Частина VІ. Кримінальна психологія

фонду «Д. » на осіб, які претендували на вступ у члени фонду, справлявся вплив з метою примусити їх внести вступний внесок до фонду всумі2 300 доларівСША, асаме: голоснамузикауприміщенні, вякому проводилися збори; постійні овації присутніх на зборах; вигуки, свист та голосні промови з залу присутніх на зборах і менеджерів; велика кількість осіб, які перебували у приміщенні; тривалий час зборів (від 6 до 8 годин) тощо.

Запитання для самоконтролю

1.Яку структуру має злочин з погляду психології?

2.У чому полягають психологічні наслідки злочину?

3.Чи можна говорити про особу злочинця?

4.Як класифікуються злочинні типи?

5.Які існують категорії злочинців?

Рекомендована література

1.Дубягин Ю. П. Следующая жертва — ты! Непридуманные криминальныесюжетыиазбукабезопасности. — М.: Печат.

дело, 1995. — 416 с.

2.ЕникеевМ. И. Юридическаяпсихология: Учебникдлявузов. — М.: Изд. группа«Норма—ИНФРА-М», 1999. — 517 с.

3.Коновалова В. Е. Правовая психология: Учеб. пособ. — Х.:

Основа, 1990. — 198 с.

4.Личность преступника: Монография / Авт. кол.: Н. И. Кондрашков, В. Н. Кудрявцев, Н. С. Лейкина идр. — М.: Юрид.

лит., 1971. — 356 с.

5.Пирожков В. Ф. Криминальная психология. — М.: Ось-89, 2001. — 704 с.

210

Частина VII

Пенітенціарна

психологія

Розділ15

Основи пенітенціарної психології

§1. Сутність пенітенціарної психології

Упроцесі розвитку юридичної психології з неї виокремилася така галузь, як пенітенціарна психологія1. Специфіка об’єкта пізнання, зумовленаскладнимхарактеромпитань, пов’язанихізпроцесамикорекціїзасуджених, своєрідністьметодіввивченняїхньоїособиіпсихічних процесів, що відбуваються в період відбування покарання, розгляд інструментів вивчення особи засудженого і методів виховного впливу сталипідставоюдлявиділенняокремоїгалузіюридичноїпсихології— пенітенціарної психології.

Сьогодні в структурі Державного департаменту України з питань виконання покарань 180 установ, у тому числі 131 виправна колонія,

зяких 12 — для утримання жінок, 11 виховних колоній для неповнолітніх і 33 слідчих ізолятори. На 1 січня 2003 р. у виправних колоніях перебували192,3 тис. осіб, зяких147,5 тис. — увиправнихустановах, 41,1 тис. — у слідчих ізоляторах2.

Найбільшийінтересдлядослідниківусучаснихумовахстановлять ті проблеми пенітенціарної психології, що стосуються особи засудженого, його психологічних і кримінологічних характеристик, станів,

1Цю галузь ще називають виправно-трудовою або кримінально-виконавчою психологією. Пенітенціарний означає такий, що стосується покарання, виправний, тюремний.

2Докладніше про це див.: Суліцький В. В. Психологічні аспекти підготовки засуджених до життя на волі // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – К.: КІВС, 2003. – С. 230–236.

211

Частина VІІ. Пенітенціарна психологія

пов’язаних з ізоляцією від суспільства, його ставлення до вчиненого, своєї вини, вироку (справедливий, несправедливий). Важливе значеннямаєтакожвивченняпитаньформуванняформальнихінеформальних колективів засуджених, так званих мікрогруп, з різною соціальною і криміногенною спрямованістю, закономірностей їх утворення, позитивного або негативного впливу на осіб, які входять до їх складу. Особливе місце у пенітенціарній психології посідають питання розроблення методів психологічного впливу на засуджених і його різних форм стосовно окремих осіб чи мікрогруп, їх ефективності.

