- •2. Форми держави та елементи
- •3. Правова держава та ознаки
- •4. Функция держави та их класификация
- •5. Поняття та ознаки права
- •6. Правова норма та структура
- •7. Правовідносини: поняття та структура
- •8. Система права
- •9. Джерела права
- •10. Систематизация нормативно-правових актов
- •11. Юридична відповідальність: підстави та види
- •12. Предмет та джерела конституційного права України
- •14. Підстави набуття громадянства України відповідно до вітчизняного конституційного законодавства
- •15. Конституційно-правовий статус Верховно ради України
- •16. Конституційно-правовий статус Президента України
- •17. Правовий статус Каб.Міністр в України
- •18. Конституційний суд України, його завдання та функції
- •19. Правова характеристика органів судової влади України
- •20. Державне управління та його принципи
- •21. Предмет та метод адміністративного права України
- •22. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави
- •23. Адміністративні стягнення,і їх види
- •24. Податки та збори, х види в дпов дно до діючого ф нансового законодавства Укра ни
- •25. Предмет, метод та джерела фінансового права
- •26. Організація та органи фінансового контролю
- •27. Предмет та метод цивільного права Укра ни
- •28. Правоздатність та дієздатність фізично особи
- •29. Юридична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
- •30. Позовна давність: поняття та строки
- •32. Форми власності відповідно до цивільного законодавства
- •33. Набуття права власності відповідно до Цивільного кодексу України
- •34. Види та форми правочинів у цивільному праві України
- •35. Захист права власності у вітчизняному цивільному праві
- •36. Спадкування за заповітом
- •37. Спадкування за законом
- •38. ПІдпри мницьке право УкраЇни: предмет та джерела правового регулювання
- •39. Порядок державноЇ реєстрації фізичних осіб-підприємців
- •40. Порядок державної реєстрації юридичних осіб
- •41. Патентування
- •42. Ліцензування
- •43.Основні організаційно-правові форми суб’єктів господарювання.
- •44. Предмет та метод Сімейного права
- •45. Шлюб: порядок його укладання та умови одруження
- •46. Порядок та підстави розірвання шлюбу відповідно до Сімейного кодексу України
- •47. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подржжя відповідно до Сімейного кодексу України
- •48. Майнові, особисті немайнові права обов'язки батьків та дітей
- •49. Підстави усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування
- •50. Предмет та джерела трудового права
- •51. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України
- •52. Обов'язков та факультативн умови трудового договору
- •53. Строки випробування при прийнятт на роботу відповідно до діючого трудового законодавства України
- •54. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника відповідно до кЗпП України
- •55. Порядок та підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до кЗпП України
- •56. Робочий час
- •57. Час відпочинку
- •58. Дисциплінарна в дповідальність
- •59. Повна матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •60. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •61. Кримінальне право: поняття, предмет джерела правового регулювання
- •62. Поняття та ознаки злочину
- •63. Кримінальна відповідальність та її підстави (склад злочину)
- •64. Кримінальне покарання та його види
- •65. Характеристика злочинів проти власності
- •66. Злочини у сфер службової діяльності : поняття та види
- •67. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу України
5. Поняття та ознаки права
Право — это система установленных или санкционированных государством общеобязательных правил, выражающих волю определенной части общества, на основании которых обеспечиваются и защищаются права и свободы человека, осуществляется государственная власть, обеспечивается нормальная жизнедеятельность личности.
Основными признаками права является: Государственное санкционирование (государство устанавливает нормы права или санкционирует (признаёт) существующие в обществе нормы как правововые), системность (право состоит из системы связаных между собой в определённом порядке правовых норм, правовых институтов и отраслей права),общеобязанность (право обязательно для всех субъектов независимо от возраста, пола, национальности, имущества и др.), формальность (право всегда выражено в определённой форме в виде официальных законов, и других нормативных актов, в письменном виде, с чётким определением прав и обязаностей), нормативность (отображает и регулирует отношения между людьми), государственная охрана (включает легальное государственное принуждение, разные организационные, воспитательные и принудительные меры, а также возможность привлечения к юридической ответственности нарушителей норм права). Источники права — это внешние формы проявления юридических норм (нормативные государственно-правовые акты). К источникам права относятся: санкционированные обычаи (правило поведения, которое в силу многоразового повторения становится привычкой, передаётся из поколения в поколения и защищается принудитеьными силами государства), судебные (или административные) прецеденты (судебное или административное решение в конкретном юридическом деле, которое приобретает общеобязательное значение при решении всех следующих аналогичных дел), нормативные акты (письменный документ компитентного органа государства в котором закреплено формально обязательное правило поведения общего характера, например: законы, постановления правительства, указы, нормативные акты различных ведомств и др.), нормативные договоры (объективное, формально обязательное правило поведения общего характера, которое установлено по взаимной договорённости нескольких субъектов и обеспечиваются государством).
Функції права поділяються на: загально соціальні, спеціальні юридичні
6. Правова норма та структура
Норма права — это установленное или санкционированное государством общеобязательное правило поведения с целью регулирования общественных отношений, котороеобеспечивается, в случае необходимости, его принудительной деятельностью.
Норми права виступають як частини права взагалі. Вони є первинними елементами права. Але будь-яка одинична правова норма набуває якості, властивої праву в цілому, лише будучи включеною до його загальної системи.
Норми права складаються із двох різновидів загальнообов’язкових правових розпоряджень:
1. Правил поведінки.
2. Вихідних (установчих) норм.
Правила поведінки – це безпосередньо регулятивні норми. Вони встановлюють вид і міру можливої і належної поведінки учасників громадських відносин, їх взаємні суб’єктивні прав та юридичні обов’язки. Такі правила поведінки складають більшу частину правових норм.
Вихідні (установчі) норми – це норми-принципи, норми-дефініції. Вони являють собою норми опосередкованого регулювання, встановлюють загальні початки, вихідні положення і напрямки правового регулювання.
Составными элементами структуры нормы права являются: гипотеза, диспозиция, санкция. Гипотеза правовой нормы (абсолютно визначена, відносно визначена, альтернативна)— это та ее часть, в которой указываются условия, с наступлением которых диспозиция начинает действовать. Условия, обстоятельства, отмеченные в гипотезе правовой нормы, принято именовать юридическими фактами. Диспозиция — это та ее часть, в которой указывается правомочие (права и обязанности) субъектов. Санкция — это та часть правовой нормы, в которой указываются меры государственного принуждения в случае невыполнения, нарушения ее диспозиции.
Ознаки правової норми: Регулює групу кількісно невизначених суспільних відносин, Застосовується неодноразово, Містить формально-обов’язкове правило поведінки, Діє безупинно,.
Види правових норма: за ф-ями: регулятивні, охоронні, спеціалізовані. За юр. Силою: норми законів, норми під закон. Актів. За колом осіб: загальні, спеціальні, виняткові. За дією норм права у часі: постійні, тимчасові, виняткові. За функціями регулювання: матеріальні, процесуальні.
Способи викладення норми права в статті: прямий, посилальний, відсильний.