Іv. Підсумковий контроль

Формою підсумкового контролю зі “Вступу до мовознавства” є іспит.

Структура екзамену зі “Вступу до мовознавства”.

Екзамен з курсу “Вступ до мовознавства” складається в І семестрі. Екзамен є основною формою підсумкового контролю знань та умінь студентів.

Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування студентом питань екзаменаційного білета.

Кожний білет з курсу “Вступ до мовознавства” складається з трьох питань, передбачених типовою і робочою програмами: два питання теоретичного характеру і одне – практичного (наприклад, фонетичний аналіз слова).

Зразок екзаменаційного білета (І курс, І семестр).

Екзаменаційний білет № 26

1. Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної і літературної мови.

2. Фонема. Диференційні й інтегральні ознаки фонем.

3. Визначити засоби граматичних значень у поданих словах: укр. столи, пішов би, люди, краще, зим, вих'одив – виходив; рос. мать любит дочь; казах. кызыл-кызыл «найчервоніший»; анг. good-better, write-writes, sing-sang.

Критерії оцінювання

1. Оцінка “відмінно” виставляється тоді, коли відповідь вважається повною, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в білеті, проаналізовано об'єкт завдання, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.

2. Оцінка “добре” виставляється, коли у відповіді студента містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.

3. Оцінка “задовільно” ставиться у тих випадках, коли студент дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об'єкта, не проілюстрував його, нелогічно й непослідовно розкривав суть поняття.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо студент не дав правильної відповіді на жодне з питань екзаменаційного білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь студента була нелогічною.

V. Орієнтовні питання до курсового екзамену зі вступу до мовознавства

1. Мовознавство як наука. Проблеми загального мовознавства.

2. Місце мовознавства в системі наук.

3. Методи вивчення мов. Синхронія і діахронія у вивченні мов.

4. Мова і суспільство.

5. Функції мови.

6. Мова як історичне явище.

7. Специфіка мови як соціального явища.

8. Давні спроби пояснення походження мов і їхня наукова неспроможність.

9. Наукові дані про походження людини і мови.

10. Зовнішні і внутрішні чинники розвитку мов.

11. Диференціація й інтеграція – основні процеси розвитку мов.

12. Інтеграція мов. Субстрат, суперстрат і адстрат.

13. Мови в епоху рабовласницького ладу і феодалізму.

14. Утворення національних мов і різні шляхи їх формування.

15. Національна мова – основа духовного життя народу.

16. Літературна мова і літературна норма.

17. Значення школи в утвердженні норми літературної мови.

18. Структурні рівні мови: фонетика, лексика і граматика.

19. Нерівномірність розвитку різних структурних елементів мови.

20. Творення звуків людської мови (мовний апарат і ЦНС). ,

21. Артикуляція звука й артикуляційна база.

22. Акустичні властивості звуків. Тембр.

23. Фонетичне членування мовленнєвого потоку (фраза, такт, склад, звук).

24. Склад, типи складів.

25. Наголос і його типи.

26. Принципи класифікації голосних звуків.

27. Принципи класифікації приголосних звуків.

28. Поняття про фонеми. Співвідношення між звуком і фонемою.

29. Диференційні й інтегральні ознаки фонем.

30. Алофони фонем.

31. Комбінаторні уподібнювальні зміни звуків.

32. Комбінаторні розподібнювальні зміни звуків.

33. Позиційні й фонетично не зумовлені зміни звуків.

34. Асиміляція і дисиміляція звуків (регресивна і прогресивна, контактна і дистантна).

35. Поняття про фонетичні закони, їх особливості.

36. Порівняльна характеристика фонетичних систем рідної та виучуваної мов.

37. Звукова мова і письмо. Значення письма в розвитку суспільства.

38. Основні етапи розвитку до фонологічного письма.

39. Фонографічне письмо, його виникнення і розвиток.

40. Грецький алфавіт, латинське й кириличне письмо.

41. Орфографія, її основні принципи.

42. Розділи лексикології: семасіологія, описова лексикологія, фразеологія, етимологія, ономастика і лексикографія.

43. Слово – основна значуща одиниця мови.

44. Лексичне значення слова.

45. Як предмети і явища навколишньої дійсності одержують свої назви?

46. Слова мотивовані й немотивовані.

47. Багатозначність слова. Пряме й переносне значення.

48. Розвиток значення слова.

49. Різні способи переносу назв: за подібністю, за функцією, за суміжністю.

50. Основні шляхи збагачення словникового складу мови. Табу й евфемізми.

51. Різні шляхи і способи лексичних запозичень.

52. Мовний пуризм, його позитивні й негативні сторони.

53. Історичні зміни словникового складу мови. Історизми й архаїзми.

54. Етимологія. Принципи і прийоми етимологічних досліджень.

55. Лексико-семантичні групи слів.

56. Терміни і загальновживані слова. Джерела термінології.

57. Стилістичне розшарування словникового складу.

58. Синонімія. Типи синонімів.

59. Антоніми й антонімічне вживання слів.

60. Омоніми, їх типи. Пароніми.

61. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів.

62. Принципи поділу слів за частинами мови.

63. Лексикографія. Основні типи лінгвістичних словників.

64. Будова словникових статей у словниках різного типу.

65. Граматика, її роль у мові.

66. Граматичні значення і граматичні категорії.

67. Лексичне і граматичне значення, їх відмінність.

68. Типи граматичних значень.

69. Синтетичні способи вираження граматичних значень.

70. Аналітичні способи вираження граматичних значень.

71. Типи афіксації: аглютинація і фузія.

72. Види морфем.

73. Історичні зміни в морфемному складі слова.

74. Граматичні категорії імен.

75. Граматичні категорії дієслів.

76. Відмінності між граматичними категоріями української та російської мов.

77. Словосполучення сурядні і підрядні, предикативні і непредикативні.

78. Типи зв’язку слів у підрядному словосполученні.

79. Речення, його основні ознаки.

80. Структура речення як основного мовного знака.

81. Класифікація речень.

82. Порівняльно-історичний метод вивчення мов.

83. Ознаки генеалогічної спорідненості мов.

84. Генеалогічна класифікація мов.

85. Загальна характеристика індоєвропейської сім’ї мов.

86. Слов’янська і балтійська групи мов.

87. Германська група мов.

88. Романська група мов.

89. Морфологічна класифікація мов.

90. Мови синтетичні й аналітичні, номінативні й ергативні.