Osnovi_teoriyi_movnoyi_komunikatsiyi

– Пенси? Как вам сказать. Там неплохо. Конечно, это не рай, но там не хуже, чем в других школах. Преподаватели там не хуже, чем

вдругих школах. Преподаватели там есть вполне добросовестные.

–Мой Эрнест просто обожает школу!

–Да, это я знаю, – говорю я. И начинаю наворачивать ей все, что полагается: – Он очень легко уживается. Я хочу сказать, что он умеет ладить с людьми.

–Правда? Вы так считаете? – спросила она. Видноей было очень интересно.

–Эрнест? Ну конечно! – сказал я. А сам смотрю, как она снимает перчатки. Ну и колец у нее!

–Только что сломала ноготь в такси, – говорит она. Посмотрела на меня и улыбнулась. У нее была удивительно милая улыбка. Очень милая. Люди ведь вообще не улыбаются или улыбаются как-то противно.

–Мы с отцом Эрнеста часто тревожимся за него, – говорит она. – Иногда мне кажется, что он не очень сходиться с людьми.

–В каком смысле?

–Видите ли, он очень чуткий мальчик. Он никогда не дружил понастоящему с другими мальчиками. Может быть, он ко всему относится серьезнее, чем следовало бы в его возрасте.

«Чуткий»! Вот умора! В крышке от унитаза и то больше чуткости, чем в этом самом Эрнесте. Я посмотрел на нее. С виду она была вовсе не так глупа. С виду можно подумать, что она отлично понимает, какой гад ее сынок. Но тут дело темное – я про матерей вообще. Все матери немножко помешанные. И все-таки мать этого подлого Морроу мне понравилась. Очень славная.

–Не хотите ли сигарету? – спрашиваю.

Она оглядела весь вагон.

–По-моему, это вагон для некурящих, Рудольф! – говорит она. «Рудольф»! Подохнуть можно, честное слово!

–Ничего! Можно покурить, пока на нас не заорут, – говорю.

Она взяла сигаретку, и я ей дал закурить.

Курила она очень мило. Затягивалась, конечно, но как-то не жадно, но то что другие дамы в ее возрасте. Очень она была обаятельная. И как женщина тоже, если говорить правду. Вдруг она посмотрела на меня очень пристально.

–Кажется, у вас кровь идет носом, дружочек, – говорит она вдруг.

Якивнул головой, вытащил носовой платок.

–В меня попали снежком, – говорю, – знаете, с ледышкой.

Ябы, наверно, рассказал ей всю правду, только долго было рассказывать. Но она мне очень понравилась. Я даже пожалел, зачем я сказал, что меня зовут Рудольф Шмит.

–Да, ваш Эрни, – говорю, – он у нас в Пенси общий любимец. Вы это знали?

–Нет, не знала!

Якивнул головой.

–Мы не сразу в нем разобрались! Он занятный малый. Правда, со странностями – вы меня понимаете? Взять, например, как я с ним познакомился. Когда мы познакомились, мне показалось, что он немного задается. Я так думал сначала. Но он не такой. Просто он очень своеобразный человек, его сразу узнаешь.

Бедная миссис Морроу ничего не говорила, но вы бы на нее посмотрели! Она так и застыла на месте. С матерями всегда так – им только рассказывай, какие у них великолепные сыновья.

Итут я разошелся вовсю.

–Он вам говорил про выборы? – спрашиваю. – Про выборы в нашем классе?

Она покачала головой. Ей-богу, я ее просто загипнотизировал!

– Понимаете, многие хотели выбрать вашего Эрни старостой класса. Да, все единогласно называли его кандидатуру. Понимаете, никто лучше его не справился бы, – говорю. Ох, и наворачивал же я! – Но выбрали другого – знаете, Гарри Фенсера. И выбрали его только потому, что Эрни не позволил нам выдвинуть его кандидатуру. И все оттого, что он такой скромный, застенчивый, оттого и отказался… Вот до чего он скромный. Вы бы его отучили, честное слово! – Я посмотрел на нее. – Разве он вам не рассказывал?

–Нет, не рассказывал.

Якивнул.

–Это на него похоже. Да, главный его недостаток, что он слишком скромный, слишком застенчивый. Честное слово, вы бы ему сказали, чтоб он не так стеснялся.

Вэту минуту вошел кондуктор проверять билет у миссис Морроу, и мне можно было замолчать. А я рад, что я ей все это навертел. Вообще, конечно, такие типы, как этот Морроу, которые бьют людей мокрым полотенцем, да еще норовят ударить побольнее, такие не только в детстве сволочи, они всю жизнь сволочи. Но я головой ручаюсь, что после моей брехни бедная миссис Морроу будет всегда представлять себе своего сына этаким скромным, застенчивым малым, который даже не позволил нам выдвинуть его кандидатуру. Это вполне возможно. Кто их знает. Матери в таких делах не очень-то разбираются.

