Висновок

Афіни демонструють верховенство свободи громадян, і демократії, які є наріжним каменем сучасного європейського тапостевропейского світу. Найважливішою віхою у розвитку держави й права Афін стали реформи Солона. Чимало дослідників вважають, саме з реформ Солона і розпочалося історія Європи, як така: історія держави й права, де, на відміну Азії, приматом став індивідуальний, а чи не колективне початок, і восторжествував примат особистості над державою.

Саме Солон проголосив свободу афінського громадянина, якої не можна перетворити на рабство нізащо борги, ні як або інакше. Саме грецькому полісі з'явилося поняття «свободи» , тоді як у країнах Сходу государеві неподільно належала життя й свобода підданого.

Але треба розуміти, що особливості демократії Афін були такі, що не жителі поліса могли нею скористатися. Обмеження в афінському державі були для негромадян – іноземців, рабів, жінок. Отже, афінська демократія була споріднений із демократією Сполучених Штатів Америки в останній момент незалежності: все люди заслуговують голоси, але й у цьому, що не представники людського роду вважаються людьми.

Характеризуючи розвиток права в Афінах, слід зазначити, що найдавнішим джерелом права цих міст-держав був природний звичай.

У Афінах досить швидко з'явився прошарок професійних юристів, право розвивалося інтенсивними темпами. Але й залишалися певні пережитки – наприклад, кримінальне право помітні пережитки родового ладу, часом зізнавалася кревна помста – афінське право запровадило багато прогресивні інтститути. Важливою особливістю афінського права є також те, що захист приватної власності високого рівня досягла досить високого рівня, закладаючи основу у розвиток доведена всією подальшою системи європейського суспільства на на відміну від азіатською. Багато положень римського права грунтуються того специфічної антично-европейской ментальності, яку заклали реформи Солона.

Список використаної літератури

1. Аристотель. Політика. М., 1994.

2.Гиро П. Побут і чесноти античних греків. Смоленськ, 2002.

3.МарруА.-И. Історія виховання в античності (Греція) / Пер. з франц. М., 1998.

4. Загальна теорія права / Під ред. А. З.Пиголкина. М., 1994.