Модульний тест.

Запропонований варіант модульного тесту призначений для перевірки якості засвоєння студентами пройденого матеріалу, обсягу здійснюваної ними самостійної роботи, їх загального обсягу знань з курсу “Німецька філософія Нового часу”, а також виявлення рівня їх підготовки до складання заліку з читаної дисципліни.

Кожен тест складається з 20 питань. На кожне питання дається три-чотири можливі варіанти відповіді серед яких студент повинен обрати один, який на його думку, є правильним.

Час, що надається на написання тесту 2 академічні години.

Система підрахунку балів виходить з розрахунку “1 бал” за кожну правильну відповідь.

Модульний тест (зразок)

1. Основне питания "Критики чистого розуму" звучить наступим чином::

а. Як можливі апріорні синтетичні судження?

б. Чи можлива чиста математика?

в. Чи можливе чисте природознавство?

г. Чи можлива метафізика як чиста наука?

2. Засновником німецької класичної філософії вважається:

а. Гегель.

б. Діоген Синопський.

в. Кант.

г. Ляйбніц.

ДОДАТКОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

Нижче представлені додаткові джерела (періодичні та електронні), в яких постійно розміщуються нові дослідження та розвідки в галузі історії філософії, присвячені актуальним проблемам розвитку історико-філософської науки, окремим питанням аналізу історико-філософського процесу, характеристиці філософських теорій мислителів різних історичних епох. Самостійна робота з електронними та періодичними виданнями є однією з важливих навичок, якою повинні оволодіти студенти в процесі ознайомлення з курсом “Історія зарубіжної філософії”. В процесі роботи з комп’ютером чи в бібліотеці список цих джерел може самостійно коригуватись студентом шляхом його розширення та внесення в нього нових інформаційних джерел.

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ

1. Філософська думка.

2. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія.

3. Мультиверсум.

4. Наукові записки НаУКМА. Серія: Філософія.

5. Вісник Московського університету. Серія: Філософія.

6. Магістеріум.

7. “SENTENTIAЕ”.

8. Вопросы философии.

9. Філософські обрії.

10. Філософські проблеми гуманітарних наук.

11. Логос.

12. Наукові записки КНУТШ. Філософський факультет.

Ресурси інтернет

1. Сайт філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка http://www. phildep.univ.kiev.ua

2. Сайт Інституту філософії РАН. http://www. philosophy.ru.

3. Сайт Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського. http://www.nbuv.gov.ua

4. Сайт Російської державної бібліотеки (РГБ). http://www.rgb.ru

5. Психологічна бібліотека Київського Фонда допомоги розвитку психологічної культури http://psylib.ukrweb.net

Індивідуальна робота зі студентами, консультації

Індивідуальна робота зі студентами та проведення консультацій з дисципліни “Історія зарубіжної філософії” відбувається відповідно до плану консультацій га графіку індивідуальної роботи представленого викладачем на кафедру і в деканат філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Окрім першоджерел, базових підручників, посібників, монографій, наукових статей, доповідей, після кожної теми також надається перелік рекомендованих джерел, які мають на меті допомогти студенту розширити власні знання, більш ґрунтовно з’ясувати для себе основні положення, що викладались під час лекції та в більш повному обсязі засвоїти матеріал курсу, який читається.

Рекомендована література

Основні джерела

1. Історія філософії: Підручник. В 2-х томах. / За ред. В. І. Ярошовця. – К., 2007.

2. Історія філософії: Словник / За ред. В. І. Ярошовця. – К., 2006.

Додаткові джерела

3. Аликаев Р.С. Немецкая философская терминология эпохи раннего Просвещения. – М., 1982.

4. Антология мировой философии: В 4-х т. -М., 1969. – Т.2.

5. Асмус В.Ф. И.Кант. – М.: Наука, 1973.

6. Асмус В.Ф. Немецкая эстетика 18 века. – М.: Искусство, 1963. Асмус В.Ф. Философия И.Канта. – М.: Знание, 1957.

7. Афасижев М.Н. Эстетика Канта. – М.: Наука, 1975.

8. Ахутин А. София и черт. Кант перед лицом русской религиозной метафизики // Тяжба о бытии. – М.: РФО, 1997. – С.244-271.

9. Баскин Ю.Я. Кант. – М.: Юридическая литература, 1964.

10. Баскин М.П. Философия немецкого Просвещения. – М., 1954.

11. Библер В.С. Кант – Галилей – Кант: разум Нового времени о парадоксах самообоснования. – М.: Мысль, 1991.

12. Бородай Ю.М. Воображение и теория познания. – М.: Высшая школа, 1966.

13. Булатов М.А. Немецкая классическая философия. Часть 1. Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос, 2003.

14. Булатов М.А. "Практический разум", философия истории и теория целесообразности // Критические очерки по философии Канта. – К.: Наукова думка, 1975.

15. Вайнштейн О. Язик романтической мысли. О философском стиле Новалиса и Ф.Шлегеля. – М., 1994.

16. Вахтомин Н.К. Теория научного знания И.Канта. – М.: Наука, 1986.

17. Вакенродер М. Фантазии об искусстве. – М.: Искусство, 1977.

18. Введение в историю мировой философии. Немецкая философия второй половины 18 – начала 19 века / Ред. А.Г.Зарубин. – Рн/Д.: РГЭА, 1999

19. Виндельбанд В. История философии. – К.: Ника-Центр, 1997.

20. Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХІХ столетия. – М.: Звено, 1910.

21. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма: Гельдерлин, Шлейермахер. – М.: Наука, 1989.

22. Гадамер Г.Г. Истина и метод. – М.: Прогресс, 1989.

23. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М.: Наука, 1978.

24. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (17-18 века). – М., 1986.

25. Галанза П.Н. Учение И.Канта о государстве и праве. – М.: Госюиздат, 1960.

26. Гейне Г. К истории религии и философии в Германии. – М.: Прогресс, 1994.

27. Голосовкер Я.Э. Достоевский и Кант.

28. Гринишин Д.М., Корнилов С.В. И.Кант – ученый, философ, гуманист. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984.

29. Гулыга А.В. Из истории немецкого материализма последней трети 18 века. – М.: Изд-во АН СРСР, 1962.

30. Гулыга А. Гердер. – М.: Мысль,1975.

31. Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

32. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. – К.: Либідь, 1998.

33. Делез Ж. Критическая философия Канта. – М.: Пер Сэ, 2001

34. Делез Ж. Складка. Лейбниц и барокко. – М.: Логос, 1998.

35. Длугач Т.Б. И.Кант: от ранних произведений к "Критике чистого разума". – М.: Наука, 1990.

36. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. – СПб.: Аксиома, 1996.

37. Жучков В.А. Немецкая философия эпохи раннего Просвещения. – М.: Наука, 1989.

38. Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1978.

39. Кант и кантианцы / Отв. ред. А.С.Богомолов. – М.: Наука, 1978.

40. Карапетян А.А. Критический анализ философии Канта. – Ереван: Армгиз, 1958.

41. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. –Спб.: Университетская книга, 1997.

42. «Критика чистого разума» и современность / Отв. ред. В.А.Штейнберг. – Рига: Зинатне, 1984.

43. Критические очерки по философии Канта / Отв. ред. М.Булатов. – К.: Наукова думка, 1975.

44. . Кузнецов В.Н., Мейеровский Б.В., Грязнов А.В. Западноевропейская философия 18 века. – М., 1986.

45. Кузнєцов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX веков. – М., 1989.

46. Кушаков Ю. В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. – К., 2006.

47. Кушаков Ю.В. Система критичного ідеалізму Еммануїла Канта (Частина І) // Sententiae. – 2002. – №2-3.

48. Кушаков Ю.В. Система критичного ідеалізму Еммануїла Канта (Частина ІІ) // Sententiae. – 2003. – №4-5.

49. Лейбниц и Россия. – СПб.: ИФ РАН, 1996.

50. Лессинг и современность. – М.: Изд-во искусство, 1981.

51. Литературная теория немецкого романтизма. – М.: Изд-во писателей, 1934.

52. Майоров Г.Г. Теоретическая философия Г.Лейбница. – М., 1973.

53. Мамардашвили – М. Кантианские вариации. – М.: Аграф, 1997.

54. Мельникова А.В. Проблема принципа в гносеологии Канта. – Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1990.

55. Меринг Ф. Легенда о Лессинге. – СПб.: Знание, 1907.

56. Мінаков М.А. Вчення Канта про віру розуму. – К.: ЦПФ, 2001.

57. Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.

58. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

59. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.

60. Нарский И.С. Лейбниц. – М.: Мысль, 1972.

61. Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. – М., 1958.

62. Ойзерман Т.И. Теория познания Канта. – М.: Наука, 1991.

63. Перов Ю.В., Сергеев А.К., Слинин Я.И. Очерки истории классического немецкого идеализма. – СПб.: Наука, 2000.

64. Погребысский И.Б. Г.В.Лейбниц. – М.: Наука, 1971.

65. Пшиготижев И.Ш. К истокам и судьбам романтической идеи в немецкой культуре и философии. – Нальчик: КБГУ, 2001.

66. Рассел Б. История западной философии. – Рн/д.: Феникс, 1998.

67. Свасьян К.А. И.В.Гете. – М.: Мысль, 1989.

68. Свасьян К.А. Философское мировозрение Гете. – Ереван: изд-во АН АрмССР, 1983.

69. Серебреников В. Лейбниц и его учение о душе человека. – СПб., 1908.

70. Соколов В.В. Европейская философия 15-17 веков. – М., 1984.

71. Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнительность морали и права. – М.: Наука, 1992.

72. Скрипник А.П. Категорический императив И.Канта. – М.: Изд-во МГУ, 1978.

73. Спекторский Е.В. Эргард Вейгель, забытый рационалист 17 века. – Варшава, 1909.

74. Сретенский Н.Н. Лейбниц и Декарт. – Казань, 1915.

75. Суслова Л.А. Философия И.Канта. – М.: Высшая школа, 1988.

76. Философия Канта / Ред. З.А.Каменский. – М.: ИФАН, 1983.

77. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М.: РФО, 1997.

78. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И.Канта. – К.: Наукова думка, 1974.

79. Щербина А.М. Учение Канта о вещи в себе. – К., 1904.

80. Этика Канта и современность. (сост. П.Лайзанс). Рига: Авотс, 1989.