- •6.1. Показники структури покупців
- •Розподіл домогосподарств за кількістю їхніх членів та наявністю дітей у 2000 році
- •6.2. Визначення базових умов для задоволення потреб покупців
- •Потреба дорослої людини у мінеральних елементах та вітамінах
- •6.3. Аналіз диференціації населення за доходами
- •Закінчення схеми 6.3
- •Розподіл населення України за рівнем середньодушових сукупних доходів (витрат) у місяць, IV квартал 2000 року
- •Показники диференціації та концентрації середньодушових сукупних доходів (витрат) населення України, IV квартал 2000 року
- •Основні показники матеріального добробуту населення України в 2000 році
- •6.4. Характеристика поведінки покупців
- •Поведінка покупців як реакція на зміну ціни та її вплив на обсяг реалізації
- •Порівняльна динаміка грошових доходів і витрат населення України за 1996––1999 роки
- •6.5. Статистичні показники результату поведінки покупців
- •Сукупні витрати домогосподарств України залежно від розміру їхнього середньодушового доходу в 2000 році
- •Фрагмент розрахунку коефіцієнту структурних зрушень в попиті домогосподарств України в 2000 році
- •Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях
- •6.6. Методичні підходи до прогнозування попиту. Теоретичний коефіцієнт еластичності
- •Питання для самоконтролю
- •Тлумачний словник
- •Література
Сукупні витрати домогосподарств України залежно від розміру їхнього середньодушового доходу в 2000 році
Статті витрат |
Витрати в середньому за місяць на одне домогосподарство, грн |
Структура витрат, % до підсумку |
w2 – w1 |
||
група домогосподарств з найнижчими доходами |
група домогосподарств з найвищими доходами |
w1 |
w2 |
||
Харчування |
122 |
501 |
78,7 |
65,0 |
13,7 |
Алкогольні напої |
1 |
19 |
0,6 |
2,5 |
1,9 |
Тютюнові вироби |
4 |
12 |
2,6 |
1,5 |
1,1 |
Непродовольчі товари |
6 |
110 |
3,9 |
14,3 |
10,4 |
Послуги |
22 |
129 |
14,2 |
16,7 |
2,5 |
Усього |
155 |
771 |
100,0 |
100,0 |
29,6 |
Тобто структура попиту (витрат) домогосподарств залежно від рівня середньодушового доходу дуже схожа і свідчить про незначну диференціацію структури попиту, що є характерним для бідних економік.
Для оцінювання структурних розбіжностей у споживчих витратах населення можна використати також коефіцієнт структурних зрушень (Kd) К. Гатєва (Болгарія):
,
де Vi і Vj — частки окремих видів витрат домогосподарств для різних груп населення в одному з досліджуваних періодів; і, j — номери порівнюваних груп населення за середньодушовим доходом.
Цей показник дорівнюватиме нулю, якщо порівнювані структури залишились незмінними; він дорівнюватиме одиниці, якщо ці структури повністю змінилися. За розрахунками згідно з даними табл.6.12 коефіцієнт структурних зрушень К. Гатєва такий (табл. 6.13):
.
Таблиця 6.13
Фрагмент розрахунку коефіцієнту структурних зрушень в попиті домогосподарств України в 2000 році
Статті витрат |
Структура витрат |
(Vi–Vj) |
(Vi – Vj)2 |
Vi2 |
Vj2 |
(Vi2+Vj2) |
|
Vi |
Vj |
||||||
Харчування |
0,787 |
0,650 |
0,137 |
0,018769 |
0,619369 |
0,422500 |
1,041869 |
Алкогольні напої |
0,006 |
0,025 |
0,019 |
0,000361 |
0,000036 |
0,000625 |
0,000661 |
Тютюнові вироби |
0,026 |
0,015 |
0,011 |
0,000121 |
0,000676 |
0,000225 |
0,000901 |
Непродовольчі товари |
0,039 |
0,143 |
0,104 |
0,010816 |
0,001521 |
0,020449 |
0,021970 |
Послуги |
0,142 |
0,167 |
0,025 |
0,000625 |
0,020164 |
0,027889 |
0,048053 |
Усього |
1,000 |
1,000 |
0,296 |
0,030692 |
х |
х |
1,113454 |
Отже, коефіцієнт структурних зрушень, який дорівнює 0,166, близький до нуля, а це свідчить про те, що порівнювані структури попиту в першій і останній групах домогосподарств за розміром середньодушового доходу залишились майже незмінними.
З метою докладнішого статистичного вивчення структури попиту в СНР використовуються таблиці «Витрати –– Випуск», які являють собою взаємозв’язані через товарні потоки рахунки виробництва, утворення, розподілу та використання доходів у межах річного виробничного циклу. Таблиці «Витрати –– Випуск» дають змогу оцінити структуру фактичного кінцевого споживання домашніх господарств за другим квадрантом балансу щодо чистих галузей –– виробників товарів та послуг, а також розрахувати можливі варіанти економічної політики через використання матриці коефіцієнтів повних витрат та валових випусків.
Рівень, динаміка, калорійність і якість харчування. Для характеристики кінцевого споживання продовольчих товарів населенням статистика вивчає рівень та динаміку споживання основних продуктів харчування; калорійність (енергетичну цінність) середньодобового раціону населення та його структуру за походженням продуктів (рослинного та тваринного походження); рівень та динаміку споживання макро- і мікроелементів, вітамінів у середньому на добу на душу населення; складаються баланси основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств і за регіонами на рік.
