- •Віктор Леонтійович Петрушенко Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії.
- •1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.
- •1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.
- •1.4 Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
- •1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії.
- •2.1. Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
- •2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •3.1.Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості
- •3.2. Розвиток ідей у натурфілософських ("фізичних") школах Стародавньої Греції
- •3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
- •3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- •4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- •1. Політеїзм (багатобожжя).
- •4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя
- •4.3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •5.1.Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби
- •5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування:
- •5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •6.1. Панорама соціо-культурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •6.2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •6.3. Теорія пізнання т.Г.Гоббса та Дж.Локка. Скептицизм п.Бейля та д.Юма, сенсуалістські максими Дж.Берклі.
- •6.4. Б.Спіноза та г.Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
- •6.5. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
- •7.2.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •7.3. Філософські ідеї й.Г.Фіхте та ф.В.Й.Шеллінґа
- •7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •7.5. Антропологічний принцип філософії л.Фейєрбаха
- •8.1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст.
- •8.2. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера та с.К'єркегора
- •8.3. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії хХст.
- •9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •9.5. Релігійна філософія хх ст.
- •9.6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Тема 11
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 12
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 13
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 14
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 15
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософ/у
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 16
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії 381
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії'
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології' в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 17
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 18
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії'
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 19
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 20
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
Тема 11. Проблема буття у філософії
Тема 12
СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА
Свідомість так само первісна, як і матерія. П'єр Тейяр де Шарден
Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без "свідомого виміру ".
Жан-Поль Сартр
Свідомість є, з одного боку, усвідомлення предмета, а з другого боку, усвідомлення самої себе: свідомість того, що для неї є істинне, і усвідомлення свого знання про це.
Георг Гегель
Проблема свідомості належить до найскладніших філософських проблем; певне Ті усвідомлення приводить до розуміння сутності внутрішнього світу людини, різноманітних знань, ідей, надій, що становлять його багатство. Філософія визначає свідомість як таку властивість людини, що забезпечує її доцільну діяльність та особливий, предметно зумовлений спосіб орієнтування в світі. Завдяки здатності до саморефлексії, свідомість набуває можливості оперування узагальненими, абстрактно-теоретичними характеристиками речей і процесів світу. Якраз тому свідомість, що завжди є особистою і неповторною, дає людині змогу діяти універсальним чином, жити не лише у згоді з наявним світом, а й реалізовувати його приховані можливості, творити новий світ - світ культури.
СУТТЄВО ІвКІ
в
н
S
S
•РЧ
PQ
І
З
Он
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні
Ъ основні причини складності розуміння та наукового вивчення свідомості;
Ч> провідні ознаки, за якими ми можемо переконуватись у реальному існуванні свідомості;
4j> зміст основних концепцій походження свідомості;
^> основні чинники виникнення та функціонування свідомості;
^ значення ідеальності свідомості для визначення її онтологічного статусу;
Ч> основні складові структури свідомості та її функції.
®° використовувати основні ознаки свідомості для пояснення особливостей людської поведінки;
^ аргументовано демонструвати переваги та недоліки основних концепцій походження свідомості;
•&* пояснювати конкретними прикладами значення ідеального для функціонування свідомості;
■*" застосовувати структурні одиниці свідомості для прояснення складностей людського свідомого сприйняття дійсності.
♦ зв'язок проблеми свідомості із найважливішими особливостями людини, людського способу буття та філософським їх осмисленням;
♦ незавершеність концептуальних вирішень проблеми походження свідомості;
♦ зв'язок між провідними чинниками виникнення та функціонування свідомості;
278
Тема 12. Свідомість як філософська проблема
♦ єдність свідомості та самосвідомості;
♦ значення еталонних, ідеальних вимірів сущого для людського свідомого орієнтування в дійсності;
♦ неоднозначність взаємозв'язку свідомості і мови;
♦ системний характер будови людської свідомості та зв'язків між її складовими.
{_} План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки.
12.2. Проблема походження свідомості.
12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова.
12.4. Структура та функції свідомості.
к^Т- ключові терміни і поняття
* АБСОЛЮЦІЯ (або ЩЕ А ЦІ Я) - здатність людської свідомості створювати у полі свого інтелектуального споглядання ідеальні, тобто завершені, еталонні виміри сущого, завдяки яким свідомість набуває здатності орієнтуватися в предметній дійсності, оцінювати її.
