- •Міністерство освіти і науки україни Київський національний лінгвістичний університет “затверджую”
- •Робоча навчальна програма зі вступу до мовознавства
- •Перезатвердження робочої навчальної програми
- •Опис дисципліни навчального курсу
- •Пояснювальна записка
- •Іі. Розподіл навчального часу за модулями, темами і видами занять
- •Iіі. Навчально-методична карта дисципліни
- •Іv. Підсумковий контроль
- •Екзаменаційний білет № 26
- •V. Орієнтовні питання до курсового екзамену зі вступу до мовознавства
- •Vі. Навчально-методичні матеріали Основна література
- •Додаткова література
- •Засоби навчання
Іv. Підсумковий контроль
Формою підсумкового контролю зі “Вступу до мовознавства” є іспит.
Структура екзамену зі “Вступу до мовознавства”.
Екзамен з курсу “Вступ до мовознавства” складається в І семестрі. Екзамен є основною формою підсумкового контролю знань та умінь студентів.
Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування студентом питань екзаменаційного білета.
Кожний білет з курсу “Вступ до мовознавства” складається з трьох питань, передбачених типовою і робочою програмами: два питання теоретичного характеру і одне – практичного (наприклад, фонетичний аналіз слова).
Зразок екзаменаційного білета (І курс, І семестр).
Екзаменаційний білет № 26
1. Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної і літературної мови.
2. Фонема. Диференційні й інтегральні ознаки фонем.
3. Визначити засоби граматичних значень у поданих словах: укр. столи, пішов би, люди, краще, зим, вих'одив – виходив; рос. мать любит дочь; казах. кызыл-кызыл «найчервоніший»; анг. good-better, write-writes, sing-sang.
Критерії оцінювання
1. Оцінка “відмінно” виставляється тоді, коли відповідь вважається повною, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в білеті, проаналізовано об'єкт завдання, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.
2. Оцінка “добре” виставляється, коли у відповіді студента містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.
3. Оцінка “задовільно” ставиться у тих випадках, коли студент дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об'єкта, не проілюстрував його, нелогічно й непослідовно розкривав суть поняття.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо студент не дав правильної відповіді на жодне з питань екзаменаційного білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь студента була нелогічною.
V. Орієнтовні питання до курсового екзамену зі вступу до мовознавства
1. Мовознавство як наука. Проблеми загального мовознавства.
2. Місце мовознавства в системі наук.
3. Методи вивчення мов. Синхронія і діахронія у вивченні мов.
4. Мова і суспільство.
5. Функції мови.
6. Мова як історичне явище.
7. Специфіка мови як соціального явища.
8. Давні спроби пояснення походження мов і їхня наукова неспроможність.
9. Наукові дані про походження людини і мови.
10. Зовнішні і внутрішні чинники розвитку мов.
11. Диференціація й інтеграція – основні процеси розвитку мов.
12. Інтеграція мов. Субстрат, суперстрат і адстрат.
13. Мови в епоху рабовласницького ладу і феодалізму.
14. Утворення національних мов і різні шляхи їх формування.
15. Національна мова – основа духовного життя народу.
16. Літературна мова і літературна норма.
17. Значення школи в утвердженні норми літературної мови.
18. Структурні рівні мови: фонетика, лексика і граматика.
19. Нерівномірність розвитку різних структурних елементів мови.
20. Творення звуків людської мови (мовний апарат і ЦНС). ,
21. Артикуляція звука й артикуляційна база.
22. Акустичні властивості звуків. Тембр.
23. Фонетичне членування мовленнєвого потоку (фраза, такт, склад, звук).
24. Склад, типи складів.
25. Наголос і його типи.
26. Принципи класифікації голосних звуків.
27. Принципи класифікації приголосних звуків.
28. Поняття про фонеми. Співвідношення між звуком і фонемою.
29. Диференційні й інтегральні ознаки фонем.
30. Алофони фонем.
31. Комбінаторні уподібнювальні зміни звуків.
32. Комбінаторні розподібнювальні зміни звуків.
33. Позиційні й фонетично не зумовлені зміни звуків.
34. Асиміляція і дисиміляція звуків (регресивна і прогресивна, контактна і дистантна).
35. Поняття про фонетичні закони, їх особливості.
36. Порівняльна характеристика фонетичних систем рідної та виучуваної мов.
37. Звукова мова і письмо. Значення письма в розвитку суспільства.
38. Основні етапи розвитку до фонологічного письма.
39. Фонографічне письмо, його виникнення і розвиток.
40. Грецький алфавіт, латинське й кириличне письмо.
41. Орфографія, її основні принципи.
42. Розділи лексикології: семасіологія, описова лексикологія, фразеологія, етимологія, ономастика і лексикографія.
43. Слово – основна значуща одиниця мови.
44. Лексичне значення слова.
45. Як предмети і явища навколишньої дійсності одержують свої назви?
46. Слова мотивовані й немотивовані.
47. Багатозначність слова. Пряме й переносне значення.
48. Розвиток значення слова.
49. Різні способи переносу назв: за подібністю, за функцією, за суміжністю.
50. Основні шляхи збагачення словникового складу мови. Табу й евфемізми.
51. Різні шляхи і способи лексичних запозичень.
52. Мовний пуризм, його позитивні й негативні сторони.
53. Історичні зміни словникового складу мови. Історизми й архаїзми.
54. Етимологія. Принципи і прийоми етимологічних досліджень.
55. Лексико-семантичні групи слів.
56. Терміни і загальновживані слова. Джерела термінології.
57. Стилістичне розшарування словникового складу.
58. Синонімія. Типи синонімів.
59. Антоніми й антонімічне вживання слів.
60. Омоніми, їх типи. Пароніми.
61. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів.
62. Принципи поділу слів за частинами мови.
63. Лексикографія. Основні типи лінгвістичних словників.
64. Будова словникових статей у словниках різного типу.
65. Граматика, її роль у мові.
66. Граматичні значення і граматичні категорії.
67. Лексичне і граматичне значення, їх відмінність.
68. Типи граматичних значень.
69. Синтетичні способи вираження граматичних значень.
70. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
71. Типи афіксації: аглютинація і фузія.
72. Види морфем.
73. Історичні зміни в морфемному складі слова.
74. Граматичні категорії імен.
75. Граматичні категорії дієслів.
76. Відмінності між граматичними категоріями української та російської мов.
77. Словосполучення сурядні і підрядні, предикативні і непредикативні.
78. Типи зв’язку слів у підрядному словосполученні.
79. Речення, його основні ознаки.
80. Структура речення як основного мовного знака.
81. Класифікація речень.
82. Порівняльно-історичний метод вивчення мов.
83. Ознаки генеалогічної спорідненості мов.
84. Генеалогічна класифікація мов.
85. Загальна характеристика індоєвропейської сім’ї мов.
86. Слов’янська і балтійська групи мов.
87. Германська група мов.
88. Романська група мов.
89. Морфологічна класифікація мов.
90. Мови синтетичні й аналітичні, номінативні й ергативні.