–Не угодно ли вам выпить коктейль? – спрашиваю. Мне самому захотелось выпить. – Можно пойти в вагон-ресторан. Пойдемте?

–Но, милый мой, разве вам разрешено заказывать коктейли? – спрашивает она. И ничуть не свысока. Слишком она была славная, чтоб разговаривать свысока.

–Вообще-то не разрешается, но мне подают, потому что я такой высокий, – говорю. – А потом у меня седые волосы. – Я повернул голову и показал, где у меня седые волосы. Она прямо обалдела. – Правда, почему бы вам не выпить со мной? – спрашиваю. Мне очень захотелось с ней выпить.

–Нет, пожалуй, не стоит. Спасибо, дружочек, но лучше не надо, – говорит. – Да и ресторан, пожалуй, уже закрыт. Ведь сейчас очень поздно, вы это знаете?

Она была права. Я совсем забыл, который час. Тут она посмотрела на меня и спросила о том, чего я боялся:

– Эрнест мне писал, что он вернется домой в среду, что рождественские каникулы начнутся только в среду. Но ведь вас не вызвали домой срочно, надеюсь, у вас никто не болен?

Видно было, что она действительно за меня волнуется, не просто любопытничает, а всерьез беспокоится.

–Нет, дома у нас все здоровы, – говорю. – Дело во мне самом. Мне надо делать операцию.

–Ах, как жалко! – Я видел, что ей в самом деле меня жалко. А я и сам пожалел, что сморозил такое, но было уже поздно.

–Да ничего серьезного. Просто у меня крохотная опухоль на

мозгу.

–Не может быть! – Она от ужаса закрыла рот руками.

–Это ерунда! Опухоль совсем поверхностная. И со всем малюсенькая. Ее за две минуты уберут.

Итут я вытащил из кармана расписание и стал его читать, чтобы прекратить это вранье. Я как начну врать, так часами не могу остановиться. Буквально часами. Больше мы уже почти не разговаривали. Она читала «Вог», а я смотрел в окошко. Вышла она в Ньюарке. На прощание пожелала мне, чтоб операция сошла благополучно, и все такое. И называла меня Рудольфом. А под конец пригласила приехать летом к Эрни в Глостер, в Массачусетсе. Говорит, что их дом прямо на берегу и там есть теннисный корт, но я

еепоблагодарил и сказал, что уезжаю с бабушкой в Южную Америку. Это я здорово наврал, потому что наша бабушка даже из дому не выходит, разве что иногда на какой-нибудь утренник. Но я бы все равно не поехал к этому гаду Эрнесту ни за какие деньги, даже, если б деваться было некуда.

(Дж. Селинджер)

3)

Prof.:

-Wake up that fellow next to you.

Stud.:

-You do it, prof, you put him to sleep.

4)

-On the whole you are getting along famously, - said the doctor. - Your left leg is swollen, but that does not bother me.

-By thunder! - ripped out the patient, - if yours were swollen that wouldn't trouble me either.

you are getting along famously — ваші справи йдуть прекрасно to be swollen — розпухати

bother - турбувати

By thunder! - чорт візьми

rip out [rip out] - (у цьому контексті) викрикнути

5)

English prof.:

-What is the difference between an active verb and a passive verb?

Stud.:

- An active verb shows action and a passive verb shows passion.

active a — 1) активний, дійовий; 2) (грам.) активного стану. passive a—1) пасивний, байдужий; 2) (грам.) пасивного стану. action n — дія.

passion n — пристрасть.

4.Висловіть власну думку і обґрунтуйте її: Уміння спілкуватися - природний дар чи результат навчання?

5.Змоделюйте діалог з участю перекладача (опосередковану комунікацію). Обговоріть питання комунікативної грамотності наших сучасників. Один з учасників говорить українською мовою, другий - англійською (або французькою).

Тема 2. Чинники успішної комунікації та її бар’єри

Заняття 1-2. Змістовий аспект комунікації

Основні питання: 1. Поняття змістового аспекту комунікації. 2. Тема спілкування як чинник успішної комунікації та як її бар’єр. 3. Вимоги до змісту інформації. 4. Закони організації інформації в дискурсах різних типів. 5. Інформаційні бар’єри та засоби їх запобігання.

Після вивчення теми заняття ви повинні вміти:

- добирати тему спілкування у відповідності до умов дискурсу;

-структурувати інформаційне повідомлення з урахуванням вимог до змісту інформації, законів організації інформації;

-запобігати виникненню інформаційних бар’єрів;

-у разі виникнення інформаційних бар’єрів своєчасно усувати їх;

-адекватно передавати інформацію засобами іншої мови.

