Висновки

Як узагальнення зазначимо, що у світовій практиці нормотворчої діяльності поширені різні погляди на проблему захисту інформації в автоматизованих системах. Наприклад, у деяких країнах форма вираження інформації не має суттєвого значення для кваліфікації правопорушень. Скажімо, крадіжка інформації у вигляді комп'ютерних програм не відрізняється від крадіжки інформації на паперових носіях. Для правового захисту їх застосовують норми національного авторського права. Правові норми захисту інформації в цих країнах забезпечуються також у межах комплексного міжгалузевого інституту права — права власності, його складової — права інтелектуальної власності чи в рамках правового інституту боротьби з недобросовісною конкуренцією.

Враховуючи умови сьогодення (зокрема те, що основою певної підприємницької діяльності є продаж комп'ютерних програм, а крадіжки їх набули масового поширення), виникає потреба виокремити в окрему інституцію публічного права захист нових форм інформаційних відносин — відносин в умовах інформатизації.

У цьому аспекті можна виділити такі напрямки щодо вдосконалення публічно-правового регулювання інформаційних правовідносин та захисту їх:

1. Розширення змісту законодавства на базі положень авторського права як на національному, так і на міжнародному рівнях.

2. Формування нових комплексних (автономних) міжгалузевих інституцій на зразок інформаційного права, правового регулювання захисту інформації в автоматизованих (комп'ютерних) системах, зокрема так званого комп'ютерного права тощо.

3. Комплексне застосування різних правових доктрин.

10