- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •24. Особливості розкриття змісту документів в ір з суспільствознавства, які орієнтовані на забезпечення непрофесійних інформаційних потреб.
- •25. Групування матеріалу в галузевих ір для задоволення непрофесійних інформаційних потреб з суспільствознавства.
- •26. Методика виконання тематичних довідок з суспільствознавства.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •40. Інформаційні джерела літератури з проблем культури та мистецтва як провідна ланка вторинного галузевого документального потоку
- •41. Покажчик творів мистецтва як результат інформаційної діяльності галузі
- •42. Організація дпа з культури та мистецтва
- •43. Підсистема каталогів й картотек на фонд літератури з проблем культури та мистецтва
- •45. Організація державної системи інформації з проблем культури та мистецтва.
- •46. Основні напрямки діяльності інформаційного центру з проблем культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
- •63.Методика створення ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •64.Аспекти формування ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •75. Видання з проблем сільського господарства: загальна характеристика.
- •76. Класифікація видань літератури з технічних наук.
48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
Складання бібліографічних описів нотних видань
Деякі музичні твори видаються і як оригінали, і як їхні творчі переробки. Якщо прізвища авторів оригіналу і переробки наведені у виданні, у заголовку вміщують обидва прізвища, розділяючи їх знаком тире ( — ): Бізе Ж. — Щедрін Р. Іноді внаслідок творчої обробки композитора музичних тем іншого автора виникає по суті новий твір, тоді в заголовку запису вказують прізвище автора переробки.
-
якщо твір опубліковано в різних виданнях під різними назвами. Так, чотирнадцята соната Л. Бетховена може видаватися під назвами "Чотирнадцята соната", "Соната № 14", "Місячна соната". Якщо не визначено умовної назви в абетковому ряді, ці видання опиняться в різних місцях. Щоб зібрати їх в одному місці, усі описи отримують умовну назву, наприклад, "Соната № 14". Умовну назву записують на каталожній картці на окремому рядку перед основною назвою: Бетховен, Л. Соната N 14. Чотирнадцята (Місячна) соната;
-
якщо окремі частини одного й того самого твору великої форми (опери, оперети, симфонії тощо) видані окремо:
Лисенко, М.
Тарас Бульба.
Арія Тараса з опери "Тарас Бульба"...
Основною назвою, як завжди, вважається назва видання, яку виділено поліграфічне. Крім загальноприйнятих відомостей, які наводять у підназві, в описах нотних видань у цьому елементі наводять також перші слова тексту вокального твору ("Закувала та сива зозуля..."), музичну форму, тональність (: Вокально-симф. поема: Етюд: ре мін.), засоби виконання (: Для ф-п. з орк.), номер твору (: Ор. 25) тощо. Відомості про відповідальність містять дані про автора музики, автора літе¬ратурного тексту, лібрето тощо, про авторів аранжировок, інстру-ментовок, оркестровок, про осіб і колективи, що підготували твір до виконання (/ Запис і оброб. А. Абрамського; Сл. нар.; Літ. оброб. В. Бокова; / М-во культури України. Метод, каб. навч. закладів), а також відомості про те, що твір видано у формі клавіру, тобто в перекладі для фортепіано оркестрової, ансамблевої, хорової партитури.
У відомостях про видання вказують дані про повторність видання та його характер. Тут же наводять і дані про форму викладу нотного тексту, якщо вони граматично пов'язані з відомостями про характер видання:
Нове вид., узгоджене з партитурою. Інші зони й елементи бібліографічного опису наводять за загальними правилами.
Наприклад: Соневицький, І. Концерт для фортепіано з оркестром на народні теми / І. Соневицький; Ред. М. Скорина. — Партитура. — К.: Муз. Україна, 2003. — 102 с.
