1. *карантин

2. санітарно-гігієнічне забезпечення

3. Обсервація

4. епідеміологічне спостереження

5. санітарно-епідеміологічна розвідка

378. Які спеціальні формування розгор­тають для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при виїзді і в'їзді населення, вивезенні і ввезенні вантажу:

1. група епідеміологічної розвідки

2. група медичної розвідки

3. *контрольно-пропускні пунк­ти

4. евакуаційний приймач

5. санпропускник

379. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійсню­ють кип'ятінням у разі спорової форми збудника протягом:

1. 15 хв.

2. 10 хв.

3. 20 хв.

4. 30 хв.

5. *45 хв.

380. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійсню­ють кип'ятінням у разі вегетативної форми збудника протягом:

2. 15 хв.

3. *10 хв.

4. 20 хв.

5. 30 хв.

6. 45 хв.

381. Режимно-обмежувальні заходи, що передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного спостереження і проведенням протиепідемічних, лікувально-профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів обмеження переміщення і пересування людей або сільськогосподарських тварин у всіх суміжних із зоною карантину територіях – це:

1. карантин

2. санітарно-гігієнічне забезпечення

3. *Обсервація

4. епідеміологічне спостереження

5. санітарно-епідеміологічна розвідка

382. Комплекс медичних заходів, направлених на швидке попередження інфекційних захворювань серед населення при підозрі на зараження і при природному перебігу епідемічного процесу – це:

1. карантин

2. Обсервація

3. епідеміологічне спостереження

4. *екстрена профілактика

5. санітарно-епідеміологічне забезпечення

383. Екстрена профілактика в епідемічних вогнищах поділяється на:

1. первинну і вторинну

2. ранню і пізню

3. *загальну і спеціальну

4. ранню і спеціальну

5. загальну і вторинну

384. Тривалість курсу загальної екстреної профілактики визначається часом, необхідним для виявлення, ідентифікації і визначення чутливості збудника до антибіотиків і складає в середньому:

1. 12-24 год.

2. 1-2 доби

3. *2-5 діб

4. 5-6 діб

5. 6-7 діб

385. Який основний препарат використовують для проведення загальної екстреної профілактикі в епідвогнищі:

1. *доксициклин

2. рифампицин

3. Тетрациклін

4. сульфатон

5. пеніцилін

386. Екстрена профілактика організовується і проводиться:

1. у формуваннях і установах, що здійснюють попередження або ліквідацію виниклих спалахів інфекційних захворювань, - керівниками формувань і установ;

2. у формуваннях рятувальників і постраждалого населення силами медичної санітарно-епідеміологічної служби;

3. в організованих дитячих колективах, - керівниками і медичними працівниками цих колективів, що потрапили в зону катастрофи і увійшли до меж карантину;

4. серед декретованих контингентів - дільничними поліклініками і іншими медичними установами, які для цієї мети формують бригади медичного обслуговування

5. *всі відповіді правильні

387. Бригади, які проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, створюються:

1. *амбулаторно-поліклінічними установами

2. санепідстанціями

3. інфекційними стаціонарами

4. НДІ медичного профілю

5. спеціалізованими протиепідемічними формуваннями

388. До складу бригади, яка проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, входять:

1. лікар і медсестра

2. фельдшер і санітар

3. *лікар і дві медсестри

4. лікар і лаборант

5. медсестра і лаборант

389. Знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб – це:

1. дезинсекція

2. дератизація

3. дегазація

4. дезактивація

5. *дезинфекція

390. У зоні карантину робота проводиться медичною бригадою у складі:

1. 1 лікаря, 2 медсестер

2. 1 лікаря, 2 дезинфекторів

3. 2 медсестер, 2 дезинфекторів

4. *1 лікаря, 2 медсестер, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників

5. 1 лікаря, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників

391. На медичну бригаду виділяють дільницю з населенням:

1. 200-500 чол.

2. 500-700 чол.

3. 600-800 чол.

4. 800-1200 чол.

5. *1000-1500 чол.

