4. Особливості філософсько-правової думки середньовіччя. Релігійно-метафізичні передумови християнської правосвідомості.

5. Учення про справедливість і право Августина Аврелія та Фоми Аквінського.

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права. – Х.: Право, 1998. – С. 26-70.

Боргощ Ю. Фома Аквинский. – М.: Мысль, 1966. – С. 120-128.

Жоль К.К. Философия и социология права: Учеб. пособие. – К.: Юринком Интер, 2000. – С. 17-60, 118-137.

Платон. Государство. Соч. В 3 т. – М.: Мысль, 1971. – Т.3. – Ч.1. – С. 35-145, 288-349.

Ціцерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К.: Основи, 1998. – С. 120-212.

Т е м а 19. Філософсько-правові вчення у Західній

Європі XV – XVIII ст.

П л а н

1. Філософсько-правова думка епохи Відродження й Реформації (М. Лютер, Н. Макіавеллі та ін.).

2. Суб’єктивність як парадигма філософії права Нового часу. Поняття природного права та суспільного договору (Г. Гроцій).

3. Теорії суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка. Концепція прав людини Дж. Локка та її натуралістичне обґрунтування.

4. Філософсько-правові концепції західноєвропейського Просвітництва (Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та ін.).

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

Антология мировой правовой мысли: В 5 т. – М.: Мысль, 1999. – Т.2. Европа: V – ХVII века. – С. 381-389.

Локк Дж. Два трактата о правлении. Кн. вторая // Соч. В 3 т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – С. 262-336.

Макиавелли Н. Государь. – М.: Планета, 1990.

Новгородцев П.И. Сочинения. – М.: Раритет, 1995. – С. 15-173.

Соловьев Э.Ю. Феномен Локка // Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М.: Политиздат, 1991. – С. 146-166.

Т е м а 20. Філософсько-правові концепції у Західній Європі кінця XVIII – середини XIX ст.

П л а н

1. Філософія права І. Канта.

2. Філософія права Г.В.Ф. Гегеля.

3. Історична школа і марксизм як форми правового об’єктивізму.

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

Бачинин В.А., Чефранов В.А. История философии права. – Х.: Право, 1998. – С. 26-70.

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. В 3 т. – М.: Мысль, 1977. – Т. 3. – С. 326-381.

Кант И. Метафизика нравов. Ч. первая. Метафизические начала учения о праве. Соч. В 6 т. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч.2. – С. 117-137, 138-152.

Кант И. О поговорке “Может быть, это и верно в теории, но не годится для практики”. Соч. В 6 т. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч.2. – С. 77-99.

Максимов С.І. Філософсько-правова концепція вічного миру Канта і сучасність // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2005. – № 4. – С. 44-51.

Т е м а 21. Філософія права XX ст.

П л а н

1. Особливості полеміки між позитивізмом і юснатуралізмом. Інтерсуб’єктивність як парадигма філософії права XX ст.

2. Концепції відродженого природного права початку XX ст.: неокантіанська (Р. Штаммлер, П. Новгородцев) та неогегельянська філософія права (Ю. Біндер, Б. Кроче, Б. Чичерін).

3. Теорія наказів Дж. Остіна та “чиста теорія права” Г. Кельзена. Аналітична юриспруденція Х. Харта.

4. Антипозитивістська тенденція у сучасній англо-американській філософії права (Л. Фуллер, Р. Дворкін, Дж. Фінніс).

5. Сучасні концепції природного права інтерсуб’єкти-вістського напрямку:

а) феноменологічна концепція права: правові ейдоси, “природа речей”, філософія цінностей (А. Рейнах, Г. Коїнг);

б) екзистенціалістська концепція права: протистояння “справжнього” і “несправжнього” права (М. Мюллер, Е. Фехнер, В. Майхоффер);

в) герменевтична концепція права: інтерпретація правових текстів і герменевтика судового процесу (Г.-Г. Гадамер, А. Кауфманн, П. Рікьор);

г) комунікативно-дискурсивна концепція права К.- О. Апеля та Ю. Хабермаса.