1.Поняття змістового аспекту комунікації

Змістовий аспект комунікації стосується таких її питань, як сутність комунікації, її тип, тема спілкування, насиченість інформацією, її доречність та логічність викладення. Велику роль у забезпеченні змістовності комунікації відіграє врахування взаємодії психологічних і мовних чинників. До психологічних чинників належать психологічні особливості партнера по спілкуванню, які визначаються не тільки типом його вищої нервової діяльності, а й його віком, соціальним статусом, попереднім досвідом, сферою інтересів тощо. До власне мовних чинників належить сукупність вербальних та невербальних засобів, які використовує комунікатор, особливості його мовленнєвої поведінки. Поєднання психологічних і власне мовних чинників відтворюється у типі мовної особистості, який необхідно враховувати у побудові стратегії і тактики мовленнєвої поведінки.

Взаємозв’язок названих вище елементів комунікації можна відтворити схематично:

Мовна	Тип комунікації	Мовна
особистість		особистість

Тема, інформативна насиченість, структурування інформації, стратегія і тактика мовної поведінки

У сучасній теорії комунікації переконливо доведено, що мова слугує для передачі повідомлень. Але настільки ж переконливо доведене й інше положення: передача мовних повідомлень ніколи не є кінцевою метою спілкування, ця передача завжди є тільки засобом досягнення інших ілокутивних цілей, кінцевою з яких є керування діяльністю співрозмовника. Прагматична орієнтованість мовної комунікації дозволяє поставити мету мовного спілкування – передати

повідомлення – до низки інших реальних цілей, в яких передача мовного повідомлення є певною проміжною метою, підпорядкованою іншій, кінцевій.

Зурахуванням викладеного типи комунікації, які визначають

їїзмістовий аспект, можна узагальнено подати так: комунікація з метою інформування, комунікація з метою обміну інформацією, комунікація з метою мовного впливу. У кожному з названих типів комунікації обов’язковими є, по-перше, передача інформації, по-друге, мовний вплив, але ці елементи мають у названих типах різну значущість, а відтак будуть помітно відрізнятися спосіб подачі інформації, стратегія і тактика мовленнєвої поведінки партнерів по спілкуванню.

Думка про несамостійність мовної діяльності, її підпорядкованість цілям тієї діяльності, у структурі і заради якої вона розгортається, висловлюється в більшості теоретичних і експериментальних досліджень мовного впливу і в нашій країні, і за кордоном. У теорії мовної діяльності ця онтологічна передумова обґрунтована в роботах О. О. Леонтьєва. У відповідності до його теорії мовленнєвої діяльності, мова обслуговує спілкування, в процесі якого комуніканти, регулюючи поведінку один одного, організують своє співробітництво для здійснення спільної діяльності /12/.

Доводячи думку про залежність мовної поведінки від діяльності, О.О. Леонтьєв розглядає діяльність лектора. Мовний вплив лектора на аудиторію можна, на його думку, звести до трьох типів впливу.

По-перше, мовний вплив може мати метою тільки повідомлення нової інформації, нових знань про деякі явища дійсності. З огляду на нові знання і співвідносячи їх із системою своїх потреб і мотивів, людина визначає своє ставлення до явищ дійсності і відповідно до цього здійснює свою діяльність. Так, зазвичай лекція про міжнародне становище має на меті не стільки повідомити нові відомості про факти і події міжнародного життя, скільки сформувати ставлення аудиторії до цих фактів і подій. Кінцева мета лекції про міжнародне становище – підтримка в аудиторії ставлення до класів подій, про які повідомляється в лекції. Як бачимо, передача інформації є фактично різновидом мовного впливу.

По-друге, мовний вплив лектора на аудиторію може мати за мету повідомлення нової інформації про відомі явища дійсності, коли знання аудиторії систематизуються, перебудовуються по-новому й у такий спосіб досягається інше розуміння й осмислення відомих речей. Такі цілі часто ставляться на лекціях, на яких повідомляються нові

факти із сфери професійної діяльності слухачів. І в першому, і в другому випадках комунікатор свої зусилля спрямовує на повідомлення нових чи на перебудову наявних знань, сподіваючись, що їхнє осмислення, співвіднесення із системою своїх потреб і мотивів аудиторія здійснить сама, тобто мовний вплив у цьому разі можна назвати імпліцитним, він є менш вираженим.

По-третє, можна, не повідомляючи ніякої нової інформації, спрямувати всі зусилля на зміну ставлення до явищ дійсності, на зміну їхнього змісту для людини. Інакше кажучи, лектор займається аналізом деяких потреб і мотивів слухачів і з їхніх позицій осмислює дійсність і демонструє аудиторії її ставлення до цієї дійсності. І в цьому випадку ми маємо справу з мовним впливом, але дещо іншого типу.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що змістом будь-якого типу комунікації є мовний вплив у тій чи іншій формі. Його ефективність залежить від багатьох факторів, і перш за все від теми спілкування.

