- •1.Предмет и метод эк.Истории
- •2.Д. М. Кейнс, у. Ерроу і у. Паркер про творчу роль економічної історії в системі економічних наук.
- •3.Багатогранність творчих зв'язків економічної історії з сучасною соціально-економічною практикою.
- •4.Значення економічної історії в економічній освіті. Задачі курсу.
- •5.Первісне нагромадження капіталу як основна умова формування капіталістичної системи господарювання. Джерела первісного нагромадження капіталу в Англії (XVI - XVII ст.)
- •6.Економічні передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •7.Загальна характеристика економіки Західної Європи в умовах розкладу феодалізму.
- •8.Визначення пп. Його відношення до подальших етапів розвитку техніко-економічної бази капіталізму та проблематика.
- •9.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту в Англії.
- •10.Передумови, хід та наслідки промислового перевороту у Франції (кінець хуш ст. -1870 p.).
- •11.Особливості Промислового перевороту у Німеччині(кін.18ст. – 1870р)
- •12.Соціально-економічні причини та наслідки буржуазної революції в сша.
- •14.Соціально-економічні причини та наслідки громадянської війни в сша (1861-1865гг)
- •13.Промисловий переворот у сша
- •15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.
- •16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.
- •17.Розвиток економіки Німеччини 1870-1913рр.
- •18.Розвиток економіки сша 1870-1913рр.
- •19.Вплив і світової війни на економіку Англії, Франції, Німеччини,сша.
- •20.Економіка Англії в період 1914-1939рр.
- •21.Економіка Франції в період 1914-1939 pp.
- •22.Економіка Німеччини в період 1914-1939 pp.
- •23.Економіка сша в період 1914-1939 pp.
- •24.Криза 1929-1933 pp. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.
- •25. Криза 1929-1933 pp. В сша. Новий курс Рузвельта.
- •26.Вплив другої світової війни на економіку сша.
- •27.Розвиток економіки сша в 50-60 pp. XX ст.
- •28.Розвиток економіки сша в 70-90 pp. XX ст.
- •29.Вплив другої світової війни на господарство Англії. Післявоєнні перетворення в економіці.
- •30.Розвиток економіки Англії в 50-60 pp. XX ст.
- •31.Развитие экономики Англии в 70-90 гг XX.
- •32.Влияние второй мировой войны на хоз-во Германии. Послевоенные изменения в эк-ке. Возникновение фрн и ее развитие в 1945-50гг.
- •33.Розвиток економіки фрн в 50-60 pp. XX ст.
- •34.Розвиток економіки фрн в 70-90 pp. XX ст.
- •35.Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарстваФранції в 1945-1950pp.
- •36.Розвиток економіки Франції в 50-60 pp. XX ст.
- •37.Розвиток економіки Франції в 70-90 pp. XX ст.
- •39.Інтеграційні процеси в Західній півкулі: сша- Латинська Америка (50-90 pp. XX ст.).
- •40.Соціально-економічні передумови формування Київської Русі. Критика норманської теорії.
- •41. Розвиток сільського господарства, ремесла і торгівлі Київської Русі.
- •42. Економічні причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •43.Татаро-монгольське завоювання Київської Русі. Форми експлуатації безпосередніх виробників.
- •44. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
- •45.Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
- •46. Розвиток ремесла та торгівлі українських земель у XIII першій половині хуіі ст.
- •49.Реформи Петра і та їх вплив на господарський розвиток Лівобережної України.
- •50.Криза феодально-кріпосницької економіки в першій половині 19ст.
- •51.Початок промислового перевороту в Україні(1830-50)
- •52.Реформа 1861 та її с-е наслідки
- •53.Розвиток господарства у. 1860-1890
- •54.Розвиток економіки у.В кінці 19ст. На початку 20ст.
- •55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).
- •56.Столипінська аграрна реформа
- •57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.
- •58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни. Політика «військового комунізму»
- •59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп
- •60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941
- •61.Індустріалізація. Її соціально-економічні наслідки (1928-1941).
- •62.Колективізація сільського господарства України. Голодомор. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •63.Господарство України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.).
- •64.Відбудова і розвиток господарства України в післявоєнні роки (1945-1950 pp.).
- •65.Розвиток економіки України в 50-60 pp. XX ст.
- •66.Господарські реформи 1957 р. Та 1965 p., їх суть та соціально-економічні наслідки.
- •67.Розвиток економіки України в 70-80 pp. XX ст.
- •68.Розвиток економіки незалежної України.