* ІДЕАЛЬНЕ - характеристика онтологічного статусу свідомості, згідно з яким свідомість не відтворює дійсність у вигляді копій, а фіксує її через виявлення суттєвих, необхідних зв 'язків та через доведення параметрів будь-якого сущого до гранично можливого виміру (див. термін "Абсолюція").
* МИСЛЕННЯ- процес інтелектуального оперування предметним змістом свідомості, тобто упорядкований та усвідомлений рух думки через серію фіксованих пунктів до виправданого змістом цього руху результату; за змістом та суттю це є виведення у поле свідомого споглядання фундаментальних характеристик буття. Ъ МОВА (І МОВЛЕННЯ) - провідна форма виразу предметного змісту людської свідомості, тобто форма передачі того, що не може бути вказане безпосередньо, натуралістично (наприклад, ті самі еталонні орієнтири мислення); існує цілий спектр мов: мова видів мистецтва, мова науки, мова жестів, - серед яких людське мовлення постає найбільш гнучкою та оперативною формою виразу змісту свідомості.
* ОНТОЛОГІЧНИЙ СТА ІУС СВІДОМОСТІ здатність людської свідомості мати у своєму змісті те, чого без свідомості або поза свідомістю не існує і існувати не може; йдеться, насамперед, про ідеацію, предметність, цілеспрямованість, саморефлексію.
* ПРЕДМЕТНІСТЬ - здатність людської свідомості вибудовувати свій зміст із опорою на ідеальні системи визначень (чи відліку), внаслідок цього цей зміст не збігається із наочно спостережуваним; завдяки такій здатності людина може бачити в речах світу не лише чуттєво надане, а й приховане, потенційне, належне; в цілому: предметність - це сприйняття людською свідомістю дійсності у вимірах людської інтелектуальної та матеріальної діяльності.
* ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ - характеристика людськоїсвідомості, пов'язана із її здатністю подумки вибудовувати образи та процедури майбутніх дій, здатність в подальшому концентрувати людські зусилля на їх реалізації. 12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
Однією з найбільших таємниць світу є людська здатність усвідомлювати, розуміти дійсність, тобто людський інтелект. Він вражає своєю красою та могутністю, невичерпністю та універсальністю. В цілому якісні особливості людського інтелекту окреслюють терміном свідомість, тому питання про сутність свідомості, її виникнення та можливості століттями хвилювало кращих представників людства, надихало на пошук та творчі злети. Музика, поезія, усе мистецтво, наукові розвідки глибин сущого та інші напрями інтелектуальної діяльності прагнуть розкрити можливості людської свідомості та неповторно-чарівний внутрішній світ людини.
Перші уявлення про свідомість виникли у прадавні часи, коли люди дійшли висновку, що процеси, які відбуваються в їхніх головах, відмінні від процесів природи, що їхнє бачення світу, а відповідно і місце в ньому, відрізняється від тваринного. Такі особливі властивості приписували душі як прояву чогось надприродного.
Найперші складності розуміння та вивчення свідомості пов'язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явищ свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо їх вимірювати, досліджувати за допомогою різноманітних приладів. Наприклад, відомий американський нейрофізіолог Я. Прибрам писав, що ні на якому рівні наукового дослідження мозку людини не фіксується те, що ми називаємо думкою, хоча мозок узагалі не можна досліджувати інакше, ніж виходячи із тези, що він є орган думки та свідомості. Узв язку із зазначеним інколи висувають досить радикальне твердження про те, що свідомості як особливої сутності взагалі не існує, що ЇЇ можна звести або до функцій та процесів організму людини, або до реакцій нервової системи людського організму на зовнішні чинники (біхевіоризм у психології, філософські течії натуралістичного спрямування).
Лише у XXст. була видана низка праць, спрямованих на доведення того, що насправді не існує нічого такого, що можна було би назвати явищами ментальними або свідомістю. Досить поширеним було (і залишається ще й у наш час) тлумачення свідомості як особливої форми відображення дійсності. Якщо свідомість розглядають як відображення, то її позбавляють будь-якого онтологічного статусу, тобто при цьому вважається, що вона не вносить у дійсність нічого принципово нового. Свідомість як форму відображення дійсності наділяють здатністю лише відтворювати та перекомбіновувати наявні форми буття. Слід визнати, що для деяких наук (біологія, психологія) теорія відображення виявилась результативною.
280