5. Використання шрифтів

Шрифт написів і текстів компонентів C++Builder задається властивістю Font, що має багато підвластивостей. Крім того, у компонентів є властивість ParentFont. Якщо ця властивість встановлена в true, то шрифт даного компоненту береться із властивість Font його батьківського компоненту — панелі або форми, на якій розташований компонент. Використання властивостей ParentFont і ParentCoIor допомагає забезпечити одноманітність відображення компонентів у вікні застосування.

За умовчанням для всіх компонентів C++Builder задається ім'я шрифту MSSansSerif і розмір — 8, Константа множини символів Charset задається рівною DEFAULT_CHARSET. Останнє означає, що шрифт вибирається тільки по його імені і розміру. Якщо описаний шрифт недоступний в системі, то Windows замінить його іншим шрифтом.

Найчастіше ці установки за умовчанням можна не змінювати. Звичайно, ніхто не заважає задати для якихось компонентів інший розмір шрифту або атрибути типу напівжирний, курсив і т.д. Але змінювати ім'я шрифту треба з певною обережністю. Річ у тому, що шрифт, встановлений на вашому комп'ютері, не обов'язково повинен бути і на комп'ютері користувача. Тому використання якогось екзотичного шрифту може привести до того, що користувач, запустивши програму на своєму комп'ютері, побачить замість тексту абракадабру на нікому не зрозумілій мові. Щоб уникнути таких казусів, вам доведеться прикладати до своєї програми ще і файли використаних шрифтів і пояснювати користувачу, як він повинен встановити їх на своєму комп'ютері, якщо вони там відсутні.

6. Компоновка компонентів на формі

Компоновка визначає взаємне розташування компонентів на формі та принципи їх взаємодії. Вдала компоновка може стимулювати ефективну роботу користувача, а невдала — розсіювати увагу, відволікати, примушувати витрачати зайвий час на пошук потрібного елемента управління.

Елементи управління і функціонально пов'язані з ними компоненти екрану повинні бути зорово об'єднані в групи, заголовки яких коротко і чітко пояснюють їх призначення. Таке об'єднання дозволяють здійснювати різні панелі. Можна рекомендувати, як правило, розміщувати компоненти не безпосередньо на формі, а на таких панелях. Але і усередині панелей треба продумувати розміщення компонентів, як з погляду естетики, так і з погляду візуального віддзеркалення взаємодії елементів.

Кожне вікно повинне мати деяку центральну тему, якій відповідає його композиція. Користувач повинен розуміти, для чого призначено дане вікно і що в ньому найбільш важливо. При цьому неприпустимо перенавантажувати вікно великим числом елементів управління, введення і відображення інформації. У вікні повинно відображатися головне, а всі деталі і додаткову інформацію можна віднести на допоміжні вікна. Допомагають також розвантажити вікно багатосторінкові компоненти із закладками. Вони дають можливість користувачу легко перемикатися між різними з тематики сторінками, на кожній з яких є необхідний мінімум інформації. Приклади вдалої організації вікон ви можете подивитися в C++Builder, виконавши команду Tools/EnvironmentOptions і погортавши сторінки вікна опцій.

Ще один принцип, якого треба дотримуватися при проектуванні вікон — стилістична єдність всіх вікон в програмі. Неприпустимо, щоб схожі по функціях елементи управління в різних вікнах називалися по різному або розміщувалися в різних місцях вікон.

Компонент Frame — фрейм дозволяє один раз розробити якийсь фрагмент вікна, що повторюється, помістити його в Депозитарій, а потім використовувати його в різних формах і програмах.