Тема. Суб’єкти нотаріального процесу

1. Поняття та класифікація суб»єктів нотаріального процесу.

2. Нотаріус як суб»єкт нотаріального процесу.

3. Інші учасники нотаріальної дії

Питання 1. Поняття та класифікація суб»єктів нотаріального процесу

Суб»єкти нотаріального процесу – це особи, наділені нотаріальними процесуальними правами та обов»язками, на підставі яких вони вступають у правові відносини, що складаються при вчиненні нотаріальної дії.

Особи можуть бути різні, право і о. – різні

Класифікація:

За функціями і метою, заради якої суб»єкти з’являються у процесі:

1. нотаріальні органи (нотаріуси (державні, архівні, приватні), п/о, які працюють в органах МС (щодо певних категорій справ), консульські установи та дипломатичні представництва) (усі суб»єкти ст. 40, стажист, помічник, секретар нотаріуса не відносяться до нотаріальних органів);

(за наявністю чи відсутністю заінтересованості 2 останні групи подаляються на

2. особи, заінтересовані у вчиненні нотаріальної дії (поділяються на підгрупи):

а) особисто заінтересовані особи – особи, на користь (в інтересах) яких вчинюються нотаріальні дії:

- особисто заінтересовані особи – ініціатори процесу;

- особисто заінтересовані особи, що притягуються до процесу

б) іх представники:

- договірні (особи з повною цивільною дієздатністю за її бажанням, ст. 41 ЗУ);

- законні (особи, з неповною цив. дієздатністю ст. 80-81 ЗУ);

3. особи, не заінтересовані у вчиненні нотаріальної дії (особи, які сприяють):

а) перекладач (ст. 15, 79 ЗУ) – або при посвідченні перекладу, або при забезпеченні принципу державної мови)

б) зберігачі та опікуни спадкового майна – ст. 61 (пр охороні спадкового майна) ЗУ

в) експерт – в сенсі дотримання загальних правил, якщо документ викликає у нотаріуса сумнів, він відправляє його на експертизу (оплачують заінтересовані особи, вони домовляються між собою, як вони розподілять витрати);

г) свідки – (процесуальних статус їх є специфічним, є лише 1-на нотаріальна дія, де можуть бути покладені показання свідків – при вчиненні морського протесту; в інших випадків, коли мова йдеться про участь свідків – мова не йде про їх функцію передачі певної інформації до нотаріуса, в таких випадках свідки виконують функції своєрідних понятих)

д) спеціалісти - оцінщики (наприклад, при оцінці спадкового майна);

е) особи, уповноважені на вчинення певної процесуальної дії (не плутати з представниками (відрізняються наявністю у представників процесуальної заінтересованості), у нот. процесі є можливість уповноважити особу на вчинення 1-ї нот. дії (наприклад, лише проставити підпис особи, яка сама цього зробити не може – у цих осіб немає процесуальної заінтересованості); зберігання документів нотаріуса – отримат може або особа, яка здавал, або особа, уповноважена їх отримати (ч. 3 ст. 45 ЗУ, ст. 97)

Правосуб»єктність осіб.

Нотаріус як суб»єкт нотаріального процесу (нот-проц. правовідносин) – має специфіку у зв»язку з тим, що він є правозастосовником (незалежним і неупередженим, слідкувати за дотриманням вимог закону .. +) основні ознаки нотаріуса я к правозастосовника:

1. нотаріус, на відміну від ін. суб»єктів не наділяється право – і дієздатністю, а наділяється відповідною компетенцією; (за межами компетенції – підстава для скасування)

2. в межах компетенції нот. наділяється відповідними повноваженнями, які важко розподілити на права і обов»язки (одночасно є і правами, і обов»язками, якщо є підстави, визначені законом; і права і обов»язки реалізуються лише за наявності обсавин, передб. законом))

12.11.2012

Тема. Стадії нотаріального процесу.

1. Поняття і система стадій нотаріального процесу.

2. Зміст стадій нотаріального процесу.

3. Нотаріальні акти – документи.

Питання 1. Поняття і система стадій нотаріального процесу.

Стадії нотаріального процесу – це сукупність процесуальних дій, що спрямовані на вирішення найближчої процесуальної мети і характеризуються власним змістом, колом суб’єктів та процесуальним оформленням.

Ознаки самостійності, 4 ознаки ( тобто ознаки, які відрізняють одну сукупність нот. дій від інших - див. вище).

Стадія – складова частина нотаріального процесу.

Ознаки самостійності: зміст, коло суб’єктів, найближча процесуальна мета, особливості оформлення.

Найближча процесуальна мета – в межах кожної зі стадій процесу вирішується своє найближче процесуальне завдання.

Система стадій нот. процесу:

1. порушення нотаріальної справи;

2. підготовка до вчинення нотаріальної дії;

3. розгляд нотаріальної справи по суті та прийняття нотаріального акту.

Іноді виокремлюють інші системи стадій.

Інші системи – пропонують доповнювати цю систему іншими стадіями (наприклад – поділ на факультативні і обов»язкові, але в нот. процесі продовжує діяти принцип диспозитивності, тому може закінчитись на 1-й; підготовка до вчиненні нот. дії(якщо нот. дія вчинена, то стадія підготовки в будь-якому випадку наявна, іноді вона може обмежуватись суто мислівною діяльністю нотаріуса); виконання нот. акту, оскарження нот. акту)

виконання – виконувати можна лише виконавчий напис і протест векселя, виконання – поза межами процесу (це виконавчий процес).

оскарження – судовий процес, не нотаріальний.

Стадія порушення нотаріальної справи складається з подання заяви або усного звернення до нотаріуса та прийняття звернення нотаріусом.

Два питання; 1. чи є в особи право на вчинення нот. дії; 2. чи дотримується ця особа правил реалізації цього права.

ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» - відмова у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо нот. відмовляє у вчиненні нот. дії – має видати в 3-денний строк мотивовану постанову про відмову. Позивач має посилатися на закон, який нот. порушив. Наявність чи відсутність постанови про відмову не є підставою для відкриття провадження у справі.

Підстави для відмови у вчиненні нот. дії поділяються на 2 групи. До 1-ї групи належать обставини, за яких у заінтересованої особи взагалі відсутнє право на звернення до суду:

вчинення такої дії суперечить законодавству;

1. правочин, що укладається від ім. ю.о., суперечить цілям., зазначеним в її статуті;

2. у нотаріуса є сумніви у тому, що ф.о. розуміє значення своїх дій або діє під впливом насильства;

3. якщо документи , подані для вчинення нот. дії суперечать вимогам закону, або містять відомості, що порочать честь та гідність людини;

4. якщо при вчиненні нот. дії виникає спір про право (немає в законі)

До 2-ї групи належать підстави, коли заінтересована особа не дотримала правил звернення до нотаріуса:

1. не подано інф. або документів, необх. для вчинення нотаріальної дії;

2. дія підлягає вчиненню ін. нотаріусом чи ін п/о;

3. до нотаріуса звертається недієздатна особа або особа без належно оформлених повноважень (довіреність письмова – для договірних; для законних – відповідна підстава);

4. внесення оплати за вчинення нотаріальних дій;

5. внесення встановлених законодавством платежів, пов»язаних із вчиненням нотаріальної дії (всі необхідні податки та ін)

Усі ці обставини поділяються на 2 групи, оскільки настають різна наслідки.

1 група – у особи взагалі відсутнє право на вчинення нотаріальної дії;

2 група – якщо особа виправить недоліки, вона може звернутися до нотаріуса.

Підстави для відмови – ст. 49 ЗУ

Крім питання про можливість вчинення нотаріальної дії нотаріус встановлює особу учасника цих правовідносин (Гл. 6 Порядку, ст. 43 ЗУ), а також перевіряє її дієздатність та правоздатність (Гл. 5 Положення, ст 44 ЗУ)

Ст. 44 ЗУ – нотаріус зобов»язаний перевірити дієздатність учасника, незалежно від виду нотаріальної дії (!!!), тому ст. 49 – недосконала.

стадія підготовки має на меті утворення необхідних умов для правильного та своєчаного вчинення нотаріальної дії і постановлення законного і обгрунтованого нотаріального акту ( постановлення акту – окрема стадія, стадія підготовки – лише створення умов)

Зміст стадії підготовки складають дії, пов»язані із:

1. всатновлення кола фактів, що мають значення для справи;

2. визначення кола доказів;

3. вирішує питання про склад осіб, які ммають брати участь;

4. доведення до відома заінтересованих осіб тієї інформації, отримання якої передбачено законодавством;

5. роз»яснення заінтересованим особам змісту та значення вчинюваних дій з урахуванням можливих правових наслідків

Якщо не дотримано хоч 1-ї з цих груп дій – нот. акт буде незаконном або його взагалі не буде.

