25.4. Міжнародна економічна інтеграція як вищий рівень інтернаціоналізації

Сьогодні якісно новим, найвищим етапом інтернаціоналізації світової економіки є економічна інтеграція, яка набула розвитку через різні об'єднання країн. Такі регіональні об'єднання являють собою взаємопов’язані економічні зв'язки національних економік різних країн. .

Найпростішою формою інтеграції є зона преференційної торгівлі, яка передбачає пільговий торговельний режим. Це означає, що дві або більше країн зменшують взаємні тарифи на імпорт товарів, одночасно зберігаючи їх відносно до інших країн.

Митний союз вимагає проведення загальної зовнішньоторговельної політики, впровадження єдиного митного тарифу до країн, що не беруть участі в угрупованні.

Найбільш складною формою економічної інтеграції є економічний і валютний союз, який об'єднує всі названі вище форми з проведенням спільної економічної і валютно-фінансової політики.

Економічна інтеграція повинна завершуватися політичною, що означає створення політичного союзу. Останній передбачає ліквідацію політичних кордонів між державами, тобто фактично їх об'єднання у федеративну державу.

Міжнародні міжрегіональні економічні об'єднання. У різних регіонах земної кулі в середині 1990-х рр. склались близько ЗО інтеграційних угруповань різного типу. Вони суттєво відрізняються одне від одного як за характером відносин, що виникають між країнами-учасницями, так і за результатами діяльності.

Провідними міжнародними економічними об'єд­наннями є: Європейський Союз, Європейська Асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), МЕРКОСУР, ОПЕК, АТЕС та ін.

Тема 26. Форми міжнародних економічних відносин

26.1. Світогосподарські зв'язки та їх форми

Взаємодія національних економік відбувається через міжнародні економічні відносини, які являють собою систему економічних зв'язків з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийш­ли за межі національних господарств. Розвиток міжнародних економічних відносин базується на міжнародному поділі праці.

Міжнародні економічні відносини, в основному торговельні, існували ще до виникнення світового господарства, але мали міждержавний, вузькорегіональний характер (наприклад, Європа— Близький Схід, Європа — Північна Африка). З виникненням і розвитком світового господарства міжнародні економічні відносини розширюють і поглиблюють сферу свого існування, набувають глобального характеру, стають самостійним явищем, що підпорядковується власним законам.

Традиційно в окрему форму міжнародних економічних відносин виділяють історично перший тип світогосподарських зв'язків — міжнародну (світову) торгівлю товарами та послугами. Переміщення факторів виробництва лежить в основі таких форм міжнародних економічних відносин, як міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародна торгівля знаннями (міжнародна передача технології). В окрему форму слід виділити міжнародні валютні відносини, хоча вони і є похідними від міжнародної торгівлі і руху факторів виробництва, але набули самостійності у світовому господарстві.

Основною рисою сучасної епохи стає не протистояння, а тенденція до співробітництва та взаєморозуміння. Можна говорити про процеси конвергенції моделей національних економік, економічних і соціальних цінностей і стосунків, про зближення економічних рівнів розвитку різних країн.