З огляду на це не можна не зазначити зрослу актуальність проблеми навчання кадрів педагогів, юристів, психологів, які відповідно до специфіки своєї діяльності виконують трудові функції в установах виконання покарань. Нині ці установи відчувають гостру потребу в фахівцях, які маютьпрофесійнізнанняугалузіпедагогіки, етики, психології, щовкрай негативнопозначаєтьсянарівнііметодахвиховноїроботиззасудженими. Цевиражаєтьсявобраннітрадиційних, малоефективнихформвпливуна них, зокремазалученнядопраці, навчання, виконаннядеякихгромадських функцій. Йдетьсянепрозапереченняцихформ, апрообраннявнихтаких варіантів впливу на засуджених, які можуть привести до оптимальних результатів. Навіть обрання форми праці за ступенем ваги, характером виконуваних дій (праця чоловіча і жіноча), результатами виконання завдань(необхіднихзаохочень) даєможливістьваріюватиметодитрудовоговпливу, обираючи знихнайбільш результативні.

Формироботипередбачаютьіврахуванняспрямованостіособистості. Так, виконання роботи, що не становить жодного інтересу для засуджених, справляєнегативнийпсихологічнийвпливнанихі, якнаслідок, призводить до слабкого трудового і виховного ефекту. Обрання об’єкта виробничого випуску також може справляти різний виховний вплив. Жінки, які відбувають покарання, віддають перевагу «жіночій» праці. Зокрема, яксвідчитьпрактика, продуктивністьїхньоїпраціпідвищується, якщо вони шиють шкільну форму для хлопчиків і дівчаток, і різко знижується, коливиробничезамовленнясвоїмоб’єктоммаєвиготовлення робочих рукавиць, брезентових фартухів тощо.

Різніформивпливуназасудженихстановлятьсистемуметодів, що сприяють їх підготовленню до майбутнього життя на волі. Є необхідність створення у засуджених позитивної структури потреб і основи дляподальшогорозвиткувнихпозитивноїструктуризв’язків, формування підстав для сприйняття позитивного соціального досвіду1.

1Див.: Дулов А. В. Судебная психология: Учебник. – Мн.: Выш. шк., 1975. –

С. 487.

212

Розділ 15. Основи пенітенціарної психології

Соціально-психологічна адаптація засудженого відбувається вна- слідоквпливунаньогокомплексупсихолого-педагогічнихметодів, що стимулюють сприйняття особою високих соціальних цінностей, розглядїхяквласнихустановок, щодаютьзмогувмайбутньомуздійснювати свою діяльність у вільному суспільстві. Йдеться проформування соціально адаптованої поведінки особи засудженого. Найбільш важливими у цьому аспекті є відхід від шаблонів, індивідуалізація в обранні і застосуванні методів виховного впливу.

Без розроблення таких методів і активного їх впровадження про- цесивихованнявтрачаютьбудь-якезначення. Цюобставинувідмітили як психологи і педагоги, так і вчені, що досліджують специфічні методи впливу на засуджених у процесі відбування ними покарання1. Отже, методи виховного впливу належать до змісту пенітенціарної психології поряд ізпсихічними закономірностями особизасудженого. Виходячи з викладеного, пенітенціарну психологію можна визначити як галузь юридичної психології, щодосліджує закономірності психічної діяльності особи, яка відбуває покарання, а також можливості її ресоціалізації (відновлення раніше порушених соціальних якостей).

Пенітенціарна психологіявикористовуєдосягнення іншихгалузей психології. Найтісніше вона пов’язана з психологією праці, дані якої використовуютьсядлядослідженняпсихологічнихчинників, щовпливають на виховання у засуджених працьовитості, підвищення продуктивності праці, обрання виду і характеру виробництв, становлять виховний вплив. Зв’язок пенітенціарної психології з інженерною психологією дає змогу визначати шляхи реконструкції виробництв, у яких працюютьзасуджені, іобиратиоптимальнізних. Психологіямистецтва дає можливість використовувати у процесі виховного впливу дані про впливестетичнихцінностейнарозвитокістановленняособи, зокрема такихїїпотреб, яківизначаютьресоціалізаціюособистості, пробуджуючи її моральні, гуманні риси. Пенітенціарна психологія також пов’язана з загальною і соціальною психологією. Із загальної психології використовуються дані про емоції, стреси, фрустрації, психологічні показники темпераменту і характеру, вольові прояви, реакції на подразник як основи формування методів індивідуального впливу на засуджених. Даніжсоціальної психології, щостосуютьсяформування настроїв і почуттів різних соціальних груп (формальних і неформальних), застосовуються для дослідження закономірностей формування настроївіпочуттівколективівзасуджених, утомучисліокремихмікроколективів, у праці і побуті, психологічних основ групових злочинів,

1 Див.: Гернет М. Н. В тюрьме: Очерки тюремной психологии. – М., 1925.

213

Частина VІІ. Пенітенціарна психологія

масових конфліктів, що дезорганізують діяльність установ виконання покарань.

До основних напрямів досліджень у галузі пенітенціарної психологіїналежать: а) вивченнязакономірностейзмінипсихікизасудженого, розвитку його особистісних якостей і мотивів поведінки з метою визначеннявпливунайогосвідомістьчинників, пов’язанихзізоляцією від суспільства; б) дослідження морального впливу на засудженого кримінального покарання як чинника, що ганьбить людину, вивчення психічних станів засудженого, викликаних усвідомленням вини або невинуватості, зметоюствореннянеобхіднихумовдляйогоадаптації; в) дослідженняпсихологічнихособливостейзасуджених, обумовлених їхнім віком, життєвим досвідом, національною належністю, видом злочинної діяльності і покаранням, зметою розроблення методів формуванняколективівзасудженихівидіввиховноговпливу; г) розроблен- нягруповихтаіндивідуальнихметодівпсихолого-педагогічноговпли- ву з метою найбільш ефективної корекції засуджених.

Розв’язання названих завдань не є чимось раз і назавжди даним, застиглим, вононабуваєновихнапрямівіформ, обумовленихспецифікою установ виконання покарань, а також результативністю теоретичних положень і методик, впроваджених у практику їхньої діяльності.

Комплекс проблем, що належать до предмета пенітенціарної психології, вивчаютьзадопомогоютрадиційних, прийнятихупсихологіїметодів, якіспецифічновідображаютьсявоб’єктахдослідження. Упенітенціарнійпсихологіїнайбільшпоширеніметодививченняособизасуджених, що мають на меті одержання інформації щодо виховного впливу на них. До таких належать методи спостереження, експерименту, бесіди, незалежних характеристик, анкетування, аналізу результатів діяльності, причомусутність кожногометоду визначається виконуваними функціями.

Метод спостереження полягає у планомірному, систематичному, цілеспрямованомусприйняттіфактівудіяльностіустановивиконання покарань (засуджених і вихователів) з метою вивчення природи і розвитку виховної діяльності. Спостереження охоплює діяльність засудженихіосіб, якіздійснюютьурізнихформахвиховніфункції. Наукове спостереження передбачає не тільки обрання відповідного об’єкта, а й чітке розроблення його методики, що поєднує планування, техніку спостереження, способифіксаціїрезультатів. Спостереженняпов’язане звивченням різних форм виховного впливу— праці, навчання, лекцій тощо, причому впливу на поведінку осіб, які включаються у сферу спостереження (вихователів і засуджених). Результати спостереження аналізуються та узагальнюються.

214

Розділ 15. Основи пенітенціарної психології

Методекспериментузастосовуєтьсядлявивченнячинників, щовпливають на характер кримінально-виправної діяльності. Мета наукового експерименту в пенітенціарній психології — перевірка ефективності психолого-педагогічних методів виховання, визначення оптимальності форм праці, що обираються, організації навчання, з’ясування причин утворення неформальних груп засуджених, найбільш ефективних (можливих) форморганізаціїїхніхколективів. Засвоїмхарактеромексперимент є науково поставленим дослідом, що має конкретну мету і проводиться у певних умовах за спеціально розробленою методикою. Він може бути обмеженим(умежахбригади) чишироким(умежахзагону, колонії), аза часом здійснення — коротким або тривалим. Найбільш прийнятними формами експериментів можуть бути такі, що пов’язані з перебудовою роботиустановвиконанняпокараньіпереведеннямїхназагоновусистему, запровадженням нових видів виробництва, найбільш ефективних методіввиховноговпливуназасудженихтощо. Проведенняекспериментупотребуєретельноїпідготовки, визначенняосновнихпараметрів, атакож методів фіксації. Звичайно експеримент вимагає повторного відтворення зметоюодержання матеріалів дляпорівняння.

Метод бесіди спрямовано на одержання необхідної інформації шляхом проведення співбесіди за певною програмою. Бесіди можуть бутигруповимиабо індивідуальними ісвоїм об’єктом мають засуджених, вихователів, педагогів, інструкторів виробничого навчання — залежно від характеру відомостей, що з’ясовуються. Звичайно бесіда поєднується з методом спостереження, в єдності вони дають більш достовірні результати. Бесіда може проводитися також з метою одержання індивідуальних даних про ставлення засуджених до режиму, видів робіт, справедливості призначеного покарання тощо.