392. Для виявлення хворих медичні бригада проводить подвірні (по квартирні обходи:

1. 1 раз в день

2. *2 рази в день

3. 3 рази в день

4. 4 рази в день

5. 1 раз в два дні

393. На етапах медичної евакуації проводять медичне сортування інфекційних хворих, внаслідок якого виділяють:

1. *2 групи хворих

2. 3 групи хворих

3. 4 групи хворих

4. 5 груп хворих

5. 6 груп хворих

394. Усі інфекційні стаціонари незалежно від їх місткос­ті та приміщень, у яких вони розташовані повинні бу­ти принципово однотипними і розгортатися з ураху­ванням вимог протиепідемічного режиму і складаються з:

1. 3 частин

2. *2 частин

3. 4 частин

4. 5 частин

5. 6 частин

395. Інфекційна лікарня складається з:

1. «заразної» та господарської зони

2. зони обмежень та стаціонару

3. *зони суворого протиепідемічного режиму та зони обмежень

4. зони особливо небезпечних та малоконтагіозних інфекцій

5. інфекційної та адміністративної частин

396. Медичний персонал інфекційної лікарні проходить на робоче місце у зону суворого протиепідемічного режиму та повертається з нього через:

1. санітарно-контрольний пункт

2. контрольно-пропускний пункт

3. *санпропускник для персоналу

4. приймальне відділення

5. бактеріологічну лабораторію

397. Виписування реконвалісцентів із інфекційної лікарні відбувається після:

1. зникнення симптомів захворювання

2. завершення терміну ізоляції

3. *повного клінічного одужання, завершення терміну ізоляції та припинення виділення бактерій

4. після припинення виділення бактерій та проведення екстреної профілактики

5. зникнення симптомів хвороби та проведення екстреної профілактики

398. Скільки разів проводять бактеріологічне обстеження персоналу лікарні для хворих на холеру та відділень для носіїв вібріону:

1. 1 раз в 2 дні

2. 1 раз в 3 дні

3. 1 раз в 5 днів

4. 1 раз в тиждень

5. *1 раз в 10 днів

399. Під час перебування у зоні суворого протиепіде­мічного режиму медичному персоналу забороняється:

1. працювати натще, без захисного одягу, вживати їжу, пити воду, палити, користуватися загальним туалетом;

2. виносити з відділення будь-які речі без дезінфекції;

3. виходити з приміщень на територію та у госпо­дарські служби у захисному одязі;

4. передавати, хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів;

5. *всі відповіді правильні

400. Для захисту від зараження збудниками особливо небезпечних інфекцій при всіх основних механізмах їх передачі через укус комах, повітряно-краплинним шляхом і при безпосередньому контакті із зараженим матеріалом, використовують:

1. загальновійськовий комплект

2. комплект Л-1

3. *протичумний костюм

4. протигаз

5. респіратор

401. Що не входить до складу захисного протичумного костюму:

1. комбінезон

2. рукавички

3. шапочка (косинка)

4. ватно марлева пов’язка

5. *плащ-накидка

402. Скільки розрізняють типів захисних протичумних костюмів залежно від характеру виконуваної роботи медичними працівниками:

1. два

2. три

3. *чотири

4. один

5. п’ять

403. При розтині трупів людей і тварин в епідемічному осередку використовують протичумний костюм і додатково надягають:

1. *клейонковий фартух, нарукавники та другу пару рукавичок

2. протигаз, рукавички

3. глибокі калоші

4. комбінезон

5. чоботи

404. Для знезараження костюма повинні бути передбачені:

1. таз або бачок з дезинфікуючим розчином для обробки зовнішньої поверхні чобіт або галош (1-3% р-р хлораміну; 3% р-р перекису водню з 0,5% р-ром миючого засобу; 3-5% р-р лізолу);

2. бак з дезинфікуючим розчином (3-8% р-р лізолу, 1-3% р-р хлораміну) для знезараження рушника, халата, капюшона, косинки, рукавичок;

3. таз з дезинфікуючим розчином для обробки рук (3-5% р-р лізолу, 0,5-1% р-р хлораміну); банка з 70% спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопів;

4. банка (каструля) з дезинфікуючим розчином (1-3% р-р хлораміну) або мильною водою для знезараження ватно-марлевих пов’язок, респіраторів (в останньому випадку - кип'ятінням протягом 30 хв.)

5. *всі відповіді правильні

405. Для знезараження окулярів і фонендоскопів після роботи у епідвогнищі, використовують:

1. 1-3% р-н хлораміну

2. 3-5% р-н лізолу

3. 3% р-н перекису водню

4. 0,5% р-н миючого засобу

5. *70% спирт

406. Після зняття захисного костюму руки обробляють:

1. *70% спиртом

2. 1-3% р-ном хлораміну

3. 3% р-ном перекису водню

4. 3-5% р-ном лізолу

5. 0,5% р-ном миючого засобу

407. Тривалість роботи в протичумному костюмі першого типу не повинна перевищувати:

1. 1 год.

2. 2 год.

3. *3 год.

4. 4 год.

5. 5 год.

408. Залежно від характеру інфекції персонал інфекційної лікарні переводиться на казармений стан. Він обов'язковий для пер­соналу, який обслуговує:

1. *хворих з легеневими форма­ми чуми, геморагічними гарячками, спричиненими ві­русами першої групи патогенності, з підозрою на ці захворювання та осіб, які спілкувалися з ними;

2. хворих з усіма видами хвороб, що віднесені до особливо небезпечних інфекцій

3. харчоблок та лабораторію

4. осіб, які підозрюються на захворювання особливо небезпечними інфекціями

5. немає вірної відповіді

409. Згідно зі штатним розкладом, в інфекційно-епідеміологічну бригаду входить:

1. 3 чол.

2. 5 чол.

3. 7 чол.

4. *8 чол.

5. 10 чол.

410. Інфекційно-епідеміологічна бригада протягом робочого дня (12 год.) може обстежити територію з населенням:

1. 1500 чол.

2. 5 тис. чол.

3. 10 тис. чол..

4. 20 тис. чол.

5. *25 тис. чол..

411. Інфекційно-епідеміологічна бригада протягом робочого дня (12 год.) може провести огляд:

1. 20 чол.

2. 30 чол.

3. 50 чол.

4. 75 чол.

5. *100 чол.

412. При проведенні екстреної неспецифічної профілактики витрата антибіотиків може складати:

1. 0,5-1 г на одну людину

2. 1-2 г на одну людину

3. 2-3 г на одну людину

4. *3-5 г на одну людину

5. 5-7 г на одну людину

413. Скільки квартир площею до 60 м² протягом робочого дня може обробити дезінфекційна група у складі дезінфектора і двох санітарів:

1. 5 квартир

2. 10 квартир

3. 15 квартир

4. 20 квартир

5. *25 квартир

414. Результати проведеної санітарно-епідеміологічної розвідки заносять до:

1. медичної карти

2. журналу обстеження території

3. *карту санітарно-епідеміологічної розвідки

4. карти медичної розвідки

5. амбулаторний журнал

415. Об’єм медичного постачання на підставі аналізу та прогнозу НС, що може виникнути на території певного регіону держави, буде складатись з:

1. Можливих санітарних втрат;

2. Сил і закладів, що будуть надавати медичну допомогу;

3. Необхідної кількості медичного санітарного майна, їх комплектів, та засобів доставки;

4. Накопиченого резерву майна, його упакування, зберігання, поповнення;

5. *Всі перераховані елементи.

416. Майно, яким забезпечуються формування і заклади ДСМК поділяються на:

1. Санітарно – епідеміологічне, медичне, діагностичне;

2. *Медичне, санітарно – господарське, спеціальне;

3. Діагностичне, медичне, господарське;

4. Епідеміологічне, спеціальне, медичне;

5. Санітарне, медичне, діагностичне.

417. Медичним майном ДСМК називають:

1. *Матеріальні засоби, призначені для надання медичної допомоги, діагностики, лікування захворювань, уражень, проведення санітарно – гігієнічних, протиепідемічних заходів, обладнання закладів і формувань ДСМК;

2. Матеріально – технічні заходи призначенні для рятування потерпілих, проведення гасіння пожеж, доставляння потерпілих до лікувальних закладів, вивільнення з-під завалів, надання допомоги в осередку;

3. Матеріальні засоби призначенні для проведення і надання першої медичної, кваліфікованої, спеціалізованої допомоги, засобів транспортування до лікувального закладу;

4. Матеріальні, технічні, санітарно – гігієнічні засоби і з засобами транспортування для надання допомоги в осередку, і евакуація потерпілих до лікувального закладу;

5. Всі перераховані складові в пунктах 1, 2, 3, 4.