Препарати для місцевого лікування гнійних ран в перехідному періоді ранового процесу

В процесі очищення рани від гнійно-некротичного вмісту та зниження мікробного обсіменіння, хірург стикається з непростою клінічною ситуацією, коли у окремих ділянках рани дозрівають грануляції, а в інших продовжується гнійна ексудація. Цей стан рани називається перехідним періодом поміж І та ІІ фазами ранового процесу.

Основні завдання місцевого лікування:

1. забезпечення помірної осмотичної активності (без ушкодження молодої грануляційної тканини), яка сприяє повному очищенню рани від гнійно-некротичного осередка;

2. створення умов для швидшого переходу у ІІ-у фазу ранового процесу;

3. широкий спектр протимікробної дії, для попередження вторинного нагноєння за рахунок власної мікрофлори або госпітальної інфекції;

4. ліквідація ранового та перифокального запалення у тканинах за рахунок помірної дегідратуючої дії;

5. підтримка життєздатності ушкоджених тканин;

6. інгібіція активності протеолітичних ферментів;

7. відновлення мікроциркуляції;

8. імуномодулюючий ефект.

Виходячі з наведених задач, на даному етапі лікування доцільно застосування препарату Стрептонітол-Дарниця, який має помірну осмотичну активність (видаляє надлишок рідини, але не пересушує рани з млявим ексудатом), що сприяє повному очищенню рани від гнійно-некротичного осередку без ураження грануляцій та швидшому переходу до ІІ-ї фази ранового процесу. Починати лікування з препарату Стрептонітол-Дарниця доцільно за відсутності рясної ексудації (після розкриття флегмон та абсцесів, при лікуванні пролежин, трофічних виразок, діабетичних гангрен, бешихового запалення та ін.).

Препарати для місцевого лікування гнійних ран

у ІІ-й фазі ранового процесу

Друга фаза (фаза грануляцій) ранового процесу характеризується:

1. суттєвим пригніченням вірулентності патогенної мікрофлори, зниженням її кількісних характеристик;

2. згасанням запальної реакції;

3. очищенням рани від гнійно-некротичного вмісту;

4. ліквідацією перифокальної інфільтрації;

5. досягненням бактеріологічної санації рани;

6. появою грануляційної тканини.

Оперативне закриття ран шляхом накладання швів або за допомогою аутодермопластики показане за великих розмірів рани. Кваліфіковано та своєчасно виконана операція скорочує терміни загоєння рани, покращує результати лікування. Слід зазначити, що в сучасних умовах тільки обгрунтовані протипокази (важкий стан пацієнта, невеликі за розмірами рани) є підставою для відмови від оперативного закриття рани та призначення місцевого медикаментозного лікування препаратами, які відповідають основним вимогам для лікування ран у другій фазі ранового процесу.

Основні вимоги:

1. надійний захист грануляційної тканини від механічного ушкодження та дії інших негативних чинників (висихання та ін.);

2. профілактика вторинного інфікування рани, особливо шпитальними штамами патогенних мікроорганізмів;

3. помірна підсушуюча дія;

4. нормалізація обмінних процесів завдяки відновленню мікроциркуляції;

5. направлена стимуляція репаративних процесів в рані.

За цих умов доцільне призначення комбінованого препарату Метилурацил-Дарниця з мірамістином, який містить метилурацил та катіонний антисептик мірамістин. Препарат забезпечує протекторну дію (захищає від механічної травми та висихання), попереджує вторинне інфікування, стимулює ріст грануляційної тканини, проявляє імуномодулюючу дію. Особливо показаний при ранових процесах з млявим перебігом (в першу чергу променевих та трофічних виразок, хворих на діабетичну ангіопатію, опікових ран, у ослаблених хворих з суттєвим пригніченням імунітету. Препарат має м'яку осмотичну дію, яка не впливає на зростання молодої грануляційної тканини, але сприяє очищенню та підсушуванню рани.