Метод незалежних характеристик, як правило, використовується длявсебічноговивченняособизасудженого, йоготрудових, соціальних, психологічних показників. Характеристики виходять від різних осіб, щодає можливість скласти досить повне і об’єктивне уявлення проту чи іншу особу. Найбільш широко цей метод використовується при аналізі ступеня виховного впливу на засудженого, його готовності до життя на волі, виконання соціальних функцій.

Методанкетуванняпередбачаєопитуваннятієїчиіншоїкатегоріїосіб з метою одержання кількісних і якісних даних. Анкети звичайно містять перелікзапитань, анерідкоіможливихвідповідейнанихтипу«так», «ні» тощо. Варіантність запитань може бути дуже широкою і, як правило, зумовленоюгрупоюпроблем, аспектів, з’ясуванняякихєважливимзметою одержаннявідомостейпроставленнядонихгрупзасуджених. Анкетуван-

215

Частина VІІ. Пенітенціарна психологія

нянеповинновикористовуватисядляз’ясуванняданих, якіможутьбути одержані шляхом бесіди або спостереження. Цей метод спрямовано на більш глибоке ознайомлення зі ставленням засуджених до тих чи інших сторіндіяльностіустановвиконанняпокарань. Анонімністьанкетиєнеобхідною умовою, що забезпечує щирість засудженого, його прагнення висловитисвоїдумки. Результатианкетуваннявикористовуютьсязметою вдосконалення діяльності установвиконання покарань.

Методаналізурезультатівдіяльностістосовноцілейпенітенціарної психології може співвідноситися з декількома галузями, зокрема з результатами виробничої діяльності в установах виконання покарань, виховної діяльності на рівні засуджених або осіб, які здійснюють організаційні і виховні функції. Систематичний, у певних часових межах, такий аналіз може не тільки сприяти з’ясуванню негативних і позитивних сторін кримінально-виконавчої діяльності, а й формувати методи найефективнішого впливу на засуджених з урахуванням ситуацій, що виникають у певний період. Аналіз результатів діяльності як метод наукиупрактичномузастосуванніповиненбутипідпорядкованийконкретнійпрограмі, міститизначнукількістьпоказників, щовиключаютьдані випадкові і такі, що не відповідають справжньому становищу.

§2. Методи впливу на особу засудженого

вустановах виконання покарань

Вустанову виконання покарань потрапляє особа з досить усталенимипоглядами, навичками, звичками, манероюспілкуваннязлюдьми. Методи психолого-педагогічного впливу, застосовувані у звичайній обстановці, тут повинні бути трансформовані з урахуванням характеристик, притаманних особам, які відбувають покарання за вчинений нимизлочин. Соціально-психологічнівідхилення(дефекти) уповедінці і способі життя індивіда, що вкоренилися у процесі злочинної діяльності, вимагають соціального контролю, який спрямовано на руйнування злочинних потреб, ліквідацію негативного соціального досвіду, що нагромадився у нього, створення основи для подальшого розвитку позитивної структури зв’язків1.

Необхідноюпередумовоюдляобранняметодівпсихолого-педагогічного впливуєвивченняособизасудженого, йогоповедінкивгенезисі(донадходження до установи виконання покарань і під час перебування у ній), ставленнядопраці, навчання, режиму, комплексузаходівсоціальноговпливу.

1 Див.: Дулов А. В. Судебная психология. – С. 437.

216

Розділ 15. Основи пенітенціарної психології

Особа засудженого являє собою складну структуру, що поєднує комплекс соціально-психологічних поглядів, потреб, відносин, в яких домінуютьнегативнітенденції. Восновіповедінкиідіяльностікожної людинилежатьпотреби. Життяпередбачаєзадоволенняпотреб, утому числі матеріальних і духовних. Потреби людини спонукають її до активності, створення і розвитку суспільного виробництва. Водночас рівеньіхарактеристикапотребунормііприкримінальнихвідхиленнях можутьбутипринциповорізними. Аналізіузагальненнярівнівпотреб та інтересів у правопорушників дають змогу виявити: 1) порушення рівноваги між різними видами потреб та інтересів; 2) перекручений характер окремих потреб; 3) примітивність потреб та інтересів; 4) аморальність, злочинні прояви у способах задоволення потреб. У злочинцівматеріальніпотребидомінуютьнаддуховними, колоостанніхдуже вузьке і передбачає лише спілкування з людьми або одержання тих чи інших відомостей, потрібних для «злочинного престижу». Такі поняття, як дружба, прихильність, злочинці у більшості своїй розуміють викривлено: будуть гроші — будуть і друзі. Як правило, злочинці деяких категорій уникають праці, бажають жити «легко і красиво», не ускладнюючи себе фізичною роботою.

