Основні компоненти аналізу лекції

1. Факультет, курс, предмет, час проведення лекції, тема лекції.

2. Освітня, виховна та розвиваюча мета лекції.

3. Особливості планування та побудови лекції.

4. Оцінка якості учбової інформації.

5. Психолого-педагогічна оцінка методичної сторони лекції.

6. Ступінь ефективності способів стимулювання потребово-емоційної активності студентів.

7. Ступінь ефективності управління пізнавальним процесами студентів.

8. Використання сучасних психолого-педагогічних теорій ефективного засвоєння професійного досвіду та концепцій розвиваючого навчання.

9. Оцінка особливостей міжособистісної взаємодії в системі "викладач-студент".

10. Особливості діяльності та поведінки студентів на різних етапах лекції.

11. Загальна оцінка успішності в досягненні цілей лекційного заняття.

Критерії оцінювання виробничої педагогічної практики магістрантів у внз

Виробнича педагогічна практика студентів-магістрів 5 курсу методистом з психології оцінюється за компонентами аналізу відповідно до розробленої системи балів (див. Табл.4.1):

Табл. 4.1

Оцінювання виконання студентами-магістрами завдання з психології

Компоненти аналізу	Максимальна кількість балів
Оцінка особливостей планування та побудови лекції	10 балів
Аналіз якості поданої учбової інформації	10 балів
Психолого-педагогічна оцінка методичної сторони лекції	15 балів
Оцінка ефективності стимулювання потребово-емоційної активності студентів	15 балів
Управління пізнавальним процесами студентів	20 балів
Оцінка особливостей міжособистісної взаємодії	15 балів
Аналіз особливостей діяльності та поведінки студентів на лекції	10 балів
Загальні висновки	5 балів

Оцінку «відмінно» А, 90-100 балів студент отримує, якщо результати його практичної роботи свідчать про глибоке розуміння ним основ педагогічної діяльності, аналіз лекції логічний, послідовний і доказовий, висновки і узагальнення точні. Документація оформлена за встановленими вимогами на належному рівні.

Оцінку «добре» В, 80-89 або С, 70-79, студент отримує, якщо результати його практичної роботи свідчать про розуміння ним основ педагогічної діяльності вище середнього рівня, аналіз лекції виконаний, у висновках та узагальненнях наявні окремі неточності; є незначні зауваження щодо змісту й оформлення документації.

Оцінку «задовільно» Д, 60-69 або Е, 50-59 студент отримує, якщо результати його практичної роботи свідчать про загальне розуміння ним основ педагогічної діяльності, аналіз лекції виконаний, проте з грубими порушеннями логічного викладу, слабко аргументовані висновки і узагальнення. В роботі наявні певні недоліки, зокрема, не проаналізовані окремі структурні компоненти лекції; є недоліки в аналізі фактів, в оформленні, порушені терміни подання звітної документації.

Оцінку “незадовільно” F студент отримує, якщо не виконав аналізу лекції або робота є плагіатом.

Порядок перерахунку показників балів у національну шкалу оцінювання та шкалу ECTS (див. Табл.4.2):

Табл.4.2

Співвідношення балів, шкали ECTS та дворівневої національної шкали

Бали	Шкала ECTS	Національна шкала
90-100	А	Відмінно
80-89	В	Добре
70-79	С	Добре
60-69	D	Задовільно
50-59	E	Задовільно
25-49	FX	Незадовільно
1-24	F	Незадовільно

Рекомендована література:

Основна:

1. Галузинский В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні / В. М. Галузинский, М. В. Євтух. – Київ: Інтел, 1995. – 168 с.

2. Долинська Л. В.Діалогічна взаємодія викладача і студента як умова особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя / Л. В. Долинська // Психологія: зб. наук. праць. – Вип. 2. – Київ, 1998. – С. 93 – 97.

3. Долинська Л. В.Стилі педагогічного спілкування та можливості його формування в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя / Л. В. Долинська // Психологія: зб. наук. праць. – Вип. 1 (4). – Київ, 1999. – С. 64 – 69.

4. Жиляев А. А. Психологические особенности активизации учебно-познавательной деятельности в ходе лекции // Инновации в образовании. – 2001. – № 2. – С. 107 – 116.

5. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – Москва: Логос, 2004. – 384 с.

6. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи: навчальний посібник для магістрантів і аспірантів / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. – Київ: ТОВ “Філ-студія”, 2006. – 320 с.

Додаткова:

1. Аврамчук Л. А. Формування активної пізнавальної діяльності студентів / Л. А. Аврамчук // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 122 – 125.

2. Айнштейн В. Преподаватель и студент: искусство общения / В. Айнштейн // Высшее образование в России. – 1999. – № 6. – С. 85 – 91.

3. Зайцева І. В. Мотивація учіння студентів: монографія / І. В. Зайцева. – Ірпінь, 2000. – 191 с.

4. Каминская М. В. Концепция профессионального развития учителя в системе образования Д. Б. Эльконина – В. В. Давыдова // Психологическая наука и образование. – 2004. – № 3. – С. 34 – 43.

5. Кан-Калик В. А. Основы профессионально-педагогического общения / В. А. Кан-Калик. – Грозный, 1979. – 186 с.

6. Кудіна В. В. Психологія вищої школи: курс лекцій / В. В. Кудіна, В. І. Юрченко .– Київ: КСУ, 2004. – 176 с.

7. Лапкин М. М. Мотивация учебной деятельности и успешность обучения студентов вузов / М. М. Лапкин, Н. В. Яковлева // Психологический журнал. – 1996. - № 4. – С. 134-140.

8. Мороз О. Г. Підготовка майбутнього викладача вищої школи: психолого-педагогічний ракурс / О. Г. Мороз,  В. І. Юрченко // Наукові записки: зб. наук. статей НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2001. – Вип. 41. – С. 156-159.

9. Юрченко В. І.Вплив взаємин між студентами і викладачами на «Я – концепцію» майбутнього вчителя / В. І. Юрченко // Освіта і управління. – 1997. – № 1. – С. 119-123.