4. Права і обов’язки соціальних працівників соціальної служби.

Сьогодні ситуація в українському суспільстві принципово змінилися. Наша країна з початку 90-х років встала на самостійний шлях розвитку радикально змінюється її політичний устрій, економічна система, соціальна структура, духовне життя. Орієнтирами на цьому нелегкому шляху є положення нової Конституції, прийнятої 28 червня 1996 року Верховною Радою України.

Всі позитивні зрушення, що відбулися після запровадження в 2001 року системи соціального страхування, проблемних питань у сфері соціального захисту усе ще вистачає.

На перший план виходить проблема підготовки кадрів для системи соціальної сфери. Свій внесок, щодо цієї проблеми, надала науково методична рада, створена при Харківській обласній профспілковій організації. Суть полягає в тому, що забезпечення повного циклу соціальної роботи потребує підготовки фахівців трьох напрямків:

1. спеціалістів-аналітиків, які б вивчали, досліджували та узагальнювали актуальні суспільні проблеми, готуючи інформаційне досьє для розробки соціальних проектів та програм;

2. педагогів, які б вивчали та виховували кадрів для соціальної сфери;

3. експертів, які б оцінювали соціальні програми і проекти.

Гострою проблемою залишається недостатнє фінансування територіальних центрів, наприклад, двадцять чоловік соціальних робітників ще працює на 0,9 ставки тому однією з причин є недосконалий механізм визначення обсягу видатків, у наслідок чого Мінфін не бере до уваги при обрахуванні асигнувань окремий контингент громадян, які потребують обслуговування через відділення територіальних центрів.

Проблема фінансування криється в діях місцевих чиновників, які перерозподіляють частину цільових коштів, передбачених на територіальні центри. Тому необхідно принциповіше і активніше відстоювати відомчі інтереси.

Отже, через неповне фінансування територіальних центрів і зростаючу проблему в соціальному обслуговуванні, виходячи із ситуації стане запровадження платних соціальних послуг. Необхідні умови для цього є: сформовано законодавчу базу, зростає попит на соціальні послуги, підвищується платоспроможність населення.

Нині методологія обрахунку цих тарифів проходить апробацію на базі Луцького районного територіального центру в рамках проекту ТАСІС «Посилення регіональних соціальних служб».

Ще одна проблема, яка розпорошує соціальний захист між різними відомствами, наприклад, проблемами дитини-інваліда можуть одночасно займатися кілька міністерств: праці та соціальної політики, у справах сім’ї, молоді та спорту, освіти та науки, охорони здоров’я. Взагалі, система соціальних служб в Україні поволі змінюється, їх стає все більше, вони урізноманітнюються.

Для одиноких непрацездатних громадян за роки перебудови чимало раз доводилося зустрічатися з новими проблемами у житті, наприклад, перехід нової грошової одиниці з рублів в талони, купони, гривні, введення нових пільг, таких як – учасники війни різних категорій, «Діти війни»; пільгові категорії вчителів та медиків; оформлення субсидій, власників житла, земельних паїв всі ці проблеми лягають на плечі соціальних працівників, і хто ж як не вони, завжди вчасно виконують свої доручення.

На сьогоднішній день потрібно боротися не за мінімальну пенсію в пенсійному забезпеченні, а потрібно відновити справедливість для тих людей, які мають трудовий стаж 30, 40 і більше років.

Має бути продовжена пенсійна форма, спрямована на гідне забезпечення добробуту людей в старості.

Отже, збільшення заробітної плати не на відсотки, а в рази збільшить сплату внесків до Пенсійного фонду, тоді зможемо адекватно реагувати на демографічну кризу, що нас очікує на дефіцит робочої сили.

Необхідно підтримати ідеї та посприяти в тому, щоб у бюджеті 2011 року були передбачені необхідні кошти. Розв’язанню найважливіших із цих проблем є сприяння змін умов оплати праці. Усі ці проблемні питання необхідно передбачити в колективних договорах. Міністерство повинно підтримувати кожну ініціативу, спрямовану на допомогу людям, захист їхніх прав та інтересів.

Останнім часом у сфері соціального захисту та суспільстві загалом відбулися серйозні позитивні зміни. Позитивне ставлення та схвалення населенням результатів підвищення державою соціальних стандартів і вдосконалення соціальних програм дозволить прискорити їх впровадження. Суть змін полягає в створенні механізму відрахування страхових внесків до Пенсійного фонду на рівних умовах для потерпілих на виробництві порівняно зі здоровими працівниками:

• загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

• забезпечення потерпілих на виробництві ліками, додатковим харчуванням, спеціальним медичним доглядом та санаторно-курортними путівками;

• забезпечення інвалідів праці автомобілями базової моделі;

• забезпечення потерпілих на виробництві лікарськими засобами.

Наприклад, однією з вимог шахтарів-інвалідів є збільшення регресних виплат. Отже ці питання виключно у компетенції Верховної Ради.

Завдяки наполяганню Мінпраці, було прийнято відповідні урядові постанови, тож розміри зарплати поступово збільшувалися, запроваджувалася диференціація в оплаті праці за обслуговування вкрай немічних і лежачих хворих. На сьогоднішній день у відділенні соціальної допомоги вдома, Чуднівський територіальний центр обслуговує п’ять чоловік ліжко-хворих. За обслуговування таких людей соціальні працівники отримують надбавку до заробітної плати в розмірі 20%. Місцеві бюджети виділяють кошти на матеріальне заохочення працівників. Ситуація змінилася на краще після введення з червня 2007 року другого етапу єдиної тарифної сітки.

Позитивні зміни передбачають, що незабаром розміри посадових окладів працівників установ соціального захисту населення, в тому числі і територіальних центрів, підвищаться в 1,4 рази. Одна з важливих складових соціальних гарантій – належні умови праці.

Оточуюча нас соціальна дійсність багатоманітна. Вчинки людей, їх співробітництво і конфлікти, діяльність державних закладів, функціонування економіки, переміщення, творчість, спілкування, переживання інші прояви поведінки індивідів – все це своєрідний пройнятий невидимою енергією і численними лініями вируючий океан людського буття, жива соціальна реальність, в якій головна діюча сила – Людина. У цьому вирі кожен з нас має свою нішу, місце призначення, ролі, функції, права і обов’язки, стимули і обмеження. Для того аби соціальна робота розвивалася в Україні, як фах і наука, на мою думку, потрібно дотримуватися системного підходу, оскільки, становлення різних її компонентів відбувається одночасно, а процес професіоналізації лише щойно розпочався.

• Соціальна робота, як навчальна дисципліна для подальшого розвитку потребує виділення в самостійну галузь гуманітарних знань, визначення її окремого напряму, підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів, кандидатів і докторів наук;

• Оскільки соціальна робота є прикладним фахом, доцільно разом з Міністерством освіти і науки вивчити можливості зміни нормативів, щодо обсягу практики кількості студентів у навчальних групах, залучення практиків для викладання;

• Сприяти становленню національної асоціації шкіл (кафедр) соціальної роботи;

• Сприяти розвитку базової і середньої спеціальної освіти із соціальної роботи;

• Впроваджувати практику стажування студентів в установах соціального захисту, в тому числі Міністерства праці та соціальної політики;

• Створення мережі регіональних обласних курсів підвищення кваліфікації;

• Створення навчально-методичних центрів за певними напрямами соціальної роботи, наприклад, соціальної роботи з людьми, які мають психічні розлади, інтелектуальну недостатність тощо.