Методипсихолого-педагогічноговпливу, використовуванівустановах виконання покарань, відповідають за своєю принциповою схемою загальним педагогічним заходам виховання, однак мають певну специфіку, зумовленуконтингентом, щодоякоговонизастосовуються. Доцих методів поряд з високою і послідовною вимогливістю щодо режиму праціівідпочинку належить методпереконання, основноюрисоюякогоєтакийвпливнапсихікузасудженого, заякогодосягаєтьсярозуміння завданьіформуєтьсязгодазнеобхідністюїхвиконання. Реалістичність, доказовістьсудженьіміркувань, щоповинніматисилупереконання, — головні сторони методу переконання. При цьому слід добирати достовірнітаяскравіфакти, щоаргументуютьдоводипереконання. Основною формою переконання є бесіда. Багаторазово повторювана, така, що має певну варіантність, вона в усіх випадках дає позитивний ефект.

До найбільш важливих методів кримінально-виконавчого впливу належить метод навіювання, який передбачає вплив на психіку людини без критичного його сприйняття останньою. Навіювання має на меті змінити ставлення засудженого до його негативних установок, прищепити йому нові прагнення. Навіювання, як правило, пов’язане з авторитетом людини, яка його здійснює. У загальній психології під навіюванням розуміють різні способи вербального і невербального

217

Частина VІІ. Пенітенціарна психологія

емоційно забарвленого впливу на людину з метою створення в неї певного стану або спонукання до певних дій. В основі навіювання лежить послаблення дії свідомого контролю, здійснюваного щодо сприйманої інформації1. Виділяють два способи навіювання: словесне — шляхом прямого мовного впливу на засудженого і непряме — опосередковане яким-небудь предметом чи дією2. Навіювання може викликати нетількитічиіншіемоційні стани, айвольовіспонукання, що є дуже істотним для практики діяльності установ виконання покарань. Навіювання може бути як прямим, безпосередньо зверненим до засудженого, так і непрямим, що має своєю метою повідомлення позитивної інформації про інших осіб, причому в такій формі, що не вимагає безпосередньої відповідної реакції. Методи непрямого навіювання включають демонстрацію фільмів, вплив музикою, читанням художньої літератури тощо. При здійсненні методів впливу важливо зазначити, щодомінантні вогнища, які виникають узасудженого іпідтримують позитивні прагнення, мають тенденцію до згасання. Тому такідомінантинеобхідностимулюватиповтореннямвпливу. Доцільно також керувати самонавіюванням засудженого.

Важливим методом впливу на особу засудженого у пенітенціарній психологіїназиваютьметодпереданняінформації. НадумкуА. Дулова, інформація, якаспеціальноіцілеспрямовановідбираєтьсязтієї, що надходить до засудженого, повинна сприяти доповненню його соціального досвіду, одержанню і засвоєнню ним відомостей, яких він ранішенеодержував(чиігнорував), — прожиттясуспільства, інтереси і діяльність людей, трудові процеси, культуру та ін.3

Специфічним методом впливуна особу засудженого єметод регулювання психічних спілкувань. Тут є певні можливості регулювати психічні спілкування, впливати на взаємодію з іншими засудженими, рідними та близькими. Такий метод також передбачає контроль за входженням засудженого до мікроколективів (у тому числі з негативною спрямованістю).

Особливі умови перебування засудженого в місцях позбавлення волі передбачають застосування методу примушування. Вчені, які досліджують пенітенціарну психологію (О. Ковальов), вважають, що покарання діє в одних випадках залякуюче, в інших — примушує думати про те, який спосіб поведінки виявляється не тільки більш зручним у певний час, а й перспективним у справі самовиправлення.

1Див.: Психологический словарь. – М., 1983. – С. 51.

2Див.: Васильев В. Л. Юридическая психология: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 454.

3Див.: Дулов А. В. Судебная психология. – С. 453.

218