Висновки з другого розділу.

За результатами констатувального експерименту дійшли висновку, що найменше розвинений словниковий запас у М. Ганни і Л. Олі, і навіть присутні прогалини у словниковому запасі в У. Лізи, Р. Кирила. Відповідно до цих результатів ми підібрали заняття які використали в формувальному експерименті. Отже, має йти збагачення та розвиток словникового запасу дітей експериментальної групи у процесі участі під час занять. Кожен новий вид роботи пояснювався дітям і повторюється до того часу, поки діти не засвоюють необхідні слова їх значення. Дані і такі заняття використовуються під час роботи зі збагачення словника дітей.

Висновки

Мовленнєвий розвиток дошкільника — складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.

Освітнє мовленнєве середовище повинно завжди бути розвивальним і забезпечити дитині можливість виявляти свої мовленнєві здібності. Практична реалізація ідеї створення розвивального мовленнєвого середовища в умовах дошкільного закладу передбачає побудову такого середовища у двох напрямках: предметно-мовленнєвий, мовленнєво-просторовий.

Однією з основних умов створення в дошкільних навчальних закладах розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що пріоритетною метою виховання є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб. Дорослий у своїй педагогічній діяльності керується положенням: «Не поруч, не над, а разом».

Рівень розвитку мови - яскравий показник рівня інтелектуального розвитку малюка. Кожен малюк розвивається індивідуально. Розвиток мовлення - складний психофізіологічний процес, який залежить від багатьох складових: спадковості, оточення дитини, умов розвитку.

У 5 років словниковий запас перевищує 2000 слів. У ньому з'являються абстрактні поняття. Малюк намагається зрозуміти зміст загальних категорій: щастя, ніжність, справедливість, любов тощо. Дитина прагне осмислити значення слів, пояснити їхнє походження. Її цікавлять усі характеристики слів: зміст, звукова форма, мелодія й милозвучність. Дитина ніби грає словами, як раніше вона ретельно й довго вивчала різні предмети. У цьому віці в дитини виявляється найсильніший потяг до вивчення слова. Вона намагається читати й писати букви. Було б великим недоглядом не дати малюкові знання, яких він так жадає. Однак не будь-яка методика навчання читання є ефективною

З метою експериментальної перевірки мовлення дітей 5 –го року життя був проведений педагогічний експеримент на базі ДНЗ № 115. Експеримент складається з двох етапів. На першому етапі ми охарактеризували рівень сформованості мовлення дітей 5-го року життя, за допомогою підібраних нами методик. Та дослідили, що найменше розвинений словниковий запас у М. Ганни і Л. Олі, і навіть присутні прогалини у словниковому запасі в У. Лізи, Р. Кирила. На другому етапі педагогічного експерименту ми дослідили шляхи розвитку мовлення дітей 5-го року життя шляхом створення мовленнєво – розвивального середовища.