Співвідношення єс та єСп

ЄС, ЄСп та Євратом є самостійними організаціями, кожна з яких створена на основі власного установчого договору, однак в організаційному плані (в силу домовленостей держав) співтовариства інкорпоровані у союзу. Як наслідок, утворилася дуже складна система підпорядкувань.

З історичної точки зору три співтовариства виникли і розвивалися як складові єдиного процесу європейської інтеграції (тому Союз та співтовариства розглядаються як єдине ціле). Проте, з юридичної точки зору їх слід відокремлювати. Тому, прийнято говорити про принцип незалежності (автономності) співтовариств. При цьому, в 60-х роках самі співтовариства починають запроваджувати і розвивати принцип функціональної єдності співтовариств. Це зроблено було з метою реалізації принципу політичної єдності.

В організаційному плані в рамках ЄС ЄСп відіграють ключову роль у функціонуванні ЄС,

В установчих договорах ЄС та ЄСп слово «принцип» використовується у різних значеннях. У більшості випадків мова йде про важливі правові норми загального характеру, що стосуються функціонування ЄС та ЄСп в цілому, або певної галузі, чи навіть окремого питання (наприклад, принцип сталого розвитку, принцип субсидіарності, принцип відкритої ринкової економіки і т.д.). В окремих випадках слово принцип вживається як:

1. Тип правового акту Союзу (ч. 1 ст. 13 Договору про ЄС – принципи закордонної політики);

2. Як специфічне джерело права ЄС: загальні принципи права ЄС (ч. 2 ст. 6 Договору про ЄС); загальні принципи, спільні для правових систем держав-членів ЄС (ч. 2 ст. 288 Договору про ЄС).

Найважливіше значення для правопорядку ЄС мають принципи, закріплені у ч. 1 ст. 6 Договору про ЄС.

Юридичне (прикладне) значення принципів, закріплених в ч.1 ст. 6 Договору про ЄС:

1. Членство в ЄС може бути надане лише державі, яка поважає дані принципи (ч. 1 ст. 49 Договору про ЄС).

2. Якщо буде встановлено наявність серйозного та постійного порушення цих принципів то Рада ЄС (законодавчий орган ЄС) може призупинити окремі права держави-порушниці у ЄС (ст. 7 Договору про ЄС).

Джерелами цілей і завдань ЄС та ЄСп є такі статті і договори: Розділ 1 Договору про ЄС і ч. 1 Договору про ЄСп.

Поняття, цілі і завдання ЄС та ЄСп використовуються в установчих договорах не завжди послідовно і системно. Але цілі ЄС як правило означають дві групи правоположень:

1. Цілі створення (в Преамбулі);

2. Цілі діяльності:

• Загальні (ч. 1 ст. 2 Договору про ЄС):

а) Соціально-економічна мета;

б) Зовнішньополітична (ідентичність Союзу на міжнародній арені);

в) Гуманітарна (захист прав і свобод людини);

г) Правоохоронна (простір свободи, безпеки і справедливості).

д) Організаційна (підтримання acquis comminautaire – основа правопорядку співтовариства)

• Спеціальні – ті, які визначають зміст конкретних напрямків діяльності ЄС (розпорошені по всьому Договору. Наприклад, цілі промислової політики)

Важливе значення надається державами такій політичній цілі як збереження миру.

Окрему групу утворюють цілі, встановлені у ст.ст. 11-12 Договору про ЄС (цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки – друга опора; ст. 29 – цілі співробітництва правоохоронних органів).

Цілі і завдання мають важливе прикладне і , відповідно, юридичне значення:

1. Їх слід враховувати при застосуванні принципу де легованості (ст. 308 Договору про ЄС) та принципів субсидіарності і пропорційності (ст. 5 Договору про ЄСп, ч. 2 ст. 2 Договору про ЄС).

2. При застосуванні теорії домислюваних (імпліцитних) повноважень.

3. Суд ЄС застосовуючи телеологічне (цільове) і систематичне тлумачення установчих договорів за допомогою цілей заповнює прогалини у праві ЄС, надає перевагу одним повноваженням перед іншими. Наприклад, введення в дію Судом ЄС принципу верховенства і принципу прямої дії права ЄС в національних правопорядках.

Правосуб’єктність ЄС та правосуб’єктність ЄСп є різні речі.

У ст. 271 Договору про ЄСп встановлено, що ЄСп має правосуб’єктність. Ця норма тлумачиться як така, що надає ЄСп міжнародну правосуб’єктність.

ЄСп є суб’єктом міжнародного права, а саме є міжнародною організацією. Правосуб’єктність ЄСп має похідний характер.

В установчих договорах немає спеціального розділу, який регулює участь співтовариства у зовнішніх зносинах. Ці норми розпорошені по всьому Договору про ЄСп.

Обсяг міжнародної правосуб’єктності ЄСп.

ЄСп має міжнародну договірну правоздатність.

Міжнародно-правова правоздатність

Здатність укладати міжнародно-правові угоди від свого імені: ЄСп є учасником великої кількості двосторонніх та багатосторонніх договорів з третіми державами або з міжнародними організаціями.

Загальна підстава для укладення міжнародних договором між ЄСп та третіми державами – ст. 300 Договору про ЄСп.

ЄСп наділені договірною правоздатністю щодо окремих питань (ст. 133 Договору про ЄСп) дає право укладати угоди щодо спільної торгівельної політики.

Ст. 181 Договору про ЄСп Про правову допомогу країнам, що розвиваються.

Ст. 310 Договору про ЄСп Договори про асоціацію.

Ч. 3 Ст. 111 Договору про ЄСп Право укладання угод щодо валютного і курсового режиму між ЄСп та третіми державами.

ЄСп має право укладати міжнародні угоди не лише у випадках прямо передбачених в установчих договорах (ст. 281 Договору про ЄСп).

Процедура укладення міжнародних договорів ст. 300 Договору про ЄСп.

Право бути учасницею міжнародної організації (можливість співпраці з іншими міжнародними організаціями) – другий спосіб реалізації міжнародної правосуб’єктності (ст. 302 Договору про ЄСп – ООН і її спеціалізовані установи; ст. 303 Договору про ЄСп – Рада Європи; ст. 304 Договору про ЄСп – з Організацією економічного співробітництва і розвитку).

ЄСп є однією із сторін таких міжнародних організацій: СОТ, ФАУ і т. д.

Право посольства – третій спосіб реалізації правосуб’єктності.

Га сьогодні більше 150 держав відкрили дипломатичні представництва при ЄСп у м. Брюсселі (в тому числі і Україна. Його назва – постійне представництво (місія) при ЄС). Зі свого боку ЄСп також відкриває представництва, вони мають статус делегацій Європейської Комісії у відповідній державі.

Правовий статус цих делегацій є подібним до статусу дипломатичних місій і, відповідно, персонал цих товариств користується привілеями та імунітетами.