Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Віктор Леонтійович Петрушенко.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
18.03.2016
Размер:
2.38 Mб
Скачать

Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії

з ним співмірним; тобто метод повинен бути предметним, змістовним; це значить, що в процесі філософського осмислення певних явищ ми повинні прагнути дотримуватись єдності предмету та методу. Філософський метод повинен засвідчувати достовірність здійснених інтелектуальних розвідок, тобто виконувати контрольні функції та функції обгрунтування ознак (критеріїв) достовірності, виправданості, надійності знань або застосованих прийомів мислення.

♦В міркуваннях про філософський метод не уникнути також питання про те, де та як, в кінцевому підсумку, може виправдати себе певна філософська концепція. В загальному плані ясно, що вона виправдовує чи не виправдовує себе лише у пракгиці життя, але і сама ця практика може бути по-різному осмисленою та інтерпретованою тою ж філософією. Тут можуть спрацювати два чинники: з одного боку, у філософії прийнято посилатись на численні данні різних наук, соціально-культурних традицій, міркування визнаних в суспільстві авторитетів; з іншого боку, безпосереднє внутрішнє переконання особистості.

Вбачання людиною остаточної очевидності в тих чи інших розгорнутих системах філософських міркувань залишається внутрішньою засадою для довіри тій чи іншій філософії. Відповідно, філософський метод повинен дозволяти нам вводити міркування у зв'язок із науковими то соціально-культурними реаліями, сприяти нашому міркуванню рухатись від очевидного та до очевидного.

Розглянемо послідовно ті методи, які використовуються в межах поширених сьогодні філософських парадигм, а також ті методи, які вважаються в сьогоднішній філософії найбільш виправданими та поширеними.

Серед найбільш впливових парадигм сучасної філософії виділяються такі:

Культурологічна та соціологічна

^- Інтелектуалістська

•Ь Сцієнтистська парадигма, згідно якої найпершим завданням філософії постає обслуговування науки і при тому та перш за все саме методологічне обслуговування. На першому плані туг знаходяться аналітична філософія, неокантіанство, напрями різнобічних досліджень науки (наприклад, параметричний аналіз науки). В межах даної парадигми розроблені та використовуються: а) методи дослідження логіки та мови науки, тобто методи логічного аналізу, лінгвістичного аналізу, розроблення процедур філософської конвенціальності; б) методи операціонального дослідження науки, інструменталізму, конструктивізму; в) методи системно-структурного аналізу.

■> Антропологічна парадигма (спрямування філософського пізнання на людину як на перший предмет дослідження в усіх її властивостях та проявах), в межах якої широко представлені методи, спрямовані на самопізнання: а) метод феноменологічного аналізу (інколи доповнений так званим "ейдетичним" аналізом); б) методи герменевтики та герменевтич-ного дискурсу; в) методи структуралізму та деконструкції; г) методи інтроспекції та дескрипції; д) інколи - методи семіотики, семантики та лінгвістики.

■^ Онтологічна парадигма (намагання окреслювати явища людського буття з позиції їх найперших засад та як елементів цілісного універсуму): а) методи категоріального аналізу; б) методи феноменології; в) методи так званої трансцендентальної аналітики.

■* Культурологічна та соціологічна парадигми (осмислення дійсності крізь позицію, згідно якої всі феномени людського буття пов'язані виключно із соціальними та культурними процесами): а) метод системно-структурного аналізу; б) методи статистичного аналізу; в) методи структуралізму; г) методи феноменології; д) методи семіотики, психолінгвістики, дескрипції, герменевтики та ін.

"¥ Інтелекту алістська парадигма (філософському дослідженню підлягають перш за все та переважно процеси людської інтелектуальної діяльності, як-от- мислення, пізнання, обгрунтування, прояснення та ін.): а) методи логічного аналізу; б) методи категоріального аналізу; в) методи трансцендентальної аналітики; г) методи феноменології та ейдетики; д) методи герменевтики, структуралізму, лінгвістичного аналізу, семантики та семіотики; є) методи та принципи діалектико-логічного аналізу.

->■ Парадигма релігійної філософи більш-менш послідовно слідує методологічним вирішенням середньовічної філософії і використовує: а) методи екзегетики; б) апофатики та катафатики; в) методи логічного аналізу. В наш час релігійна філософі використовує також і інші філософські методи - структуралізму, трансцендентальної аналітики, герменевтики та ін.

Одне лише перерахування провідних парадигм сучасного філософствування та застосованих у їх межах методів свідчить, що деякі методи використовуються різними парадигмами, а тому їх можна вважати найбільш виправданими або авторитетними. Придивимося до цих методів уважніше.

380