55.Вплив монополій на розвиток господарств України (1900-1913).

В Україні перші монополії почали зароджуватись в кінці 19 на початку 20 ст., поява яких сприяла розвитку економіки. Як і у всьому світі поява монополій була пов’язана з зростанням концентрації виробництва і капіталу. Переломним моментом процесу зростаючої концентрації була економічна криза 1900-1903рр. Вона безпосередньо призвела до краху сотень невеликих і слабких підприємств та створенню ряду великих монополістичних об’єднань. Важливим фактором у монополізації промисловості було створення у 1904р. синдикату “Продвугілля”, який об’єднав майже весь видобуток і продаж кам’яного вугілля в Донбасі. Це був один з найбільших синдикатів в Російській імперії, до якого входило 18 акціонерних товариств, які зосереджували 75% видобутку всього вугілля в Донбасі. У 1902р. в Україні було засновано найбільший у металургії завод ”Продамет”, що об’єднував 12 металургійних заводів, які виробляли 2/3 усього заліза і сталі Пд. України. У харчовій промисловості найбільшим був синдикат “Цукрозавод”, який об’єднував 90% усього виробництва галузі, підприємці навмисно вивозили частину цукру за кордон, тим самим підтримуючи високі ціни на нього в Україні. Ще у харчовій промисловості існували синдикат “Дріжжі”, соляна монополія, тютюновий трест. Монополії охопили своєю діяльністю й інші галузі народного господарства. Напередодні першої світової війни в Україні вже не було жодної важливої галузі промисловості, щоб не булла монополізована. Усі монополістичні об’єднання, що діяли в Україні мали не регіональне, а загальноімперське значення.

56.Столипінська аграрна реформа

Царський уряд намагався стабілізувати незатихаючу боротьбу з приводу невирішеності аграрних питань і у квітні 1906 головою ради міністрів було призначено Петра Столипіна(противник ліберального і соціалістичного рухів,вважав,що потрібні економічні і соц.реформи,активно боровся з нац.-визвольними рухами) Аграрна реформа 9 листопада 1906р. скасувала обов’язки земельної общини і надав кожному селянинові право вимагати виходу з общиниі відділення йому землі(відруб),де селянин міг створити свій хутір. Створення селянського земельного банку,що дає селянам вигідні кредити для купівлі землі.

Переселення з густонаселених районів в Сибір, Урал, де був надлишок вільної землі.(до 1914 року переселили 2 млн українців). Реформа мала успіх в Україні, єю скористалися ті селяни, які хотіли та вміли господарювати. Прискорила перехід села на індустріальну основу. Продуктивність с/г зросла в 1,5 рази у період 1900-1913р.

57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.

1 світова війна мала руйнівний вплив на економіку України. Була паралізована зовнішня торгівля. Скорочувалися посівні площі (на 200 млн пудів знизився збір зерна) почалися перебої з продовольством. Назріла криза промислового виробництва (скоротилося на 30-50%) не працювали шахти, зупинилися металургійні заводи. Протягом усієї війни Галичина слугувала ареною найбільших і найкровопролитніших побоїщ на Східному фронті. Її населення зазнавало страшних збитків від руйнувань та спустошень, спричинених воєнними діями, а також брутальністю як російського, так і австрійського командування. Але поряд із фізичними втратами війна ще більше погіршила долю українців, котрі не мали власної держави, що захищала б їхні конкретні інтереси. Величезна кількість українців (у російській армії налічувалося 3,5 млн.українських солдатів і 250 тис. служили в австрійському війську) боролися і вмирали за імпреії, що не лише ігнорували їхні національні інтереси, але й активно намагалися, як, зокрема, Росія знищити їхній національний рух. Найгіршим було те, що українців - як учасників боїв з обох сторін - змушували вбивати один одного. Єдиним позитивним аспектом війни було те, що вона виснажувала воюючі імперії, створюючи тим самим нові політичні можливості для їхніх пригноблених підданих.