- •Методика виконання самостійної роботи
- •Дослідження переключення уваги з використанням таблиць ШультеПлатонова
- •Мал. 1. Таблиця Шульте–Платонова
- •Дослідження функцій уваги та характеристик розумової працездатності з використанням таблиць Шульте
- •Мал. 2. Таблиці Шульте
- •Дослідження оперативної пам’яті методом запам’ятовування геометричних фігур
- •Визначення швидкості зорово-моторної реакції
- •Визначення особливостей психічного стану з використанням опитувача сан (самопочуття, активність, настрій)
- •Шкала оцінки результатів:
- •Критерії класифікації праці за ступенем важкості та напруженості
- •Кількісна оцінка напруженості фізіологічних функцій
- •Ситуаційні задачі
- •5. Дайте визначення напруженості роботи:
- •6. Дослідження, які використовуються для фізичної характеристики важкості праці:
- •7. Дослідження, які використовуються для фізіологічної характеристики напруженості праці:
- •8. Укажіть, вивчення яких систем необхідно провести при оцінці важкості та напруженості праці?
- •9. Яким методом вивчають силу м’язів?
- •10. Яким методом вивчають умовно-рефлекторну діяльність?
- •11. Який метод використовують для вивчення уваги?
- •1. Назвіть показники важкості праці:
- •2. Назвіть показники напруженості праці:
- •3. Перерахуйте основні фази та періоди фізіологічної кривої працездатності:
- •4. Дайте визначення втоми:
- •5. Дайте визначення перевтоми:
- •6. Заходи підвищення працездатності та попередження перевтоми:
- •7. Який метод використовується при вивченні питань організації трудового процесу?
- •8. Назвіть показникз монотонності трудового процесу:
- •9. Назвіть показники емоційної напруженості праці:
- •10. Назвіть показники інтелектуальної напруженості праці:
Дослідження оперативної пам’яті методом запам’ятовування геометричних фігур
Метод використовується для оцінки функціонального стану ЦНС і, насамперед, об’єму короткочасної оперативної пам’яті. Досліджуваному показують набір, що складається з 6 трикутників з різною штриховою і пропонують на впродовж 8 с запам’ятати трикутники особливостей цих геометричних фігур та згодом відібрати необхідні із запропонованого набору.
Оцінка результатів: “добре” – 5–6 правильно відтворених трикутників; “задовільно” – 3–4 трикутника; “незадовільно” – менше 3 трикутників.
Визначення швидкості зорово-моторної реакції
Для визначення швидкості простої зорово-моторної реакції використовують методику хронорефлексометрії. Необхідно запропонувати досліджуваному у відповідь на появу світлового сигналу на панелі приладу з максимальною швидкістю натискувати на кнопку або навпаки (у залежності від конструкції хронорефлексометра) відпускати її. Дослідження повторюють від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину латентного періоду простої зорово-моторної реакції.
В ході визначення диференційованої зорово-моторної реакції досліджуваному пропонують у відповідь на пред’явлення сигналів білого (жовтого), зеленого та червоного кольорів реагувати таким чином: при появі білого (жовтого) та зеленого кольорів з максимальною швидкістю натискувати або відпускати кнопку, а на червоне світло — не реагувати. Дослідження проводять від 5 до 25 разів. Реєструють середню величину латентного періоду диференційованої зорово-моторної реакції у відповідь на появу білого (жовтого) світла.
Визначення рухомості нервових процесів
Хід дослідження аналогічний попередньому. Проте реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника — світлового сигналу червоного кольору.
Визначення врівноваженості нервових процесів
Як критерій оцінки врівноваженості нервових процесів використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, який рухається (стрілка електродинамічного хронорефлексометра). Необхідно запропонувати досліджуваному шляхом натискування кнопки зупинити стрілку на місці, яке було обумовлене заздалегідь. Дослідження проводять від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину помилки.
Дослідження м’язово-суглобової чутливості
Прикріпивши кінематометр Жуковського до руки, яка зігнута у ліктьовому суглобі під кутом 90°, необхідно запропонувати досліджуваному розігнути руку, а потім з максимально можливою точністю повернути у вихідне положення. Дослідження проводять 3 рази. Реєструють середню помилку в ході відтворення заданого положення верхньої кінцівки у просторі.
Дослідження координації рухів
Досліджуваному пропонують зручно розміститися перед тремометром і взявши у руку спеціальний щуп з максимальною точністю та середньою швидкістю провести його по прорізях лабіринтів, намагаючись не зачіпати їх країв. Дослідження повторюють 3 рази. Реєструють кількість дотиків та інтегральний показник координації рухів, який розраховується шляхом ділення числа дотиків на час, що був витрачений на проходження лабіринтів.