В и р і ш и в:

Касаційну скаргу Коваленка Ігоря Ігоровича на рішення Апеляційного суду м. Харкова від 14.06.2012 р. за позовом Коваленка І. І. до ВАТ «Цукровий завод» про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Харківської обл. від 14.06.2012 р., якою було скасовано рішення Краснокутського районного суду Харківської обл. від 25.03.2012 р. – скасувати.

Рішення апеляційного суду Харківської обл. від 14.06.2012, яким позов задовольнили частково – скасувати.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської обл. від 25.03.2012 р. залишити в силі.

Ухвала суду набуває законної сили з моменту оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня постановлення.

Головуючий О. О. Коваля

Судді:            В.В.Мариненко

Л.Л.Петрова

П.П.Лимаренка

В.А.Кочковського

37

Ухвала про допуск скарги до провадження у Верховному суді України

30 червня 2012 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Баконіної О.С.,

суддів: Близнюка М.О., Штокмана А.І., Поліводи С.В., Мамонова Я.О.,

розглянувши заяву Травкіна Микити Олексійовича про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2014 року у справі за позовом Травкіна М.О до Білоглазової Інни Іванівни про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и л а:

Рішенням районного суду від 24.04.2010 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 23.06.2010 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.02.2012, відмовлено Травкіну М.О. в задоволенні позову до Білоглазової І.І. про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що надання Білоглазовою відомостей про Травкіна, який вважав такі відомості недостовірними, при розгляді іншої цивільної справи про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, не є поширенням недостовірної інформації, оскільки Білоглазова давала свої показання суду в порядку, встановленому ЦПК України.  27.06. 2012 Травкін Н.В. звернувся до Верховного Суду України зі скаргою у зв’язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, посилаючись на те, що іншим рішенням від 28.05.2012 р. суд касаційної інстанції задовольнив аналогічний позов Рикова М.К., посилаючись на те, що відомості , висловлені при розгляді іншої цивільної справи, є поширенням недостовірної інформації, якщо вони не були предметом дослідження та оцінки в судовому рішенні.

Відповідно до ст.297 ЦК, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.  Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із ст. 355 ЦПК України,заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Стаття 357 ЦПК передбачає вимоги до заяви про перегляд судових рішень, яким і відповідає заява Травкіна М.О. про перегляд рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.02.2012.

 Відповідно до Постанови ВСУ №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.

Інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред’явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.

Отже, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішила задовольнити вимоги допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає допуску до провадження, оскільки її доводи дають підстави для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того однієї і тієї ж норми матеріального права, а саме: ст.277 ЦК, яка передбачає те, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, незалежно від вини цієї особи.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, ст.297, 277 ЦК, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -