1.5. Класифікація функцій держави

У пізнанні державно-правових явищ і процесів у теорії держави і права застосовують класифікацію функцій тому, що без цього упорядкувати і зіставити все різноманіття державно-правових явищ і процесів попросту неможливо. Ефективно використовується класифікації і при вивченні безпосередньо функцій самої держави.

З метою розуміння та вивчення функцій держави їх класифікують за різними критеріями:

1. За часом здійснення функції поділяються на:

1) постійні (напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку);

2) тимчасові (напрямки діяльності держави ,що здійснюються лише на певних етапах її розвитку ,наприклад : захист від агресії , ліквідація стихійного лиха, ведення війни).

2. Залежно від територіальної спрямованості (внутрішня і зовнішня політика) функції держави поділяються на:

1) внутрішні (такі, що представляють її діяльність всередині країни, що визначають її роль у житті даного суспільства);

2) зовнішні (діяльність за її межами, у якій виявляється роль держави у взаєминах з іншими державами).

Внутрішні і зовнішні функції будь-якої держави тісно пов'язані, оскільки зовнішня політика, що визначає лінію поводження з іншими державами, багато в чому залежить від внутрішніх умов існування даної держави.

3. За сферами громадського життя функції держави можуть бути розділені на:

1) економічні (напрями діяльності держави по перебудові її економіки);

2) політичні ((забезпечення народовладдя) забезпечення умов для формування і здійснення державної влади на засадах демократії);

3) гуманітарні (забезпечення належних умов життя для кожної людини).

4. За соціальним значенням діяльності держави їх поділяють на:

1) основні (напрямки діяльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей , що стоять перед нею у конкретний історичний період);

2) неосновні (напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя).

Можна сказати, що кожна функція держави, як правило, є об'єктивно необхідною для даної держави. Усі види діяльності держави однаково важливі, але це не виключає, зрозуміло, можливості визначення на різних етапах пріоритетних напрямків, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. І от ці напрямки стають тоді для держави основними [14, с. 88].

До числа критеріїв також можна віднести принцип поділу влади і спробувати класифікувати функції держави на основі цього принципу. Тут відповідно функції підрозділяються на: законодавчі (правотворчі), управлінські, правоохоронні (у тому числі судові) та інформаційні.

Особливість даної класифікації полягає в тому, що вона відображає процес реалізації державної влади. У Конституції України поділ влади закріплений у якості одного з основних принципів конституційного ладу країни. Таким чином, зазначена класифікація функцій держави отримує конституційне обґрунтування. Цю класифікацію можна назвати чисто формальною, прив'язаною до сукупності галузей державної влади - законодавчої (представницької), виконавчої, судової, проте її досить часто використовують в наукових і практичних цілях. Тут варто звернути особливу увагу на інформаційну функцію, що характеризує діяльність четвертої влади - засобів масової інформації. Ця функція має свій власний зміст, способи і структуру, своє забезпечення. Специфіка цієї функції виражається в особливих способах її впливу на суспільство - цілеспрямована інформованість населення, а часом і маніпулювання суспільною свідомістю (прикладом тому можуть служити вибори: перемога кандидата, що тримає у своїх руках засоби масової інформації, практично вирішена), інші способи передачі інформації створюють необхідні умови для існування і функціонування інших галузей влади, усієї держави.