що в свою чергу сприяло

підвищенню міграційної активності населення. Торгівля, морські походи д експедиції, служба в колоніях ставали традиційним способом житті для багатьох англійців. Англійці впродовж всього XIX ст. були нацією мандрівників.

Отже, умови, що виникли в той період, були сприятливими для подорожей англійців. Великі колоніальні володіння, активна торгівля, державна підтримка сприяють розвитку масових поїздок по світу. Наприклад, в 185ІІ р. А.чглія добилася підписання Тяньцзінського договору з Китаєм, за яким англійцям надавалося право подорожувати областями й провінціями Китаю "для свого задоволення або з торгівельною метою".

Географія подорожей в ті часи була досить різноманітною. Заможні молоді люди, як і раніше насолоджувались вишуканістю італійських міст, дивовижним багатоманіттям Парижа. Все більш популярнім центром відпочинку ставала Швейцарія з її чудовими природними ландшафтами.

Соціально-психологічні причини становлення туризму. Становлення буржуазних відносин супроводжувішося аграрною й промисловою революціями, які змінювали обличчя європейських міст, устрій життя городян. Значні зміни зачіпають весь соціальний пристрій європейського суспільства, щіе формування різних груп населення, які були пов'язані промисловим ішробництвом. Промисловий переворот, що відбувся в 60-і pp. XVII сг. у Англії й що пізніше охопив більшість країн Європи, сприяв появі нового прошарку людей - робітників, умови життя яких були вкрай тяжкими. Робота на фабриках вимагала кардинальної зміни способу життя в порівнянні з аграрним й навіть ремісничим способом життя. Пануючі негативні настрої в середовищі робітників приводили до масових нервових зривів й до пияцтва зокрема. Високий травматизм на виробництві й j велика смертність серед населення викликали заклопотаність в суспільстві.

Кардинальні зміни в темпах життя, тяжка фізична праця, високе психологічні І навантаження, яке робітники відчували в умовах інтенсивного виробництва, вимагають пошуку нових форм відпочинку й відновлення сил. Поступове скорочення робочого часу не виконувала своєї релаксаційної фунщії повністю, і оскільки цьому заважали соціальні вади того часу. Зокрема, Уокер відмічає, що "в ті дні, кали городяни черпали воду для пиття прямо з калюж, коли в молоці було повно всякої зарази, а шипучі напої ще не били винайдені, алкоголь був повсякденним елементом життя. До нього привчали з дитячого віку, додаючи у воду пиво й вино (звичай, якому й до цього дня слідують у Франції). Дорослі, навіть жінки, пили спиртне галонами. Наприклад, камеристкам Єлизавети 11 дозволялося випивають за сніданком до двох галонів розбавленої вином води". Суцільне пияцтво било нормою. Таким чином, боротьба за тверезш спосіб життя стає в той час одним з нагальних завдань, й за її рішення беруться благодійні організації та священики. Зокрема, священик Томас Кук, що був головою Товариства тверезості, з метою доцільного використали» вільного часу його членами організував першу в історій організовану туристське поїздку. У соціокудьтурному аспекті діяльність

Отже, становлення організованого туризму в Англії стало можливим через

наступні обставини: