- •Міністерство фінансів України
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •1. Програма навчальної дисципліни «соціологія»
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни Модуль I. Соціологія Змістовий модуль 1. Соціологія
- •Тема 1. Соціологія як наука, її предмет і методи
- •Тема 2. Історія розвитку соціології в країнах Західної Європи, сша та в Україні
- •Тема 3. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Тема 5. Основні соціальні інститути
- •Тема 6. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Тема 7. Соціологія молоді
- •Тема 8. Соціологія шлюбу і сім’ї
- •Тема 9. Соціологія освіти. Соціологія культури
- •Тема 10. Соціологія економічного життя. Соціологія праці та управління
- •Модуль іі
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Історія розвитку соціології в країнах Західної Європи, сша та в Україні
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура, теорія соціальної стратифікації
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Основні соціальні інститути
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 7. Соціологія молоді
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 8. Соціологія шлюбу і сім’ї
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 9. Соціологія освіти. Соціологія культури
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 10. Соціологія економічного життя. Соціологія праці та управління
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •6. Хто з соціологів розглядав суспільство з точки зору класових антагонізмів?
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •5. Рух та надання жінкам право обирати, має назву:
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •7. Які з наведених нижче об’єктів відносяться до духовної культури суспільства:
- •Ключові терміни і поняття
- •Темидля підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список
- •4.1 Методичні рекомендації щодо проведення соціологічного практикуму
- •4.3. Вимоги для написания есе
- •4.4. Теми есе
- •5. Підсумковий контроль
- •5.1. Перелік питань до іспиту
- •6. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Підлісний Михайло Миколайович Соціологія
Бібліографічний список
Основна література: [1-6].
Додаткова література: [4,17,19,25,26,29,35,39,42,43,45,48,52, 53,61,71, 73,77,83,86,97,101,104,106,120,125,130,151,161,162,176,185,187,192,195,203,213].
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Тема 7. Соціологія молоді
Тема 8. Соціологія шлюбу і сім’ї
Мета заняття:систематизувати знання студентів з теми, з’ясувати місце соціології молоді у системі соціологічного знання у державній молодіжній політиці, виявити рівень засвоєння вивченого матеріалу, виявити соціологічні аспект теми, звернути увагу на проблему стабільності молодої сім’ї.
План заняття
Молодь у соціальній структурі суспільства, основні соціологічні поняття і категорії.
Загальна характеристика основних етапів розвитку вітчизняної соціології молоді, дослідження молодіжних проблем у дореволюційний період у 20-30 роки.
Характеристика і напрями досліджень наукових соціологічних шкіл у галузі молодіжної проблематики у 60-2000 роки.
Ціннісний світ сучасної молоді України.
Соціологія шлюбу і сім`ї, її об`єкт, предмет, як соціальний інститут і мала соціальна група.
Основні функції сім`ї.
Сучасна сім`я, її проблеми, тенденції розвитку в Україні.
Проблеми сімейної політики і оптимізації шлюбно-сімейних відносин у сучасній Україні.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Вивчення цієї теми необхідно розпочати з тлумачення поняття соціології молоді. Ця галузь соціології, що досліджує специфічну соціально-демографічну спільноту в сукупності соціальних ознак та характеристик.
Розглядаючи перше питання слід мати на увазі, що сьогодні настала потреба у виробленні нової концептуальної схеми соціології молоді, в якій молодь виступатиме не як пасивний об'єкт, а як активний дійовий суб’єкт суспільних перетворень, що відбуваються на всьому пострадянському просторі.
При розкритті першого питання звертаємо увагу на основні поняття i категорії, даємо їм оцінку:
- поняття молодь;
- соціальні риси молоді;
- специфіка свідомості i поведінки молоді;
- соціальна активність i зрілість молоді.
Останнім часом нижньою межею молодіжного віку вважається 14, верхньою – 35 років. В основу цієї точки зору (14-35) покладено тезу про “продовження юності, збільшення часу сходження у соціальне життя. Треба мати на увазі, що учені дискутують щодо понять, які розкривають сутність спеціальної соціологічної теорії молоді. Це проблеми становлення молоді (І.Кон, Є.Головаха) “вибір професії”, “професійна мобільність” ( Л. Шпак, В.Оссовський, Л.Аза В.Шубкін), “становлення молодого спеціаліста” (О.Якуба, Д.Зюзін) тощо.
При розгляді другого питання слід мати на увазі, що перший етап формування вітчизняної соціології молоді охоплює 20-30 роки XX ст. найглибші дослідження були проведені Л.Виготським, М.Рубінштейном, О. Колодною та ін. Особливого значення надавалось вивченню робітничої молоді, джерел поповнення робітничого класу, мотивів обрання професії, інтересів і потреб проведення вільного часу.
У третьому питанні слід мати на увазі, що посилення інтересу до молодіжної проблематики було пов`язано з націленістю на виховання молоді у комуністичному дусі. Певне значення для вироблення соціологічної теорії мала праця І.Кона “Соціологія особистості”, в якій були визначені особливості юності. В ці роки значна увага приділялась комуністичному вихованню, професійному становленню, ставленню молоді до праці, соціалістичному змаганню.
При розгляді четвертого питання слід мати на увазі, що, як відзначають багато соціологів, молоде покоління втрачає свою духовність, морально деградує. Зараз на перехідному етапі розвитку суспільства важливо зафіксувати і уявити цінності, якими керуються молоді люди, а також розглядати їх динаміку. В якому відношенні знаходяться цінності сьогодні? Які цінності сьогодні руйнуються, а які залишаються? Яка ієрархія системи цінностей? Які характерні риси сучасної молоді? Рекомендуємо студентам помислити над цими поняттями, використовуючи сучасну соціологічну літературу про цінності.
У п’ятому питанні слід підкреслити, що специфіка соціології сім’ї полягає в тому, що сім'я одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною групою, з одного боку, i особливим соціальним інститутом, який регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм організаційних форм. Рекомендуємо студентам до цього питання ознайомитись з точкою зору Н. Смелзера (с.232), Харчева (с. 159), В.П. Андрущенка (с.450) щодо визначення сім’ї, а також розкрити такі основні моменти:
суть шлюбу i сім’ї, структура сім’ї;
соціальні функції сім’ї;
типологія сім’ї;
умови життя сім’ї;
типи сім’ї, форми шлюбу;
основні підходи до вивчення сім’ї.
При підготовці шостого питання слід мати на увазі, що зміст діяльності сім`ї розкривається в її функціях. Під функціями сім`ї вчені розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім`ї та її членів, спрямованої на вдоволення базисних потреб суспільства і індивідів. Оскільки сім`я взаємодіє, з одного боку, із суспільством, а з другого – з окремими особами (членами сім`ї), то ті функції, що вона виконує стосовно суспільства називають суспільними функціями, а ті, які виконуються щодо окремих членів сім`ї – індивідуальними. Досить вичерпну типологію використовує соціолог В.П. Андрущенко, яка налічує шістнадцять типів сучасної сім`ї (Див. Соціологія. Наука общества. Учебн. пособие под ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Харьков, 1997. – с. 453-461).
При підготовці до обговорення сьомого питання необхідно звернути увагу, що серед тенденцій розвитку сучасної сім’ї виділяють такі: зростання кількості розлучень, неповних сімей та позашлюбних дітей, людей, що не одружуються, подружжів без оформлення шлюбів, зменшення тривалості шлюбу, розміру сім’ї і народжуваності дітей, кількості повторних шлюбів.
Соціологи встановили, що понад ¾ молодих одружуються до 30 років. Пік розлучень прилягає на перші роки подружнього життя. Найміцніші шлюби на Закарпатті, найменш міцні – в Криму. Зростає питома вага повторних шлюбів (23-24%). Щорічно 150-160 тис. дітей залишається без одного з батьків.
Слід зробити висновок, що сім’я є однією з найдавніших спільнот, яка нині зазнає велетенських змін. Ці зміни носять глобальний характер i пов'язані з руйнацією традиційних цінностей i форм сімейного життя i шлюбу. Цікавий фактичний матеріал студенти можуть почерпнути з публікації Гурко Т.А. “Трансформация института современной семи” Социс, 1995, №10.
При підготовці восьмого питання необхідно звернути увагу на те, що для оптимізації шлюбно-сімейних відносин суспільству необхідно вирішити низку соціальних питань. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім’ї значною мірою належать від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки та терпимість до партнера, членів сім’ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність.