3. Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців
Сутність дисциплінарної відповідальності військовослужбовців міститься в негативній оцінці державою неналежної поведінки військовослужбовця. Така поведінка суперечить вимогам військової дисципліни і виявляється у застосуванні до військовослужбовця владою уповноважених на то командирів та начальників передбачених законом заходів державного впливу – дисциплінарних стягнень. Згідност.83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовці, які порушують військову дисципліну або громадський порядок, мають притягатися до дисциплінарної відповідальності. На них можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення [11].
Суб’єктом військового дисциплінарного проступку є військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом або у добровільному порядку. Правила військової дисципліни розповсюджуються також на громадян, які звільнені з військової служби з правом носіння військової форми одягу, – під час носіння цієї форми одягу.
Характерною рисою дисциплінарної відповідальності є наявність відносин службової підпорядкованості між особою, що скоїла правопорушення та командиром, або начальником, який має право притягати правопорушника до дисциплінарної відповідальності. Згідно вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладати дисциплінарні стягнення на військовослужбовців, як правило можуть лише прямі начальники, яким військовослужбовець підпорядкований за службою, хоча би і тимчасово. Лише у особливих випадках, військовослужбовця можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності особи, яким він прямо по службі не підпорядкований (знаходження у відрядженні, відпустці, тощо).
Прийняттю рішення про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Під час з’ясування обставин справи може бути встановлено, що правопорушення непов’язане з виконанням обов’язків по службі. У такому разі воно не може розглядатися як дисциплінарна провина і військовослужбовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності [12;с.17].
4. Дисциплінарна відповідальність працівників органів внутрішніх справ
Детальний порядок реалізації дисциплінарної відповідальності осіб рядового та начальницького складу визначений у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ України [13].
Перед застосуванням дисциплінарного стягнення проводиться службове розслідування, метою якого є з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні вимагати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено . Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
Вид дисциплінарного стягнення визначається з огляду на тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо [13].
Серйозні ускладнення виникають під час застосування нормативного припису, зазначеного в п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України [14], що має наступний зміст: «Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання особи рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ».
Застосування такого суворого дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів, служб та підрозділів внутрішніх справ, вимагає чіткості у визначенні його підстав і умов, що не можна сказати про оціночну категорію підстави «дискредитація звання працівника органів внутрішніх справ». Ні соціально-юридичний характер, ні юридична природа, ні поняття цього явища в науці і практиці органів внутрішніх справ не визначені [15; 487].
Висновок
Підсумовуючи, зазначимо, що дисципліна в державі є важливим правовим інститутом, який потребує чіткого регулювання. Що ж до адміністративно-правового поля, то на особливу увагу заслуговує дисципліна державних службовців. Але, на жаль, недосконалість чинного законодавства призвела до значної кількості порушень з боку державних службовців, що виявляється у нехтуванні нормами закону, зловживанні службовим становищем, ігноруванні вимог дисциплінарного статуту та норм внутрішнього розпорядку. Державний службовець як особа, на яку покладено виконання функції держави, є її обличчям, а тому дисциплінованість державного службовця – важлива складова його діяльності.
Робота в державному органі й виконання організаційно-розпорядчих або консультативно-дорадчих функцій зумовлює наявність основної характеристики дисципліни державних службовців – дотримання передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами заборон і встановлених обмежень під час проходження державної служби.
Інститут дисциплінарної відповідальності – це сукупність норм, які визначають структуру, принципи, правила та підстави функціонування механізму реалізації в певному порядку санкцій правових норм, які мають форму дисциплінарних стягнень.
Список використаної літератури
1. Ануфрієв М. І. Вищий заклад освіти МВС України : наук.-практ. посіб. / М. Ануфрієв, О. М. Бандурка, О. Н. Ярмиш. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. – 369
2. Новий тлумачний словник української мови : в 4 т. / укл. В. В.Ярошенко, О. М. Сліпушко. – К. : Аконіт,1998– . –Т.1. – 1998. – 910с.
3. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1998– . –Т. 2 : Д-И. – 1998. – 743с.
5. Самощенко І. Відповідальність за погрозу в кримінальному праві України (поняття, види, спірні проблеми) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. Самощенко. – Х., 1997. –23с.
6. Адміністративне право: підручник / Ю.П. Битяк (кер. авт. кол.), В.М. Гаращук, В.В. Богуцький та ін..; за заг. ред. Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.В. Зуй. – Х.: Право, 2010. – 624 с.
7. Закон України «Про прокуратуру»: від 05.11.1991 р.// ВВР України. – 1991.- №53. – Ст. 793.
8. Є. Попович «Дисциплінарна відповідальність працівників органів прокуратури України: правові проблеми та шляхи їх вирішення» // Вісник національної академії прокуратури України.// - №3, 2012 рік.
9. Яценко В.С. «Відповідальність посадових осіб прокуратури за порушення законодавства про звернення громадян».//Адміністративне право.
10. Дисциплінарний статут прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року.
11. Закон України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» : від
24.03.1999 р. // ВВР України. – 1999. – № 22–23. – Ст. 197.
12. В.М. Александров «Деякі аспекти адміністративної ті дисциплінарної відповідальності
військовослужбовців».
13. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 р. [Електронний ресурс]: CD-версія «Инфодиск», 2008. – № 12. – декаб.
14. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 1991 року // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993.
15. Гарасимів О.І. «Особливості застосування дисциплінарної відповідальності в органах внутрішніх справ»// Науковий вісник. - №4. – 2012 рік