2.Тема спілкування як чинник успішної комунікації та як

їїбар’єр

Термін „тема‖ походить з грецької мови і означає "те, що покладено в основу", фундамент. За висловленням П.Сопера, "Teмa - це те, про що йде мова" /17/. Оскільки тема має велике значення для забезпечення успішності комунікації, розглянемо фактори успіху теми. До них належать:

-групові інтереси партнерів по спілкуванню;

-злободенні інтереси партнерів по спілкуванню;

-конкретні інтереси партнера по спілкуванню;

-новизна теми;

-конфлікт.

Добираючи тему для міжперсонального спілкування, слід ураховувати міжкультурні, національно-культурні та субкультурні фактори та обмеження. Теорією комунікації визначені теми, які можуть бути доречними у будь-якій ситуації. До них належать такі:

-погода;

-флора і фауна;

-загальні питання здоров’я людини (але не обговорення своїх хвороб);

-проблеми продовження життя людини;

-традиції та звичаї різних народів;

-нова інформація, важлива для конкретної людини.

До тем, які забезпечують успішне спілкування з молодою людиною, належать, крім названих, такі:

-життя молоді в різних країнах;

-розваги молоді;

-стосунки дітей та батьків;

-стосунки в сім’ї;

-способи досягнення життєвого успіху;

-сучасна музика;

-спорт, політика (у спілкуванні з чоловіками);

-мода, життя відомих акторів, співаків (у спілкуванні з

жінками).

Теми, які забезпечують успішне спілкування з людиною середнього та похилого віку (крім названих у частині 1):

-виховання дітей;

-стосунки в сім’ї;

-стосунки дітей та батьків;

-спогади про успішні події;

-спогади про події минулого;

-успіхи дітей партнера по спілкуванню;

-кулінарні рецепти (у спілкуванні з жінками);

-суспільно-політичні проблем, проблеми експлуатації та ремонту автомобіля чи техніки (у спілкуванні з чоловіками)

У доборі тем для спілкування є і свої табу. До них належать:

-теми, які можуть образити партнера по спілкуванню;

-теми, які можуть принизити партнера по спілкуванню;

-теми, які пов’язані з фізичними вадами партнера по спілкуванню;

-теми, які є болісними для партнера по спілкуванню;

-теми, які пов’язані з неприємними спогадами партнера по спілкуванню;

-теми, які ставлять партнера по спілкуванню перед альтернативою вибору з числа рідних людей;

-теми, пов’язані з інтимним життям партнера по спілкуванню;

-поради партнеру по спілкуванню, якщо він їх не просив. Подумайте, і дайте відповідь на запитання, як можна в

узагальненому вигляді подати рекомендації і обмеження щодо вибору теми спілкування.

3. Вимоги до змісту інформації в дискурсах різних типів

Як уже відзначалося, добір інформації та спосіб її викладення залежать від умов комунікації. До умов комунікації, які необхідно враховувати при моделюванні мовленнєвої поведінки, належать такі: офіційність-неофіційність обстановки; соціокультурні портрети учасників спілкування; мета комунікації.

Перша з названих умов впливає головним чином на спосіб викладення інформації. Якщо в неофіційній обстановці спосіб викладення інформації і тон спілкування може бути довільним (обов’язковим є лише його відповідність етичним нормам), то в офіційній обстановці спосіб викладення інформації має відповідати стилістичним нормам офіційно-ділового спілкування. Офіційність обстановки зобов’язує викладати інформацію змістовно, повно, але лаконічно, об’єктивно й точно.

Існують вимоги до змісту інформації, які не залежать від типу комунікації та умов дискурсу - вони є універсальними. У роботах дослідника теорії комунікації Г.П.Грайса ці вимоги називаються максимами. До них належать такі:

-максима повноти інформації;

-максима якості інформації;

-максима релевантності інформації;

-максима ясності викладення інформації, або максима манери / 2/.

Перша з названих вимог називається ще максимою дозованості і базується на таких постулатах:

1)висловлювання має містити не менше інформації, ніж

необхідно;

2)висловлювання має містити не більше інформації, ніж

необхідно.

Невиконання цих вимог може призвести до втрати контакту з аудиторією чи партнером по спілкуванню. Можливо, ви попадали в ситуацію, коли на ваше просте запитання партнер по спілкуванню починав повідомляти багато непотрібних фактів. То ж намагайтеся уникати такої помилки.

Друга вимога конкретизується в таких постулатах:

1)не говори того, що вважаєш неістинним;

2)не говори того, для чого в тебе немає достатнього

обґрунтування.

Ось що пише про важливість цієї вимоги Г.П.Грайс: "Очевидно, що дотримання одних постулатів є більш обов’язковим,