4.1. Соціологія як наука

4.1.1. Методичні рекомендації до вивчення теми

Використовуючи наведений нижче «Опорний конспект», спро­буйте актуалізувати ваші знання з теми, набуті на лекції, у відпо­відності до запропонованого плану (логіки) засвоєння матеріалу:

1. Специфіка предмета наукового вивчення соціології.

2. Структура соціологічної науки, методи соціології, категорії.

3. Функції соціології та її місце в системі наук.

У процесі вивчення теми радимо обов'язково використати вказану у списку літературу, зокрема, перший розділ «Місце со­ціології серед різних царин знання, її взаємовідносини з іншими науками» у книзі Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — 2-ге вид. — К.: Тандем, 1998.— С 6-47 та розділ «Введение в социологию» С. 14-38 книги Смелзер Нейл. Социология / Пер. с англ. — М.: Фе­никс, 1994 p., а також відповідні розділи запропонованих вам навчальних та наукових джерел.

Розпочати вивчення теми слід, перш за все, із визначення похо­дження самого терміна «соціологія», який складається з двох слів

«societas» (лат.) — суспільство та «logos» (грецьк.) — знання, вчен­ня. Соціологія — наука, яка вивчає людське суспільство і поведінку людей у соціальних обставинах. Специфіка об'єкта соціології поля­гає в тому, що він може вивчатися різними науками. Зокрема, суспі­льство вивчається історією, філософією, етнографією, політологією. Проте об'єктом соціологічного пізнання виступають соціальні зв'яз­ки і соціальні відносини. Предмет чітко окреслює сферу і мету до­слідження. Відтак, предметом соціології є діяльність особи, соціа­льних спільнот та різноманітних верств людей у суспільному житті.

Нині існує більше 100 дефініцій соціології. Це пов'язано з різним підходом до трактування предмета соціології. Одні тра­ктування підкреслюють об'єктивний характер соціальної дійсно­сті, отже, ідею об'єктивної закономірності; інші на перше місце виводять активний фактор у соціальних відносинах (суб'єкт дії, дійову особу), виділяючи поняття соціальної спільноти як осно­воположної категорії соціологічного аналізу.

З'ясовуючи структуру соціології, слід відштовхуватись від того, що соціологія — це система знань, а відтак, наявність стійких зв'язків між елементами, що утворюють цілісність, є найважливішою властивістю системи. Структура соціології, як і будь-якої науки, завжди зумовлена тими завданнями, що їх ставить наука, і тими функ­ціями, що їх здійснює і відіграє наука у суспільстві. Соціологічні знання — це єдність теорії та практики. Тому структура соціології представлена загальнотеоретичною соціологією, соціологічними тео­ріями середнього рівня (спеціальні теорії), емпіричною соціологією.

Готуючи відповіді на питання до семінарського заняття, слід звернути увагу на те, що категорії в соціологічній науці відобра­жають властивості об'єктивної реальності, яка була виділена практикою людей і стала об'єктом даної науки.

Найпоширенішими категоріями соціології є: соціальне, соціа­льне явище, соціальні відносини, соціальний закон, соціальний статус, соціальна роль.

Щодо функцій, які соціологія здійснює у суспільстві, виділи­мо найважливіші:

— теоретично-пізнавальна (пов'язана з вивченням закономір­ностей соціологічного розвитку, тенденцій зміни різних соціаль­них явищ і процесів);

— практично-перетворювальна (зумовлена участю соціології у виробленні практичних рекомендацій щодо поліпшення ефективності управління різними соціальними процесами);

— світоглядно-ідеологічна (завдяки їй соціологія бере участь у формуванні наукового світогляду).

Крім того, соціологія виконує ще специфічні функції— про­гностичну, гуманістичну, просвітницьку, інструментальну, соціа­льно-технічну.