Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЗС.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
14.11.2018
Размер:
722.58 Кб
Скачать
  1. Методи контролю й оцінювання знань, умінь і навичок слухачів у процесі навчання

Тестовий контроль, його можливості, місце в навчальній роботі та умови я використанн

Підвищення якості системи вищої освіти неможливе без постійного упровадження в навчальний процес нових методик навчання, педагогічних і інформаційних технологій. У першу чергу це торкається вдосконалення існуючих методик організації навчального процесу. Вирішення проблеми підвищення якості підготовки спеціалістів на сучасному етапі передбачає значне поліпшення контролю навчальної роботи студентів як важливого засобу управління процесом навчання.

Необхідність контролю навчальної роботи і оцінки знань студентів має об’єктивний характер. В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу все більше уваги приділяється саме тестовому контролю знань студентів.

Однією з основних форм організації навчального процесу є практичне заняття. Воно є своєрідною формою зв’язку теорії з практикою, яка є основою формування у студентів навиків практичного використання теоретичного матеріалу за допомогою вирішення різних навчальних, практичних і пізнавальних завдань.

Методика проведення практичних занять повинна сприяти виробленню умінь і навичок виконання розрахунків, рішення задач, аналізу, користування обчислювальною технікою, нормативною і довідковою літературою. Обов’язковим елементом практичного заняття є контроль знань студентів. Серед форм контролю знань студентів тестовий контроль займає одне з ключових місць. Основною перевагою даної форми контролю є об’єктивність оцінки, яка забезпечується чіткою визначеністю результатів.. тобто відсутня суб’єктивність при виставленні кінцевої оцінки, що приводить до уникнення спірних питань.

Тестові завдання повинні відповідати ряду основних вимог:

  • обґрунтованість;

  • доступність;

  • точність;

  • практичність;

  • надійність;

  • прогностична цінність;

  • простота використання.

Обґрунтованість тестового завдання означає, що під час його читання студент добре розуміє, які завдання і в якому об’ємі він повинен виконати, щоб отриманий результат відповідав поставленому завданню.

Надійність тесту – це питання про те, якою мірою його повторення приводить до тих же результатів. Підвищенню надійності тесту сприяє його простота, строге дотримання умов тестування, виключення можливостей впливу окремих чинників.

Прогностична цінність тесту означає, що тест повинен бути таким, щоб результати обстеження могли бути використані в подальшій діяльності.

Під час складання тестів з економічних дисциплін враховуються наступні вимоги: строга відповідність джерелам інформації, якими користуються ті, хто вчиться; простота – кожне завдання повинне полягати у вимозі від випробуваної відповіді тільки на одне питання; однозначність – формулювання завдання повинно вичерпним чином роз’яснювати поставлену задачу, причому мова і терміни позначень, графічні зображення і ілюстрації завдання і відповідей до нього повинні бути безумовно і однозначно зрозумілими студентам.

Контроль знань і навичок – важлива складова частина навчання. Від використовуваного методу контролю багато в чому залежить досягнення кінцевих цілей навчання. У цей час широкого значення набули письмові тестові питання з різних спеціальних дисциплін. Українські і західні експерти вважають, що із запропонованих і апробованих різних форматів тестових завдань найбільш виправданими є питання з одною вірною відповіддю. Під час складання тестових завдань із одною вірною відповіддю рекомендовано дотримуватися певних правил. Питання повинні бути добре сформульовані та сфокусовані на кінцевій меті навчання.

Якщо тестові завдання призначено для іспиту, то студенти не повинні мати передчасного доступу до цих завдань. Крім екзаменаційних тестових завдань, складаються також робочі завдання, що можуть бути використані для тестування вихідного (базисного), рубіжного і заключного рівня знань та навичок. Такий контроль стимулює у студентів мотивацію до оволодіння предметом. Крім того, тестування дозволяє знайти недоліки в знаннях студентів, що вимагають корекції шляхом внесення змін і доповнень до робочої навчальної програми і навчальних посібників.

Правильно складені тестові завдання виконують навчальну і контролюючу функції, допомагають студентам у засвоєнні, систематизації та закріпленні основних понять курсу, виробляють навички їх застосування під час вирішення конкретних завдань. Робота з тестами дозволяє студентам, що навіть слабко володіють матеріалом, систематизувати свої знання із економічних дисциплін, оскільки робота з тестовими завданнями, поряд із тренуванням пам’яті, розвиває ще й інтуїтивний пошук правильної відповіді. Крім того, відбувається автоматичне звикання до економічної термінології.

Варто відзначити, що у процесі тестування увага студентів фіксується не на формулюванні відповіді, а на осмисленні її суті, у зв’язку із чим створюються умови для постійного зворотного зв’язку між студентом і викладачем. Перевагами тестового контролю є можливість викладачеві упродовж обмеженого часу перевірити якість знань значної кількості студентів; за його допомогою стає можливим контроль знань, вмінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні. На підготовчому етапі, впровадження тестового контролю реальним є самоконтроль, знання оцінюються більш об’єктивно.

Проте тестовий контроль знань студентів має істотні недоліки ( у першу чергу, це стосується обмеженості даної форми контролю з погляду розвитку мислення студентів, формування творчого підходу до рішення проблем. Цей недолік обмежує можливості використання даного методу контролю для окремих дисциплін), які можна поділити на три групи: недоліки, що лежать в основі сутності контролю (ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадка про неї; можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінити тільки кінцевий результат (правильно - неправильно), у той час як сам процес, що призвів до цього, не розкривається); недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості); недоліки, що ґрунтуються на організаційно-методичних показниках (велика затрата часу на складання необхідного „банку” тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу; необхідність високої кваліфікації педагогів, що розробляють тестові завдання).

Зовсім очевидно, що тестування є лише невеликою складовою комплексного підходу до проведення семінарів, практичних занять та поточного і підсумкового контролю знань студентів, що стимулює їх діяльність до пошуку, запам’ятовування і творчого застосування економічної інформації.

Практика засвідчує, що тестові форми контролю не сприяють виробленню і закріпленню правильного стильового підходу до формулювання словесної відповіді, розвитку умінь та навичок студентів щодо формулювання економічної думки, оцінки та кваліфікації певних економічних фактів, тлумачення тощо. Такі вміння та навички краще всього набуваються студентами безпосередньо під час проведення занять з економічних дисциплін шляхом застосування вербальних методів. необхідно особливу увагу приділяти формулюванню економічних термінів, мові спілкування викладача зі студентами під час розв’язання ситуативних завдань на основі як в ході семінару, практичних занять, так і в ході складання заліків та іспитів.

Аналіз опитування студентів різних груп дає змогу зробити висновки, що застосування тестів ефективне і зручне в поєднанні з іншими формами і методами роботи, такими як вирішення ситуаційних завдань, підготовка рефератів, виконання творчих завдань і контрольних робіт, виступи із доповідями, участь у дискусіях.

Отже, саме поєднання методів тестування та вербального спілкування, їх комплексне використання буде сприяти:

  • творчому проведенню аудиторних занять і ефективній підготовці студентів з економічних дисциплін;

  • позитивному та глибокому засвоєнню матеріалу та економічних термінів як з простих, так і зі складних тем;

  • ефективному урахуванню потенційних можливостей студентів та ефективності застосування різних форм контролю рівня їх підготовленості;

  • розвитку у студентів умінь та навичок щодо формулювання економічної думки, оцінки та кваліфікації певних економічних фактів, тлумачення;

  • розподілу інформаційного навантаження на студентів при застосуванні різних форм організації занять з економічних дисциплін.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА (ПЛАН)

лекції

Навчальна дисципліна: «Економіка підприємства»

Вид заняття: Лекція з елементами бесіди

Тема заняття: «Доходи підприємства»

Тривалість: 80 хв.

М

е

т

а

Навчальна

Визначити місце доходів у системі показників економічного і соціального розвитку підприємства , розкрити фактори, які впливають на доходи і резерви зростання доходів підприємства

Виховна

Прищепити студентам почуття відповідальності за прийняті рішення, що забезпечують підприємству високу рентабельність; особистої зацікавленості в кінцевому результаті роботи всього колективу

Д

и

с

ц

и

п

л

і

н

и

Забезпечуючи

Забезпечуючи

Забезпечуючи

Забезпечуючи

Забезпечення роботи студентів

А.Навчальні посібники

Б. Роздавальний матеріал Опорний конспект лекції з прикладами рішення

задач, схема класифікації доходів

В.Навчальна аудиторія Кабінет економіки