5.7.Визначення складових сил різання

Величини складових сил різання визначаються по формулах:

Рz= 10С_рzt^ХpzS^УрzV^npzК_рz

Рy= 10С_рyt^Хpy S^Урy V^npy К_рy

Рx= 10С_рx t^Хpx  S^Урx  V^npx К_рx

З табл. 22 [1, с.273] знаходимо

Срz	Хрz	Yрz	Прz	Cpy	Хру	Yру	Пру	Срх	Xрх	Yрх	Прх
300	1,0	0.75	-0,15	243	0,9	0.6	-0.3	339	1.0	0,5	-0,4

Кр = КмрКрКрКрКrр

Кмр = (_в/750)ⁿ = (850/750)^0,75= 1,1

n = 0,75 [табл. 9,1, с.264]

Кpz = 0,89; Кpz = 1,0; Кpz = 1,0; Кrpz = 1,0;

Кpy = 0,89; Кpzy = 1,0; Кpy = 1,0; Кrpy = 1,0;

Кpx = 0,89; Кpx = 1,0; Кpx = 1,0; Кrpx = 1,0;

[табл. 23,1, с.275]

Кр_z = 1,10,891,01,01,0 = 0,98;

Кр_у = 1,10,51,01,01,0 = 0,55;

Кр_х = 1,171,11,01,01,0=1,29.

Рz = 10 300 3,0^1,0 1,0^0,75 49,7^-0,150,98 = 4851 Н

Ру = 10 243 3,0^0,9 1,0^0,6 49,7^-0,3 0,55 = 1093 Н

Рх= 10 3393,0^1,0 1,0^0,549,7^-0,4 1,29 =2623 Н

5.8. Розрахунок потужності різання та приводу верстата

Nріз = РzV_д / 102060 = (4851  49,7)/(1020  60) = 3,94 кВт.

Достатня потужність приводу головного руху верстата:

Nст = Nріз/ = 3,94/0,75 кВт = 5,25 кВт.

Перевірка на достатність потужності приводу головного руху діючого верстата 16К20

Nст  Nhp; 5,25  10

Умова виконана, верстат підібраний правильно.

Розрахунки складових сил різання та потужності приводу виконуються тільки для одного проходу. При наявності двох проходів, розрахунки ведуть для чорнової обробки.

5.9. Визначення основного технологічного часу

Т₀ = Li/ПдSд, хв

L = l + l₁ + l₂

l₁= t / tg = 3 / tg 90 = 0

При точінні до упору l₁= 0

L = l = 200мм, і = 1

Т₀ = 2001/1601,0 = 3,3 хв.

Чистова обробка.

При чистовій обробці залишаємо раніше вибраний тип верстата 16К20.

Глибина різання t = 1,0 мм.

Тип різця залишається прохідний упорний.

Матеріал ріжучої частини різця - Т15К6.

Геометричні параметри різця:  = 10°; ₁ = 10°;  =8°;  = 90°;

₁ = 15^;  = 0°; r = 1,2 мм; f = 0 мм.

Подача Sт = 0,246 мм/об [табл. 14,1, с. 268]

Sд = 0,25 мм/об

Стійкість різця Т = 50 хв.

Розрахункова швідкість:

V_p = (CvKмvКnvКиv)/(T^mt^xS^y);

Cv = 420; Kмv = 0,84; Кnv = 1,0; Киv = 1,0; x = 0,15; y = 0,2; m = 0,2.

V_p = (4200,841,01,0)/(50^0,21,0^0,150,25^0,2) = 210 м/хв.

Розрахункова частота обертання шпинделя:

Пр = 1000 V_p/D₁ = 1000 210/3,1493 = 719 хв^-1

D₁ = D - 2t_горн = 93 мм.

Дійсна частота обертання шпинделя:

Пр < Пд; Пд = 630 хв^-1.

Дійсна швидкість різання:

V_д = DПр/10003,1493630/1000 = 184 м/хв.

Основний технологічний час

Т₀ = Li/ПдSд = 2001/6300,25 = 1,27 хв.

Загальний технологічний час

 Т₀ = 3,3 + 1,27 = 4,57 хв.

6. Контрольні запитання

1. Що таке "оптимальний режим різання"?

2. Режим найбільшої продуктивності.

3. Режим найбільшої економічності.

4. Продуктивність з машинного часу.

5. Фактори, які впливають на продуктивність з машинного часу.

6. Порядок встановлення оптимального режиму різання.

7. Ознаки, за якими виконують попередній вибір метало ріжучого верстата.

8. Які параметри входять до паспортних даних верстата?

9. Як підраховується глибина різання, та визначається вид обробки?

10. Чим відрізняється чорнова обробка від чистової?

11. Які типи різців застосовують при токарній обробці?

12. Що входить до характеристики різця?

13. Як вибрати матеріал ріжучої частини різця?

14. Як вибрати геометричні параметри різця?

15. Фактори, які впливають на вибір величини подач?

16. Чим відрізняється таблична подача від дійсної?

17. Що таке швидкість різання та фактори, які впливають на неї?

18. Розрахункова швидкість різання.

19. Дійсна швидкість різання.

20. Характеристика складових сил різання.

21. Потужність різання та приводу.

22. Основний технологічний час.

23. Особливість визначення оптимального режиму різання при чистовій обробці.