Розгляд нотаріальної справи по суті

Етапистадії рогляду нотаріальної справи по суті:

1. підготовча частина (не плутати зі стадією підготовки);

2. безпосереднє вчинення нотаріального акту;

3. реєстрація вчиненої нотаріальної дії.

Підготовча частина складають дії, пов»язані зі встановленням фактичних обставин справи ( залежить від виду нотаріальної дії), вчинення деяких підготовчих дій (для протесту векселя - представлення векселя) , перевірка справжності підписів заінтересованих осіб.

Вчинення нотаріального акту полягає у видачі свідоцтва, вчиненні виконавчого напису, напису про заборону відчуження тощо.

При цьому вчинення нотаріальної дії може бути відкладено або зупинено.

Підстави для відкладення:

20.11.2012

1. необхідність витребування додаткових відомостей або документів від ф.о. або ю.о.;

2. направлення документів на експертизу;

3. необхідність пересвідчитися у відсутності заперечень заінтересованих осіб (згода іншого співвласника, згода кредитора та ін.) (схожа на підставу для зупинення)

Строк , на який здійснюється відкладення, не може перевищувати 1 міс.

Підстави для зупинення :

1. ст. 42 подання заінтересованою особою заяви до суду про оспорювання права або факту про посвідчення яких просить інша особа - до вирішення справи судом; (право вже порушено, у особи є необхідність звернутися до суду)

2. необхідність перевірити дієздатність ф.о..

Етап реєстрації нотаріальної дії. Нот. дія реєструється у відповідних реєстрах (ст. 52 ЗУ) (нот. дія вважається вчиненою з моменту внесення відомостей про неї до реєстру). Є правила внесення записів в реєстр - п. 6.3 Правил ведення нотаріального діловодства (почитати самостійно).

Для нотаріусів є 2 види реєстрів: документарні та електронні (єдині, не у кожного нотаріуса).

До документарних: 1) реєстр для реєстрації нотаріальних дій; 2) реєстр для реєстрації заборон відчуження нерухомого майна (рухомого, арештів правоохоронних органів).

До електронних реєстрів належать:

1) єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна;

2) спадковий реєстр;

3) єдиний реєстр довіреностей;

4) державний реєстр правочинів;

5) реєстр обтяжень рухомого майна (вони тільки реєструють цей факт, а не накладають);

6) державний реєстр іпотек;

7) єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів;

8) державний реєстр речових прав на нерухоме майно (користуються цим реєстром).

Держателем усіх електронних реєстрів є -

Порядок ведення та заповнення реєстрів визначається законом, порядком вчинення нот. дій та правилами ведення нот. діловодства.

В реєстрі для вчин. нот. дій визначаються:

Питання 3. Нотаріальні акти-документи.

Як нотаріальний акт-документ не можна розглядати акти, які виходять від заінтересованих осіб (договори, заповіти, довіреності, заяви , які посвідчуються нотаріусом). Нот. акт-документ - це рішення нотаріусу, викладене у визначеному законі вигляді. Посвідчення договору купівлі-продажу нот. актом є посвідчувальний напис!!!! Виконавчий напис є нотаріальним актом-документом, хоча він вчинюється на документі, який посвідчує заборгованість. Сам документ, який представляється до нот. посвідчення буде ДОКАЗОМ (не підставою, не об»єктом). Факт - це явище реального життя, документ - доказ, який підтверджує факт (намір укласти шлюбний договір виявляється у заяві, яка є доказом).

Нот. акти-документи є юридичною формою, у якій відтворюються рішення нотаріуса з приводу застосування норм права до конкретної правової ситуації стосовно певного кола осіб (на це коло осіб буде розп. зак. сила акту).

Ознаки нот актів-документів:

1. обов»язковість;

2. офіційна сила, зумовлена вчиненням нотаріальної дії від імені держави;

3. скасування нотаріального акту тільки судом (!!!);

4. оформлюється спеціально уповноваженими на те суб»єктами (нотаріальні органи);

5. зміст, структура та реквізити цих документів визначені законодавством;

Нот. акти-документи поділяються на 3 групи:

1. документи, що є підсумком діяльності нотаріуса, які фіксують закінчення нотаріальної дії та результат застосування норм матеріального права ( ст.ст 48-89 : посвідчувальні написи, нот свідоцтва, акти про протест векселя; виконавчі написи; написи про заборону відчуження; акти про морський протест; акт опису спадкового майна. Вимоги до змісту та форми таких документів передбачено у Правилах ведення нотаріального діловодства ( якщо в правилах немає документу - нотаріус його вчинити не може).

2. акти, що фіксують відсутність умов для вчинення нотаріальної дії та неможливість виникнення або продовження нотаріального процесу у такій справі : 1) поставнова про відмову у вчин. нот. дії (ст. 49, п. 3 гл. 13 розд. 1 Порядку вчинення нот. дій); 2) акт про неможливість вживання заходів до охорони спадкового майна (п. 8 гл. 9 розд. 2 Порядку). Вони забезпечують гарантії і законність відмови у вчиненні нотаріальних дій, свідчать про те, що підстав для застосування мат. норм права немає.

3. акти, що фіксують вчинення окремих процесуальних дій нотаріуса в межах розгляду нотаріальної справи : постанова про призначення експертизи (справжність документів, ч. 2 п. 2 гл. 15 розд. 1 Порядку); постанова про призначення охоронця спадкового майна ( ч. 2 ст. 62 , п. 4 гл. 9 розд. 2 Порядку); розпорядження про видачу зі спадкового майна грошових сум на покриття витрат, пов’язаних із доглядом за спадкодавцем, його похорону, тощо (ст. 63 ЗУ)

Тема. Загальні та спеціальні правила вчинення нотаріальних дій

1. Загальні правила.

2. Спеціальні правила.

Питання 1.

Загальні - правила яких має дотримуватись нот. при вчиненні будь-якої нот. дії.

Загальні правила - гл. 4 ЗУ «Про нотаріат».

Спеціальні - правила, які визначають процедуру вчинення конкретної нот. дії.

Спеціальні - в Порядку.

Загальні правила (склад):

1. місце вчин. нот. дій - ст 41 ЗУ, гл. 1 р. 1 Порядку;

2. строки (час) вчинення нот. дії - ст. 42 ЗУ, гл. 2 розд. 1 Порядку;

3. встановлення особи учасників цив. правовідносин - ст. 43 ЗУ, гл. 3 р.1 Порядку;

4. визначення обсягу цив. дієздатності і перевірка цив. правоздатності - ст. 44 ЗУ, гл. 5 р. 1 Порядку;

5. підписання нот. документів - ст. 45, п. 3-9 гл. 9 р. 1 Порядку;

6. витребуання відомостей та документів, необхідних для вчинення нот. дії - ст. 46 ЗУ, гл. 7 р.1 П.;

7. вимоги до документів-доказів (які под. заінт. о.) - ст. 47, гл. 8 П.;

8. вимоги до нот. актів- документів - ст. 48 ЗУ, гл. 9, 10 р.1 Порядку;

9. відмова у вчиненні нот. дії - ст 49 ЗУ, Гл. 13 Порядку;

10. оскарження нот. дій або відмови у їх вчиненні - ст. 50 ЗУ, гл. 14 Порядку;

11. заходи, що вживаються нотаріусом при виявленні порушень закону - ст. 51, гл. 15 Порядку;

12. реєстрація нот. дій - ст. 52 ЗУ, гл. 11 р.1 Порядку;

13. видача дублікату нот. посвідченого документу - ст. 53 ЗУ, гл. 22 розд. 2 Порядку;

14. обмеження у праві на вчинення нот. дій - ст. 9 ЗУ, гл

15. дотримання нот. таємниці - ст. 5, 8 ЗУ, гл.

16. мова нот. діловодства - ст. 15 ЗУ;

17. оплата вчинюваних нотаріальних дій - ст. 19, 31 , гл. 16 р. 1 Порядку.

Загальні правила - на пам»ять!!!!

Визначення обсягу цив. дієздатності - ст. 44 і 49 ЗУ - суперечність; неповна цив. дієзд: за віком (дослідження документу, який встановлює вік особи - паспорт) або за станом здоров»я ( перевіряється наявність судового рішення - звертається до органів опіки та піклування за м. проживання особи і таким чином дізнається про обмеження ідєздатності)

Правоздатність - стосовно ф.о. - не перевіряється, стосовно ю.о. - перевіряється

Питання 2. Спеціальні правила.

Спеціальні правила:

1. юр. факти, які має встановити нотаріус;

2. склад документів-доказів (декілька, які документи визнаються правовстановлюючими , а недієздатність - ріш. суду,)

3. коло суб»єктів для вчинення нот. дії;

4. різновид нот. акту, який видається за результатами вчинення нот. дії (свідоцтво, напис і т.д.) і реквізити (!!!);

5. роз»яснювальні повноваження нотаріуса (яку інформацію має роз»яснити нотаріус);

6. особливості реєстрації нот. дії .