Джерела інформації для аудиту короткострокових кредитів банків

Нормативні документи	«План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.99; (балансовий рахунок 60 «Короткострокові позики»); Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», від 31.03.99 р. № 87 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV
Форми фінансової звітності	Форма №1 «Баланс», пасив, розділ VІ «Поточні зобов’язання» (рядок 500 «Короткострокові кредити банків»)
Первинні документи	Договори між банком і підприємством, виписки банку, платіжні доручення; Договори застави, договори страхування неповернення кредитів, додаткові угоди до кредитних договорів
Регістри аналітичного та синтетичного обліку	Журнал 2 за рахунком 60 Головна книга

Аудитор повинен організувати свою роботу так, щоб адекватно відобразити всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб висловити думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах достовірна і достатня. Аудитор також приймає рішення щодо правильності відтворення в обліку і звітності відповідної інформації. Тому аудиторські дослідження не обмежуються вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки документального відображення господарських операцій значно ширші. Аудит не може здійснюватися без досліджень оперативного обліку, інформації з діловодства, висновків спеціалістів тощо. Аудитор тому проводить систематизацію інформаційного забезпечення по стадіях проведення аудиту.

Бувають випадки, коли господарські операції оформляються підробними документами, тобто здійснюється фальсифікація бухгалтерських документів з маніпулюванням облікових записів. Тому, аудитор перевіряючи їх, для того щоб отримати достатні докази законності (або незаконності), достовірності (або недостовірності), таких операцій використовує прийоми документального контролю.

Основними прийомами документального контролю є:

Зустрічна перевірка документів (проводячи перевірку документальних даних, аудитор вивчає і порівнює окрему інформацію, що повторюється в різних документах та регістрах і відображає взаємопов’язані операції);

Хронологічний аналіз господарських операцій (це перевірка реальної можливості здійснення тієї або іншої господарської операції шляхом дослідження хронології записів у реєстрах бухгалтерського обліку і документах);

Співставлення документів які відображають операції (факти) з документами які їх обґрунтовують;

Зіставлення документів, які відображають дані про той обсяг робіт, який необхідно виконати, і фактично виконаний.

Для одержання аудиторських свідчень, аудитор досліджує зміст господарських операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.

Для виконання поставлених завдань аудитором застосовується два основні методи: інвентаризація та документальний контроль.

Інвентаризація – це перевірка фактичної наявності господарських засобів і їх відповідності даних бухгалтерського обліку.

Метою проведення інвентаризації поточних зобов’язань є встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обґрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості, перед персоналом підприємства з оплати праці і за іншими операціями.

Аудитор повинен пам'ятати, що отримання підприємством банківського кредиту оформлюється кредитним договором, в якому вказуються: об'єкт кредитування, строк видачі та повернення кредиту, форма забезпечення зобов'язань, процентні ставки та порядок їх сплати, права та обов'язки сторін, інші умови.

Таблиця 1.3