Система Скенлона

Ця система є стратегією підвищення продуктивності. Вона включає три такі ключові елементи: співробітництво і кооперацію між рядовими працівниками, керівництвом і профспілками; залучення працівників до раціоналізаторства; розподіл прибутку в результаті підвищення продуктивності безпосередньо з працівниками фірми.

Особливістю програми Скенлона є розподіл прибутку залежно від підвищення продуктивності щомісячно, а не один раз на рік. Це дозволяє співробітникам спостерігати к позитивні результати діяльності фірми, так і невдачі й спади, що мають місце.

Розглянемо найпростіший варіант системи Скенлона, що базується на формулі базового коефіцієнта. Ця формула враховує частку витрат на робочу силу в обсязі реалізованої продукції. Для обчислення допустимих витрат на заробітну плату для кожного періоду використовується такий коефіцієнт:

Використовуючи цей коефіцієнт з урахуванням конкретно реалізованої продукції, в кожному періоді, знаходять допустимі витрати на робочу силу. Ці витрати порівнюють з фактичною заробітною платою. Якщо остання нижча за допустиму, то сплачують премію, яку розподіляють між компанією і працівниками у відношенні 25:75 відповідно. Із частки працівників частину грошей можна розмістити в резерв премій, який виконує дві важливі функції. Він є буфером на випадок недостатності коштів у наступні місяці. Його використовують також для додаткового заохочення за тривале зростання результативності. В кінці року резерв, що залишився, розподіляють таким же чином, що і місячну премію, але резерву більше не залишають. Якщо резерв негативний, збиток бере на себе компанія. Приклад розрахунку премії за системою Скенлона наведено в таблиці 4 (базовий коефіцієнт дорівнює 0,283).

Таблиця 4. Приклад розрахунку премій за системою Скенлона

Показник	Долари
1. Обсяг продажу	2300000
2. Повернення, скидки, надбавки	-74000
3. Нетто продажу	2226000
4. Зміна запасів	-441000
5. Реалізована продукція	1785000
6. Допустимі витрати на робочу силу (базовий коефіцієнт х рядок (5) = = 0,283 х 1785000 =	505155
7. Фактична заробітна плата	-470000
8. Преміальний фонд	35155
9. Частка компанії (25%)	-8788,75
10. Частка робітників (75%)	26366,25
11. Резерв премії (20%)	-5273,25
12. Підлягає негайному розподілу	21093

В нашому прикладі відбулося абсолютне збільшення запасу, а відтак товарів було продано менше, ніж вироблено. Використовуючи базовий коефіцієнт 0,283, знаходимо допустимі витрати на робочу силу, які відображені в рядку 6. Відраховуємо з них фактичну заробітку плату і одержуємо загальний преміальний фонд (рядок 8). Якби він був від'ємним, премія б не сплачувалася, а дефіцит був би перекритий за рахунок преміального резерву. Таким чином, працівників спонукають створювати преміальний фонд щомісячно. Частка компанії в преміальному фонді дорівнює 25%, працівники одержують 75%. Із частки працівників 20% перераховують в резервний фонд (рядок 11), а суму, що залишилася, негайно розподіляють (рядок 12).