- •69. Незалежна Україна і Європейський Союз: проблеми інтеграції.
44. Сільське господарство Укр. В 13 перш пол. 17 ст.
Одна из географических особенностей Киевской Руси – деление страны на природные зоны – предопределила ее экономическое развитие в лесных и степных районах, привела к заметной разнице между севером и югом. В степной зоне первоначально использовалась переложная система земледелия, заключавшаяся в том, что после первых урожаев землю оставляли под паром на несколько лет, не соблюдая какого-либо определенного чередования – позже появилось двуполье и трехполье. На юге плуг (рало) использовался со скифских времен, а в качестве тягловой силы – лошади или волы. Плужное земледелие было эффективным и давало относительно высокие и стабильные урожаи. В этот же период стало применяться железо при изготовлении земледельческих орудий. В лесной зоне работа должна была начинаться с вырубки деревьев и выжигания подлеска. Такая система называется подсечно-огневой. В первый год, очищенные от лесной растительности, поля, удобренные древесной золой давали высокий урожай, однако, в последующем урожайность резко падала и через три-четыре года такие участки земли становились непригодными для использования а земля нуждалась в длительном отдыхе. Система подсечного земледелия, практиковавшаяся на протяжении нескольких веков в Восточной Европе, явилась фактором деградации почв, существенно отразилась на состоянии ландшафтов лесной и лесостепной зоны, в первую очередь, почв. Из зерновых культур на юге выращивали пшеницу, гречиху, пшено и др. на севере – озимую рожь, яровую пшеницу а также овес, ячмень и просо. При трехпольной системе возделывали следующие культуры: волокнистые, пригодные для ткачества (лен и коноплю); бобовые (горох и чечевицу) и репу на отдельных полях. Вокруг Киева и других городов были огороды, которые часто располагались в речных поймах и других низких влажных местах. Выращивали капусту, горох, репу, лук, чеснок и тыкву. Есть упоминания об огородничестве на монастырских землях и в частных поместьях. Разводили свиней, коров, овец, коз. В индивидуальных хозяйствах и сельских общинах киевского периода и в последующие века преобладало натуральное производство, разделение занятий было слабым; земледелие сочеталось с животноводством, промыслами, сельскими ремеслами, и др. видами деятельности. В течение всего киевского периода, земледелие, культура и традиции которого оставались неизменными в течение многих веков, было наиболее стабильным фактором жизнедеятельности населения, однако, его качественное развитие на Руси шло очень медленно; ему препятствовало, с одной стороны несовершенство инфраструктуры и проблемы рынков, а с другой – наличие массивов незаселенных неосвоенных земель, и следовательно – альтернативных занятий производителей.
45.Довготривалий процес закріпачення українського селянства. Литовські статути.
Економічний розвиток України в другій половині 14-16 вв. був зумовлений її бездержавним статусом, перебуванням її у складі сусідніх держав: Великого Князівства Литовського та Польського королівства., з 1569-Речі Посполитої. Процес феодалізації земель полягав у розподілі землі та її юридичному закріпленню за власником. Земельна власність зосереджувалась в руках королів, магнатів, шляхти, церкви. Упродовж 16 ст. виникає і розвивається козацьке землеволодіння. Воно поділяється на маєтки реєстрових і запорозьких козаків. Аграрні відносини польско-литовської доби регулювалися правовими актами: литовськими статутами та іншими. За Литовськими статутами (1529) шляхтич мав право лише на рухоме майно, якщо володів маєтком на військовій служби магнатові. Перший Литовський статут вводив ряд обмежень для селян: їм заборонялось без дозволу панів купувати або давати землю у заставу. Литовскі статути (1566) скасували основне обмеження щодо шляхетської земельної власності, шляхетська вотчина може відчужуватися без дозволу великого князя визнали за селянством право лише на рухому власність, а продаж селянської землі дозволялось лише в межах одного маєтку. Важливу роль у розвитку аграрних відносин відіграла «устава про волоки». Згідно з « Уставою» всі землі перемірювались і ділили на волоки. Селянскі наділи вважались спадковими. Волочний переділ зруйнував громадські порядки, що перед тим існували в Україні. Він юридично закріпив належність селян феодалам. Третій Литовський статут (1588) остаточно закріпачили селян. Їм заборонялось самостійно брати участь у судочинстві, свідчити про своїх панів. Селяни втратили право разпоряджатися своїм майном. У першій половині 17 ст у Галичині стало нормальним явищем щоденна Паншина.