- •Глава 2.1 Зображення чисел
- •2.2. Позиційні системи числення
- •2.3. Перетворення чисел з недесяткової системи в десяткову
- •2.4. Перетворення з десяткової системи в недесяткову
- •Цілі числа
- •1. Спочатку частка t дорівнює n, а запис порожній.
- •Дробові числа
- •1. Спочатку зображенням є «0.».
- •2. Поки одержано менше за r дробових цифр,
- •2.5. Зв’язок двійкових, вісімкових та шістнадцяткових записів
- •2.6. Додавання та множення у позиційних системах числення
- •Додавання
- •Множення
- •2.7. Внутрішнє зображення числових даних
- •Зображення цілих чисел
- •1. За прямим кодом числа |a| шляхом заміни всіх 0 на 1 і всіх 1 на 0 будуємо обернений код r(a).
- •2. Код, обернений до r(a), є прямим кодом числа |a|.
- •1. Будуємо код r(d(a)), обернений до d(a).
- •2. До r(d(a)) як беззнакового цілого додаємо 1.
- •Принципи зображення дійсних чисел
- •Контрольні запитання
-
Множення
Множення в недесяткових системах числення виконується також за допомогою відповідних таблиць. Розглянемо, наприклад, таблицю множення однорозрядних чисел з основами 2, 3 та 4.
|
0 |
1 |
|
|
0 |
1 |
2 |
|
|
0 |
1 |
2 |
3 |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
1 |
0 |
1 |
2 |
|
1 |
0 |
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
2 |
0 |
2 |
11 |
|
2 |
0 |
2 |
10 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
0 |
3 |
12 |
21 |
Таблиці демонструють переставний закон множення — заповнивши рядок таблиці, можна відразу отримати відповідну колонку.
Наведемо також вісім останніх рядків таблиці множення з основою 16.
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
А |
В |
C |
D |
E |
F |
8 |
0 |
8 |
10 |
18 |
20 |
28 |
30 |
38 |
40 |
48 |
50 |
58 |
60 |
68 |
70 |
78 |
9 |
0 |
9 |
12 |
1B |
24 |
2D |
36 |
3F |
48 |
51 |
5A |
63 |
6C |
75 |
7E |
87 |
A |
0 |
A |
14 |
1E |
28 |
32 |
3C |
46 |
50 |
5A |
64 |
6E |
78 |
82 |
8C |
96 |
B |
0 |
B |
16 |
21 |
2C |
37 |
32 |
3D |
58 |
63 |
6E |
79 |
84 |
8F |
9A |
A5 |
C |
0 |
C |
18 |
24 |
30 |
3C |
48 |
54 |
60 |
6C |
78 |
84 |
90 |
9C |
A8 |
B4 |
D |
0 |
D |
1A |
27 |
34 |
41 |
4E |
5B |
68 |
75 |
82 |
8F |
9C |
A9 |
B6 |
C3 |
E |
0 |
E |
1C |
2A |
38 |
46 |
54 |
62 |
70 |
7E |
8C |
9A |
A8 |
B6 |
C4 |
D2 |
F |
0 |
F |
1E |
2D |
3C |
4B |
5A |
69 |
78 |
87 |
96 |
А5 |
B4 |
C3 |
D2 |
E1 |
-
При множенні одноцифрових чисел A та B у будь-якій P-ковій системі значенням цифри є остача від ділення AB на P, переносом до старшого розряду — частка від ділення AB на P. За AB < P перенос дорівнює 0.
Наведене правило дає основу для алгоритму множення кількарозрядного числа на однорозрядне число X у стовпчик.
Починаючи з молодшого розряду, обчислюється добуток Y значення цифри числа та X. До Y додається перенос від попереднього розряду й отримується сума S. Остача від ділення S на P у P-ковому зображенні записується в результат, а частка є переносом до наступного розряду.
Приклади. Помножимо числа в трійковій, четвірковій та шістнадцятковій системах відповідно; у дужках нагорі запишемо переноси.
|
|
|
Виконуючи множення на число, що має більше однієї цифри, множимо на окремі його цифри, записуємо результати з відповідним зсувом вліво та додаємо їх у стовпчик.
Помножимо десяткові 12 і 21 у десятковій, двійковій, четвірковій, вісімковій та шістнадцятковій системах відповідно.
|
|
|
|
|
-
У всіх наведених прикладах ми ніколи не змішували записи чисел у системах з різними основами. Якщо числа записано в різних системах числення, то виконувати дії з ними чи порівнювати їх не можна.