- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика визначення показників енергетичної адекватності харчування Вимірювання маси тіла і росту людини
- •Методика визначення нормальної маси тіла
- •У чоловіків:
- •Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •Методика визначення вітамінної адекватності харчування Клініко-фізіологічні показники вітамінної забезпеченості організму
- •Функціональні проби визначення гіповітамінозу с Визначення резистентності капілярів.
- •Язикова проба з реактивом Тільманса.
- •Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса.
- •Визначення темнової адаптації як ознаки гіповітамінозів а, в2
- •Визначення вітаміну с у настої шипшини
- •Показники харчового статусу
- •Нормальна маса тіла у віці 25 — 30 років
- •Максимально допустима маса тіла (у кг) в залежності від статі, росту та віку при нормальній статурі
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі (у залежності від статі)
- •Оцінка товщини шкірно-жирової складки (мм) дорослого населення
- •Ситуаційні задачі
- •1. Під терміном “харчовий статус” організму слід розуміти:
- •7. Перерахуйте хвороби надлишкового харчування:
- •8. Укажіть харчові речовини, що визначають енергетичну цінність харчових продуктів:
- •7. Назвiть основнi критерiї оцiнки вiтамiнної адекватностi харчування:
- •12. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви в1гіповітамінозу:
- •13. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви в2гіповітамінозу:
- •14. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви в6гіповітамінозу:
- •15. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви в12гіповітамінозу:
- •16. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви сгіповітамінозу:
- •17. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви dвітмамінозу:
- •18. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви рргіповітамінозу:
- •19. Назвіть найбільш ефективні методи діагностики гіповітамінозу с:
7. Назвiть основнi критерiї оцiнки вiтамiнної адекватностi харчування:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 274-275.
1). Режим харчування
2). Маса тiла
3). Рiст
4). Товщина підшкiрножирової складки
*5). Резистентнiсть капiлярiв
*6). Симптоми часткової вiтамiнної недостатностi
7). Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1 : 1 : 4
*8). Виведення аскорбінової кислоти з сечею
9). Кiлькiсний вмiст бiлкiв, жирiв i вуглеводiв 1 : 4 : 1
8. Перерахуйте суб’єктивні показники вивчення харчового статусу людини:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 263-264.
*1). Стать, вік
2). Стан здоров’я
*3). Професія
*4). Шкідливі звички
5). Маса тіла
6). Товщина шкірно-жирової складки
*7). Умови праці
*8). Умови побуту
*9). Характер харчування
9. Перерахуйте об’єктивні показники вивчення харчового статусу людини:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 264, 268
*1). Соматоскопічні
2). Психологічні
3). Епідеміологічні
*4). Соматометричні
*5). Фізіометричні
*6). Клінічні
*7). Біохімічні
8). Клініко-статистичні
9). Фізичні
10. Назвіть час темнової адаптації (у сек), що свідчить про наявність Агіповітамінозу:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 275.
1). 10-15
2). 15-20
3). 20-25
4). 25-30
5). 30-40
6). 40-45
7). 45-50
*8). 50-55
9). 55-60
11. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви Агіповітамінозу:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 316-317.
1). Пелагра
2). Цинга
*3). Гиперкератоз, гемералопія, ксерофтальмія, кератомаляція
4). Аліментарний поліневрит
5). Себорейна екзема, кератит
6). Перніціозна анемія
7). Нервовотрофічні дерматити, ураження нервової системи
8). Аліментарнотоксична алейкія
9). Остеопоротичні явища, рахіт
12. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви в1гіповітамінозу:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 314.
1). Пелагра
2). Цинга
3). Гиперкератоз, гемералопія, ксерофтальмія, кератомаляція
*4). Аліментарний поліневрит (берібері)
5). Себорейна екзема, кератит
6). Перніціозна анемія
7). Нервовотрофічні дерматити, ураження нервової системи
8). Аліментарнотоксична алейкія
9). Остеопоротичні явища, рахіт
13. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви в2гіповітамінозу:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 315.
1). Пелагра
2). Цинга
3). Гиперкератоз, гемералопія, ксерофтальмія, кератомаляція
4). Аліментарний поліневрит
*5). Себорейна екзема, кератит
6). Перніціозна анемія
7). Нервовотрофічні дерматити, ураження нервової системи
8). Аліментарнотоксична алейкія
9). Остеопоротичні явища, рахіт