Обвинувальна промова прокурора та її структура

Вступ.

Виклад фактичних обставин справи.

Аналіз і оцінка доказів, зібраних і досліджених у ході судового слідства.

Юридичне обґрунтування кваліфікації злочину.

Характеристика особи підсудного та аналіз обставин, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

Характеристика особи потерпілого у справах про злочини проти особи.

Аналіз причин й умов, що сприяли вчиненню злочину і пропозиції по їх усуненню.

Процесуальний висновок щодо застосування кримінального закону і міри покарання підсудному.

Пропозиції щодо вирішення цивільного позову та інших питань, що мають значення при постановлянні вироку.

Закінчення.

СУДОВА ПРОМОВА ПРИ ВІДМОВІ ПРОКУРОРА

ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ

Вступ, в якому роз’яснюються завдання, суть та значення участі прокурора в судовому розгляді кримінальних справ.

Виклад обставин справи, які були встановлені попереднім слідством.

Аналіз доказів, зібраних на попередньому слідстві, їх оцінка, мотиви, з яких прокурор їх спростовує.

Аналіз й оцінка доказів, досліджених у судовому слідстві.

Мотиви й підстави відмови від обвинувачення.

Міркування прокурора щодо розгляду цивільного позову.

Пропозиції щодо постановляння вироку.

Закінчення.

Нормативні акти та література

Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кримінально-процесуальний кодекс України. – Х., 2001.

Про прокуратуру: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст.793.

Про судоустрій: Закон України // Там же. – 1981. – № 24. – Ст.357; 1992. – № 35. – Ст.508; 1994. – № 26. – Ст.204; 2000. –№ 50. – Ст.436; 2001. – № 9. – Ст.38.

Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення: Наказ Генерального прокурора України від 19 верес. 2005 р. № 5 гн.

Вернидубов И.В. Проблемы поддержания государственного обвинения по законодательству Украины: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – К., 1992.

Корж В. Ефективність підтримання державного обвинувачення: деякі питання теорії та практики // Вісн. прокуратури. – 2001.– № 3. – С. 71 – 74.

Крючко Ю. И. Поддержание государственного обвинения по делам об умышленных убийствах: Учеб. пособ. – Котельва: Друкар, 1999.

Каркач П.М. Організація роботи прокуратури міста, району. – Х.: Право, 2006.

Баев О.Я. Прокурор как субъект уголовного преследования. – М.: Юрлитинформ, 2006.

Т е м а 5. ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ В СУДІ

П л а н

(Колоквіум)

1. Представництво інтересів громадянина або держави в суді – конституційна функція прокуратури.

2. Поняття “представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом”.

3. Підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.

4. Форми представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Завдання

1. До прокуратури N-ського р-ну надходили звернення громадян, які працювали на приватному підприємстві „Буд-технологія”, щодо порушення їх права на працю, зокрема її оплату.

Перевіркою встановлено, що заробітна плата працівникам зазначеного підприємства виплачується з порушенням строків, передбачених ст. 115 КЗпП України.

Гр. Плясун працював на підприємстві столяром з квітня 2004 р. Йому станом на початок серпня 2005 р. не виплачувалась заробітна плата у розмірі 5000 грн, тим самим були грубо порушені конституційні права громадян на своєчасне отримання винагороди за труд (ст. 43 Конституції України).

До того ж Плясун звернувся до прокурора з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі і з проханням захистити порушені його конституційні права.

Усе це він пояснив тяжким матеріальним становищем, відсутністю спеціальних юридичних знань для особистого звернення до суду.

Яке рішення повинен прийняти прокурор? Чи є достатні підстави для представництва в суді інтересів громадянина Плясуна? Складіть проект позовної заяви чи проект відповіді прокурора гр. Плясуну про відмову.

2. Прокуратурою N-ського р-ну проведено перевірку додержання вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Як з’ясувалось, згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 972 від 18.09.2001 р. Управлінням комунального майна та приватизації N-ської міської ради (орендодавець) приватному підприємцю О. було надано в орендне користування приміщення площею 100 кв. м., яке розташоване по вул. Дунаєвського, 41.

Обов’язки, передбачені договором, орендодавець виконує повністю, проте орендар систематично порушує п.п. 3.3, 4.6 договору оренди, п. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п. 1 ст. 265 ЦК України, згідно з якими він зобов’язаний не пізніше 15 числа поточного місяця своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

З моменту укладання договору орендна плата вноситься їм несвоєчасно, заборгованість склала 816,71 грн. Невнесення орендної плати протягом трьох місяців з моменту закінчення строку відповідного платежу є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Тривале невиконання з боку орендаря О. вимог договору призвело до негативних наслідків – ненадходження коштів до місцевого бюджету, який є складовою частиною державного бюджету.

Прокурор району прийняв рішення звернутися до господарського суду області в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації N-ської міської ради з позовом до відповідача – приватного підприємця О. про дострокове розірвання договору оренди № 972 та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 816,71 грн.

При цьому він керувався положеннями ст. 2 ГПК України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частини), ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також тим, що відповідно до Положення про Управління комунального майна та приватизації N-ської міської ради, Управління, є виконавчим органом міської ради, підзвітне та підконтрольне N-ській міській раді. Метою діяльності Управління є збереження та примноження власності територіальної громади міста Х., створення умов для ефективного її використання.

З урахуванням підстав представництва в суді інтересів держави проаналізуйте наведені законодавчі акти. Складіть проект позовної заяви.

3. Через заяву громадянки Карасьової – жінки похилого віку, яка через фізичний та матеріальний стан не спроможна була в повній мірі відстоювати свої інтереси в суді, прокурор N-ського району вивчив матеріали цивільної справи за позовом Карасьової до Слюсарюк про розірвання договору довічного утримання.

Вважаючи рішення N-ського місцевого суду м. Харкова від 01.07.2004 р. по цій справі незаконним і необґрунтованим, прокурор вніс апеляційне подання.

Ухвалою N-ського місцевого суду від 06.09.2004 р. у прийнятті апеляційного подання йому відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що прокурор відповідно до ст. 290 ЦПК України не мав права на оскарження в апеляційному порядку рішення суду, оскільки не приймав участі у розгляді справи.

Прокурор не погодився із зазначеною ухвалою і звернувся з апеляційним поданням до судової палати з цивільних справ апеляційного суду в Харківській обл.

Законність своєї позиції він бачить у наступному: гл. 14 ЦПК України (у ред. від 21.06.2001 р.) регулює порядок участі у судовому процесі прокурора, який за законом має повноваження захищати права і свободи громадян шляхом представництва їх інтересів у суді; ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” регламентує це представництво, його можливі форми, такі як внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення..; ст. 37 Закону визначає обсяг повноважень прокурора на право апеляційного оскарження залежно від компетенції та участі у процесі; ст. 121 ЦПК України є бланкетною та відсилає до встановлених в інших нормативних актах правил, якими є Закон України „Про прокуратуру”.

Яке рішення за поданням прокурора слід прийняти апеляційному суду області? Чи повністю урегульовано цивіль-но-процесуальним законодавством положення про суб’єкти, що мають право на апеляцію.