329. Скільки виділяють категорій населення, стосовно потреби у медичному захисті на ранній і середній фазах радіаційної аварії:

1. дві

2. *три

3. чотири

4. п’ять

5. шість

330. При розробці заходів лікувально-евакуаційного забезпечення населення при хімічних катастрофах слід враховувати:

2. можливість переносу СДОР за напрямком вітру на великі відстані та пов’язані з цим ураження серед населення на значній відстані від джерела викиду

3. можливість проникнення СДОР у негерметизовані приміщення і накопичення там у концентрації на рівні токсодози. що несе небез­пеку ураження людей

4. різноманітність СДОР, що утруднює створення ефективних уніфікованих засобів захисту людей від ураження

5. спроможність СДОР викликати ураження не лише шляхом прямого впливу на людей, а й через предмети довкілля (вода, хар­чові продукти тощо)

6. *всі відповіді правильні

331. В якій фазі хімічної катастрофи відбувається медичне сортування потерпілих:

1. першій

2. *другій

3. ранній

4. третій

5. пізній

332. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи зі значною кровотечею, отруєнням димом, травмами обличчя, щелепи, з ознаками задухи, пошкодженням чере­пу, з комою, складними переломами, значними опіками (понад 30 %), пошкодженням спинного мозку і будь-яким типом шоку, потребують невідкладної медичної допомоги, належать до:

1. п’ятої категорії

2. другої категорії

3. третьої категорії

4. *першої категорії

5. четвертої категорії

333. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи з травмами грудної клітини без ознак задухи, закритими переломами кінцівок, опіками (менше 30 %), пошкодженнями черепу без коми або шоку, а також з пошкод­женнями м'яких частин тіла, медична допомога може бути надана через деякий час, належать до:

1. п’ятої категорії

2. *другої категорії

3. третьої категорії

4. першої категорії

5. четвертої категорії

334. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи, які мають незначні травми і в основному потребують психотерапевтичної допомоги, належать до:

1. п’ятої категорії

2. другої категорії

3. першої категорії

4. *третьої категорії

5. четвертої категорії

335. Постраждалі внаслідок аварії на шахті у тяжкому стані: термічні опіки до 40 % поверхні тіла, переломи ребер, кісток кінцівок, таза, отруєння серед­нього і тяжкого ступеня; шок III—IV ступеня, належать до:

1. четвертої групи

2. *третьої групи

3. другої групи

4. п’ятої групи

5. першої групи

336. Постраждалі внаслідок аварії на шахті у дуже тяжкому стані: термічні опіки більше ніж 40 % поверхні тіла, переломи кісток, в тому числі і черепа, внутрішньопорожнинні крововиливи, отруєння оксидом вуглецю різного ступеня; шок III—IV ступеня, термінальні стани, належать до:

1. першої групи

2. другої групи

3. третьої групи

4. *четвертої групи

5. п’ятої групи

337. Яке формування розгортається неподалік від району аварії на шахті та проводить огляд потерпілих і їх медичне сортування:

1. *підземна медична база

2. лікарсько-сестринська бригада

3. сортувальна бригада

4. гірничорятувальна бригада

5. загін першої медичної допомоги

338. У якому співвідношенні розраховується кількість БШМД, які направляються на місце транспортної катастрофи:

1. одна бригада на 2-3 потерпілих

2. одна бригада на 3-4 потерпілих

3. *одна бригада на 1-2 потерпілих

4. одна бригада на 5 потерпілих

5. одна бригада на 3-5 потерпілих

339. Що повинен зробити негайно боєць-респіраторщик, фельдшер чи лікар реанімаційно-протишокової групи (РПГ) при виявленні потерпілого шахтаря:

1. *одягти на нього ізолюючий киснево-дихальний апарат

2. виявити очевидні механічні ушкодження

3. провести іммобілізацію

4. зупинити кровотечу

5. евакуювати

340. Комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань, дотримання санітарних правил і норм при різкому погіршенні санітарно-епідемічного стану, збереження здоров'я населення і підтримку його працездатності – це:

1. санітарно-гігієнічне забезпечення

2. *санітарно-протиепідемічне забезпечення

3. лікувально-евакуаційне забезпечення

4. медична евакуація

5. основні завдання ДСМК

341. На якому рівні здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд за санітарно-епідеміологічною обстановкою:

1. державному

2. територіальному

3. місцевому

4. об’єктовому

5. *всі відповіді вірні

342. Різкі, часто непередбачені зміни в звичайній обстановці, які виникли в результаті катастрофи і її наслідків, що характе­ризуються численними людськими жертвами, масовими захво­рюваннями і ураженням людей, різким погіршенням санітарно-епідемічної обстановки, вкрай складною епідемічною ситуа­цією – це:

1. санітарно-гігієнічне забезпечення

2. санітарно-протиепідемічне забезпечення

3. санітарно-гігієнічна обстановка

4. санітарно-протиепідемічна обстановка

5. *надзвичайна ситуація для санітарно-епідеміологічної служби

343. Територія, на якій у певних межах часу і простору сталося зараження людей збудниками заразних хвороб і набу­ло масового характеру розповсюдження інфекційних захворю­вань – це:

1. *епідемічний осередок

2. епідемічна захворюваність

3. епідемічний спалах

4. епідемічний процес

5. епідемія

344. Назвіть чинники епідемічного осередку:

1. наявність у зонах катастроф не ізольованих інфекційних хворих серед потерпілого населення і можливість розповсю­дження ними збудників;

2. уражені, які потребують госпіталізації, оцінювані з точ­ки зору ризику зараження;

3. здорове населення, що контактувало з інфекційними хво­рими і потребує обсервації, оцінюване з точки зору ризику за­раження;

4. зовнішнє середовище, небезпечне для зараження людей;

5. *всі відповіді вірні

345. Постійно реєстрована на певній території захворюваність, властива даній місцевості – це:

1. *епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. епідемія

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

346. Явище виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, що являє безперервний ланцюг послідовно виникаючих однорідних захворювань – це:

1. епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. епідемія

4. *епідемічний процес

5. епідемічний осередок

347. Обмежений в часі і по території різкий підйом захворюваності, пов'язаний з одномоментним зараженням людей – це:

1. епідемічна захворюваність

2. *епідемічний спалах

3. епідемія

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

348. Масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території – це:

1. епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. *епідемія

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

349. Незвичайно велике розповсюдження захворюваності як по рівню, так і за масштабом розповсюдження на ряд країн, цілих континентів і навіть всієї земної кулі – це:

1. епідемічна захворюваність

2. епідемічний спалах

3. епідемія

4. епідемічний процес

5. *пандемія

350. Біологічна властивість тканин організму людини або тварини бути оптимальним середовищем для розмноження збудника і відповідати на його проникнення інфекційним процесом – це:

1. *сприйнятливість

2. чутливість

3. захворюваність

4. епідемічний процес

5. епідемічний осередок

351. Хвороботворні мікро­організми та бактеріальні отрути, призначені для ура­ження людей, тварин, рослин і зараження запасів продо­вольства, а також боєприпаси, за допомогою яких вони використовуються – це:

1. біологічний фактор

2. *біологічна зброя

3. біологічно небезпечні речовини

4. небезпечний фактор

5. шкідливий фактор

352. В якості біологічної зброї можуть використовуватись:

1. бактерії

2. віруси

3. рикетсії

4. грибки

5. *всі відповіді вірні

353. Назвіть клінічні форми сибірської виразки:

1. легенева, септична, кишкова

2. *шкірна, кишкова, легенева

3. бубонна, легенева, кишкова

4. шкірна, септична, кишкова

5. кишкова, бубонна, септична

354. Скільки виділяють клінічних форм чуми:

1. дві

2. три

3. чотири

4. *п’ять

5. шість

355. Яка норма витрат води для потреб потерпілих на одну людину:

1. 5 л/добу

2. *10 л/добу

3. 15 л/добу

4. 20 л/добу

5. 25 л/добу

356. Яка норма витрат води на один день лікування:

1. 10 л/добу

2. 20 л/добу

3. 40 л/добу

4. 50 л/добу

5. *75 л/добу

357. Яка норма витрат води на миття однієї людини:

1. 10 л

2. 50 л

3. 40 л

4. 75 л

5. *45 л

358. Що з нижчевказаного не належить до немедичних сил і засобів системи протиепідемічного захисту населення:

1. *заклади і формування санітарно-епідеміологічної служби;

2. територіальні й регіональні адміністративні органи, надзви­чайні протиепідемічні комісії (НПК);

3. господарські органи і заклади, підприємства, організації;

4. рятувальні формування різноманітних міністерств і відомств, підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Міністерства надзвичайних ситуацій України;

5. населення країни

359. Що з нижчевказаного не належить до медичних сил і засобів системи протиепідемічного захисту населення:

1. *надзвичайні протиепідемічні комісії

2. станції швидкої та невідкладної медичної допомоги

3. центри екстреної медичної допомоги;

4. медичні формування (бригади екстреної медичної допомоги різного профілю)

5. заклади і формування санітарно-епідеміологічної служби

360. Загальне керівництво і координація дій у вогнищах масових, особливо небезпечних і карантинних хвороб покладається на:

1. центри екстреної медичної допомоги

2. *надзвичайні протиепідемічні комісії

3. санітарно-епідеміологічної служби

4. міністерство надзвичайних ситуацій

5. адміністративні органи

361. До складу надзвичайної протиепідемічної комісії входять:

1. лікувальна група

2. протиепідемічна група

3. карантинна група

4. лабораторна і дезинфекційна група

5. *всі відповіді вірні

362. Карантинна (обсерваційна) група надзвичайної протиепідемічної комісії здійснює керівництво і контроль за:

1. організацією ізоляційно-обмежувальних і режимних заходів

2. охороною епідемічного вогнища

3. організацією контрольно-пропускної і внутрішньої комендантської служб

4. виконанням вимог проти­епідемічного режиму в ізоляторах, обсерваторах, лікарнях

5. *всі відповіді вірні

363. Протиепідемічна група надзвичайної протиепідемічної комісії здійснює керівництво і надання допо­моги у:

1. проведенні заходів щодо визначення кордонів епідемічного вогнища,

2. розвідки й оцінки санітарно-епідемічного стану району НС,

3. проведення епідемічного обстеження,

4. відбору і доставки матеріалу для лабораторного дослідження, організації загальної і екстреної профілактики

5. *всі відповіді вірні

364. Засідання надзвичайної протиепідемічної комісії проводиться:

1. *щодня

2. один раз в три дні

3. один раз на тиждень

4. два рази на день

5. один раз на два тижні

365. Збір і передача відомостей про санітарно-гігієнічну і епідеміологічну обстановку в зоні НС, що полягає в отриманні даних про епідемічні вогнища, якість повітря, води і продовольства, санітарний стані території, житлового фонду, комунальних і інших об'єктів, що впливають на проведення спеціальних і профілактичних заходів, які організуються і проводяться санітарно-епідеміологічною службою – це:

1. лікувально-евакуаційне забезпечення

2. санітарно-гігієнічне забезпечення

3. *санітарно-епідеміологічна розвідка

4. санітарно-епідеміологічні завдання

5. протиепідемічні заходи

366. Систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення району НС — це:

1. *епідеміологічне спостереження

2. епідеміологічна захворюваність

3. санітарно-гігієнічне забезпечення

4. санітарно-епідеміологічна розвідка

5. санітарно-епідеміологічні завдання

367. Яке формування ДСМК проводить санітарно-епідеміологічну розвідку:

1. група медичної розвідки

2. санітарний пост

3. *група епідеміологічної розвідки

4. санітарна дружина

5. санепідстанції

368. До складу групи епідеміологічної розвідки входить:

1. 1-2 чол.

2. *3-5 чол.

3. 6-7 чол.

4. 7-8 чол.

5. 8-10 чол.

369. За результатами розвідки санітарно-епідеміологічний стан району НС може бути визначений як:

1. благополучний

2. не­стабільний

3. неблагополучний

4. надзвичайний

5. *всі відповіді правильні

370. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можли­вість провести санітарно-епідеміологічне обстеження території площею:

1. 10-12 км²

2. 15-20 км²

3. *25-30 км²

4. 30-35 км²

5. 35-40 км²

371. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можли­вість провести санітарно-епідеміологічне обстеження і взяти:

1. 3-5 проб

2. 5-6 проб

3. *8-12 проб

4. 12-15 проб

5. 15-18 проб

372. Які методи використовуються для збору інформації про санітарно-епідеміологічний стан території:

1. безпосереднє обстеження (обхід і огляд) районів окремих об'єктів

2. отримання даних від медичних працівників і місцевих органів влади

3. опитування місцевих жителів

4. взяття проб і проведення лабораторних досліджень

5. *всі відповіді правильні

373. Стан території, на якій інфекційні захворювання серед на­селення відсутні або наявні поодинокі випадки захворювання, не пов'язані між собою – це:

1. надзвичайний стан

2. несприятливий стан

3. не­стабільний стан

4. *благополучний стан

5. зараження території

374. Стан території, на якій серед населення виникають окремі, не зареєстровані раніше інфекційні захворювання, групові за­хворювання без подальшого розповсюдження, тобто без ознак епідемії – це:

1. надзвичайний стан

2. несприятливий стан

3. *не­стабільний стан

4. благополучний стан

5. зараження території

375. Стан території, на якій виникають групові інфекційні за­хворювання з тенденцією до подальшого розповсюдження або відзначаються поодинокі випадки захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби – це:

1. надзвичайний стан

2. *несприятливий стан

3. не­стабільний стан

4. благополучний стан

5. зараження території

376. Стан території, на якій виникає епідемія або відзначаються групові ураження особливо небезпечними інфекційними захво­рюваннями – це:

1. *надзвичайний стан

2. несприятливий стан

3. не­стабільний стан

4. благополучний стан

5. зараження території

377. Система тимчасових організаційних, режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, правових, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження винесення збудника небезпечного інфекційного захворювання за межі епідемічного вогнища, забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного вогнища і подальшу їх ліквідацію – це: