4. Застосування кольорів у інтерфейсі

Колір є могутнім засобом дії на психіку людини. Саме тому поводитися з ним треба дуже обережно. Невдале колірне рішення може приводити до швидкого стомлення користувача, що працює з програмою, до розсіювання його уваги, до частих помилок. Дуже яскравий або невідповідний колір може відволікати увагу користувача або вводити його в оману, створювати труднощі в роботі. А вдало підібрана гамма кольорів, осмислені колірні акценти знижують стомлюваність, зосереджують увагу користувача на виконуваних в даний момент операціях, підвищують ефективність роботи. За допомогою кольору ви можете на щось натякнути або привернути увагу до певних областей екрану. Колір може також зв'язуватися з різними станами об'єктів.

Треба прагнути використовувати обмежений набір кольорів і приділяти увагу їх правильному поєднанню. Розташування яскравих кольорів, таких, як червоний, на зеленому або чорному фоні утрудняє можливість сфокусуватися на них. Не рекомендується використовувати додаткові кольори. Звичайно найбільш прийнятним кольором для фону буде нейтральний колір, наприклад, світло-сірий (використовується у більшості продуктів Microsoft). Пам'ятайте також, що яскраві кольори здаються виступаючими з площини екрану, тоді як темні як би відступають углиб.

Колір не повинен використовуватися як основний засіб передачі інформації. Можна використовувати різні панелі, форми, штрихування і інші методики виділення областей екрану. Microsoft навіть рекомендує розробляти інтерфейс спочатку в чорно-білому варіанті, а вже потім додавати до нього колір.

Не можна також забувати, що сприйняття кольору дуже індивідуально. А за оцінкою Microsoft дев'ять відсотків дорослого населення взагалі страждають порушеннями сприйняття кольорів. Тому не варто нав'язувати користувачу своє бачення кольору, навіть якщо воно бездоганне.

Подивимося тепер, як задаються кольори програми, що розробляється в С++Вuilder. Більшість компонентів мають властивість Color (колір), який ви можете змінювати в Інспекторі Об'єктів при проектуванні або програмно під час виконання (якщо хочете, щоб кольори в різних режимах роботи були різні). Клацнувши на цій властивості в Інспекторі Об'єктів, ви можете побачити у випадному списку великий набір зумовлених констант, що позначають кольори. Все їх можна розбити на дві групи: статичні кольори типу clBlack — чорний, clGreen — зелений і т.д., і системні кольори типу clWindow — поточний колір фону вікон, clMenuText — поточний колір тексту меню і т.д.

Статичні кольори ви вибираєте самі, і вони залишатимуться незмінними при роботі програми на будь-якому комп'ютері. Системні кольори, залежать від параметрів, які встановлює користувач при настройці Windows.

Єдності колірного рішення окремих частин програми сприяє також використання властивості ParentColor. Якщо ця властивість встановлена в true, то колір компоненту відповідає кольору контейнера, що містить його, або форми. Це забезпечує єдність колірного рішення вікна і, крім того, дозволяє програмно змінювати колір відразу групи компонентів, якщо колір повинен залежати від поточного режиму роботи програми. Для такої групової зміни досить змінити тільки колір контейнера.