Основним показником кінцевого споживання продовольчих товарів є рівень споживання на душу населення у вартісному і натуральному виразі. Він розраховується в середньому на душу населення в цілому по країні, за регіонами, за окремими його соціальними групами, групами за доходом, віком, типу поселення та ін. До спожитих продуктів харчування належать продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель, а також отримані в подарунок та з інших джерел. У загальний обсяг спожитих продуктів не включається споживання в ресторанному господарстві.
За вибірковим обстеженням домогосподарств щоквартально з розрахунком за кожний місяць і за рік визначаються: а) кількість спожитих продуктів на 100 домогосподарств і на одну особу; б) за таблицями хімічного складу у спожитих продуктах визначається вміст білків, жирів, вуглеводів (у грамах); в) розраховуються калорійність харчування на 100 домогосподарств і на одну особу; г) за таблицями хімічного складу у спожитих продуктах визначається вміст вітамінів, мінеральних елементів і розраховується їхня кількість на 100 домогосподарств та на одну особу.
Об’єктивним індикатором для оцінювання результату поведінки споживачів є порівняння фактичного рівня споживання продовольчих товарів із рекомендованими нормами, розробленими ВАТ УкрНДІ харчування. Рекомендовані норми існують у таких варіантах: 1) на період з 2000-го по 2010 рік; 2) норми мінімального споживчого кошика за умови соціально—економічної кризи. Їхні значення, кг на рік у середньому на душу населення, наведено в табл. 6.14.
Таблиця 6.14
Порівняння фактичного рівня та рекомендованих норм споживання продовольчих товарів населенням України,
(кг/рік на душу населення)
№ з/п |
Товарна група |
Рекомендовані норми |
Фактичний рівень споживання в 2000 р. |
|
2000—2010 рр. |
Мінімальний споживчий кошик |
|||
1 |
М’ясо та м’ясопродукти |
83 |
45,4 |
33 |
2 |
Молоко та молокопродукти |
395 |
353,3 |
198 |
3 |
Яйця (штук) |
291 |
246,2 |
164 |
4 |
Риба та рибопродукти |
20,1 |
14,1 |
8,3 |
5 |
Цукор |
38 |
26,8 |
37 |
6 |
Олія та інші рослинні жири |
13,4 |
7,1 |
9,3 |
7 |
Картопля |
124 |
90,1 |
135 |
8 |
Овочі та баштанні |
161 |
106,7 |
101 |
9 |
Плоди, ягоди, виноград, горіхи |
90 |
61,3 |
29 |
10 |
Хліб і хлібні продукти |
101 |
93,8 |
124 |
Як показують дані табл.6.14, рівень споживання населенням основних продуктів в Україні не відповідає ні раціональним, ні мінімальним його нормам. Скоротилася відповідно й загальна калорійність харчування. Порівнюючи фактичне споживання на душу населення (qф) з нормативним рівнем (qн), можна визначити рівень задоволення потреби населення в даному товарі чи товарній групі. Коефіцієнт задоволення потреби (KЗ.П.) в даному товарі в натуральному виразі має вигляд:
,
де ; ; — середньорічна чисельність населення.
Коефіцієнт задоволення потреб можна використати для оцінювання обсягу недоспоживання у вартісному виразі як у цілому, так і за окремими товарними групами в натуральному виразі, узявши до уваги співвідношення:
де р — ціна товару.
Різницею сум чисельника і знаменника агрегатного показника Kз.п визначається вартість загального обсягу недоспоживання товарів та послуг порівняно з нормативним його рівнем. Але доцільнішим буде також розрахунок Kз.п не в цілому, а на душу населення за формулою:
.
При цьому фактичне споживання товарів та послуг береться в обсязі, не вищому за нормативний, тому пороговим значенням Kз.п буде 1,0. Різниця значень чисельника і знаменника цього показника показує наявну величину недоспоживання в середньому на душу населення порівняно з нормативним.
Споживання основних продуктів харчування в натуральному виразі розраховується за двома джерелами: 1) за вибірковим обстеженням домогосподарств; 2) за натурально-вартісними балансами основних сільськогосподарських продуктів (за категоріями господарств та продуктовими балансами). За вибірковим обстеженням домогосподарств крім їхніх споживчих витрат у вартісному виразі, статистика враховує надходження та використання продовольчих товарів у натуральному виразі.
Щодо продовольчих товарів вибірковим статистичним спостереженням домогосподарств охоплено 11 агрегованих товарних груп, до складу яких входять 52 конкретних продуктів харчування. Наприклад, група «хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони» містить понад шість конкретних видів (два види хліба, три види борошна, бобові, рис, інші крупи та макаронні вироби); група «м’ясо та м’ясопродукти, сало» містить 13 найменувань конкретних товарів; група «молоко то молочні продукти» — понад 10 найменувань і т д. Перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт (у борошно, молоко незбиране та ін.), тобто в товарні групи за однією споживчою цінністю, здійснюється органами статистики за допомогою спеціальних коефіцієнтів перерахунку, розроблених ВАТ УкрНДІ харчування (табл. 6.15).
Таблиця 6.15.