11.3. Становлення та розвиток апарату управління фінансами в Україні

Державна фінансова політика полягає у забезпеченні ефективного функціонування апарату управління. На час проголошення незалежності України діяло Міністерство фінансів України, на яке покладались функції по управлінню фінансами держави.

У 1991 році при Міністерстві фінансів створена Головна державна податкова інспекція з підпорядкованими їй податковими інспекціями в АРК, областях, районах, містах, районах в містах для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати в бюджет податків, зборів, внесків в державні цільові фонди. У 1996 р. Державна податкова служба відокремлена від Міністерства фінансів України і набула статусу окремого міністерства. Такі зміни проведені з метою посилення контролю за справлянням податків. В її структурі є податкові адміністрації в АРК, областях, податкові інспекції в містах і районах, податкова міліція.

У 1993 р. при Міністерстві фінансів України створена Державна контрольна-ревізійна служба, призначена для здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, а також на підприємствах, які отримують кошти з бюджетів. Вона складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

У 1995 р. при Міністерстві фінансів України створено Державне Казначейство з метою ефективного управління коштами Державного бюджету України. В його структурі - Головне управління, управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, відділення у районах, містах і районах у містах. Державне Казначейство пройшло три етапи розвитку:

І етап: жовтень 1992 р. - листопад 1995 р.

На базі підрозділів Головного бюджетного управління Міністерства фінансів України створено Управління виконання Державного бюджету, що дало можливість з 1 липня 1993 р. перейти на нову систему виконання видаткової частини Державного бюджету і забезпечити здійснення Міністерством фінансів функції обліку видатків бюджету, яка раніше забезпечувалась банківською системою;

ІІ етап: листопад 1995 р. - січень 1997р.

На базі Управління виконання Державного бюджету України Міністерства фінансів у листопаді 1995 р. створено Державне казначейство. Розпочато передачу функції фінансування видатків Державного бюджету від галузевих управлінь Міністерства фінансів Головному управлінню казначейства. Впроваджено Єдиний казначейський рахунок у Національному банку України та уповноважених комерційних банках для зарахування доходів Державного бюджету та проведення видатків;

ІІІ етап: 1997р. по теперішній час.

Впровадження нової бюджетної класифікації щомісячного розпису видатків Державного бюджету, лімітування видатків бюджету; встановлення контролю за зобов'язаннями розпорядників кредиту, касове виконання Державного бюджету за доходами; початок переведення місцевих бюджетів на касове виконання через казначейську систему.

У 1997 році створено Рахункову палату Верховної Ради України, до основних завдань якої віднесено: контроль за виконанням Державного бюджету; використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів; надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.

Одночасно із формуванням державних цільових фондів були створені відповідні органи управління: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.

Формування централізованих грошових фондів цільового призначення в основному відбулося у 1991-1992 рр., проте постійно вносяться зміни у порядок їх формування та використання. Не визначена позиція держави щодо положення державних цільових фондів у системі загальнодержавних фінансів. Так, у 1994 р. Пенсійний фонд був включений у склад доходів і видатків Державного бюджету, а з 1997 р. - він е самостійним позабюджетним фондом. У 2000 році всі державні цільові фонди, крім Пенсійного, були віднесені до бюджетів, а вже у 2002 р. в доходах Державного бюджету України залишились тільки платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів та збір за забруднення навколишнього природного середовища. Короткий період проіснував Фонд охорони праці (1994-1995 рр).

У 1999 р. відмінені обов'язкові внески підприємств та організацій у Фонд Чорнобиля, у 2000 р. - обов'язкові внески на дорожні роботи, у 2001 р. - обов'язкові внески у Державний інноваційний фонд. Це означає перенесення питання фінансування економічних програм за рахунок коштів державних цільових фондів на бюджети. В даний період акцент зроблено на соціальному страхуванні.

Крім визначених законодавчими актами державних цільових фондів з обов'язковими джерелами формування, існує велика кількість фондів, призначених для вирішення економічних та соціальних завдань, які повинні поповнювати свої доходи за рахунок добровільних внесків та пожертвувань. Діяльність останніх обмежена у зв'язку з недостатньою фінансовою базою.

Поряд із загальнодержавними фінансами розвиваються фінанси підприємств, організацій, установ. Урядом розроблена Програма державної підтримки підприємництва в Україні. Держава регулює підприємницьку діяльність, проводячи відповідну податкову, бюджетну, амортизаційну, інвестиційну, грошово-кредитну політику тощо.

В умовах переходу України до ринкових відносин відбувається розвиток фінансового ринку.