М’якуші
М’якуш – torus (pulvinar) – подушкоподібні шкірні похідні, що утворилися в основному за рахунок підшкірної основи, а також рогового шару епідермісу. В м’якушах багато нервових закінчень і потових залоз.
1. Підшкірна основа м’якуша має багато жирових клітин, які згруповані в поліморфні «часточки». Оболонка «часточок» - пухка волокниста сполучна тканина з великою кількістю еластичних волокон, що забезпечує пружність м’якушів.
2. Власне шкіра – має сітчастий і сосочковий шари з високими сосочками.
3. Епідерміс – формує доволі товстий шар м’якого трубчастого рога.
Характерна особливість м’якушів – чутливість.
У свійських тварин розрізняють:
а) зап’ястковий – torus carpeus і заплесновий м’якуші – torus tarseus;
б) п’ястковий - torus metacarpeus і плесновий м’якуші - torus metatarseus ;
в) пальцевий м’якуш - torus digitalis.
Велика рогата худоба, дрібна рогата худоба і свиня – м’якуші підлягають редукції, присутні лише пальцеві м’якуші на передніх і задніх кінцівках.
Собака – є всі, за винятком заплеснового м’якуша.
Кінь – зап’ястковий і заплесновий м’якуші – «каштан»; п’ястковий і плесновий м’якуші – «остроги» (calcar); пальцевий м’якуш – «стрілка» копита (cuneus ungulae).
|
Вид тварин |
Базиподій |
Метаподій |
Акроподій |
|||
|
зап’ястковий |
заплесновий |
п’ястковий |
плесновий |
пальцеві м’якуші грудних і тазових кінцівок |
||
|
Велика рогата худоба |
_ |
_ |
_ |
_ |
+ |
+ |
|
Дрібна рогата худоба |
_ |
_ |
_ |
_ |
+ |
+ |
|
Свиня |
_ |
_ |
_ |
_ |
+ |
+
|
|
Кінь |
+
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Собака |
+
|
_ |
+ |
+ |
+ |
+ |
IV. Кровопостачання копита
Заслуговують увагу судинні взаємовідносини елементів копита та третьої фаланги пальців.
- артерії, що більше живлять м’які тканини, вкриті роговою капсулою, попередньо проходять через канали всередині третьої фаланги;
- вени третьої фаланги і м’яких тканин копита також сполучаються через цю ж систему каналів та утворюють у копитовій кістці «печеристе» тіло, схоже на таке статевих органів; такий резервуар сприяє полегшенню відтоку крові під час локомоції та попереджують застій крові під час статики;
- труднощі відтоку крові при довготривалій статиці викликають надто сильне розростання рогової стінки копита і, далі, майже невиліковні захворювання кінцівок.
V. Філогенез шкіри та її похідних
Шкірний покрив має подвійне походження:
А) епітеліальний шар розвивається за рахунок ектодерми;
Б) власне шкіра і підшкірна основа виникають із мезенхіми.
1. В безхребетних шкірний покрив представлений лише одношаровим епітелієм, який часто буває миготливим.
2. У хордових – одношаровий епітелій, починаючи з круглоротих епідерміс стає багатошаровий і виникає добре виражена власне шкіра.
3. В риб шкіра несе луску – похідну власне шкіри, вкриту тонким шаром епідерміса (плакоїдна, космоїдна, ганоїдна, кісткова).
4. Земноводні без луски (голі гади), дуже добре розвинуті шкірні залози, з’являються примітивні кігті.
5. В рептилій луска епідермального походження, яка роговіє. Залози відсутні, є кігті.
6. Птахи – розвивається пір’я (з епідермісу), є куприкова залоза, кігті.
7. Ссавці – з’являється волосся, є луска, кігті, копита, ратиці, м’якуші, молочні залози, потові й сальні залози.