Васечко, Ф. Долиною туман тече...: Оброб. нар. пісень, пер. та аранжув. для нар. хору / Ф. Васечко; Літ. ред. Н. Муширов-
Складання бібліографічних описів образотворчих видань складатися під заголовком, що містить ім'я особи, і під назвою. Під заголовком, що містить ім'я особи, складаються бібліографічні описи на документи, що є оригінальними творами графіки, репродукції, фотографії. Заголовком виступають прізвище й ініціали художника, літографа, фотографа тощо. На наочні посібники (плакати), а також на лубки складається опис під назвою (якщо вона є) або під першими словами тексту.
Основною назвою, тобто назвою образотворчого видання, може бути ім'я зображеної людини, назва місцевості або історичної події, назва кінофільму, спектаклю, найменування естрадного колективу тощо Прізвище художника наводять у круглих дужках:
З днем народження!: Квіти (Худож. І. Хруцький).
Основною назвою видової листівки виступає найменування зображеної місцевості.
У підназві подають додаткові дані: наприклад, про зображену місцевість (Сад ім. Т.Г. Шевченка: Харків); про особу, зображену на портреті (Портрет жінки: [О.Н. Верейська]). Тут також може бути наведено в лапках перші слова тексту, цитати, вміщені на аркуші; зазначено вид образотворчого видання (Естамп — для гравюр і літографій; Лубок; Плакат, Репродукція тощо).
У відомостях про відповідальність подають прізвища індивідуальних (художник, гравер, фотограф, автор тексту) або найменування колективних (інститут, майстерня, театр тощо) авторів. Ці дані наводять у тій формі, як їх подано в документі, доповнюючи в разі необхідності словами, що свідчать про роль певної особи або колективу у виданні твору:
Худож. П.С. Долинський; Авт. теми О.А. Дмитренко.
У зоні фізичного опису вказують кількість аркушів образотворчого видання. Якщо воно надруковане на декількох аркушах, що потребують склеювання, запис подається в такій формі: На 2-х арк. Кількість зображень позначається в тому разі, коли на аркуші вміщено декілька зображень: 1 арк. (2 зображення, 2 с. тексту).
Щодо решти бібліографічних елементів, то їх подають за загальними правилами:
З Новим роком!: [Листівка] / Фото І. Кропивницького. — К.: М-во зв'язку України, 1993. — 1 арк.
Аналогічно складають опис комплектів поштівок: Київ: [К-т листівок] / Відп. за вип. Н. Прибєга; Ред. англ. тексту О. Подшибіткіна. — К.: Мистецтво, 1999. — 27 арк. в обкл. — Текст укр., англ.
Певні особливості має складання бібліографічних описів альбомів з мистецтва. Ці документи за змістом, призначенням і видавничим оформленням бувають такими:
1. Авторські художні альбоми, які публікуються з метою відтворення творчості художника, фотографа. У них завжди зазначається автор.
2. Тематичні художні альбоми і фотоальбоми, що складаються з підібраних за темою репродукцій творів різних авторів.
3. Альбоми інформаційного характеру (альбоми-каталоги, альбоми-путівники), які містять описи колекцій певних музеїв, виставок; довідково-рекламні альбоми, що видаються з метою попереднього ознайомлення відвідувачів з експонатами того чи іншого музею.
4. Альбоми-посібники, які вміщують тематично підібрані комплекти репродукцій, фотознімків і видаються із загальноосвітньою метою.
Залежно від того, до якої з цих груп можна зарахувати альбом, складають його бібліографічний опис. На авторські художні альбоми складаються записи під заголовком, що містить ім'я особи, — прізвища художників, твори яких у них Уміщено. Якщо альбом цієї групи не має назви, її формулює складач опису на основі бібліографічних даних або як назву подають тип видання, наприклад, [Альбом]. Бібліографічний опис альбома складається за схемою монографічного бібліографічного опису книжкових видань:
Сєроухов, С.І. Персональна виставка творів, присвячена 80-річчю від дня народження художника: [Каталог] / С.І. Сєроухов; Обл. центр нар. творчості. — Ужгород: РВВ ком. інформації, 1999. — 12 с.: портр., ілюстр.: офсет, кольор.
На альбоми інформаційного характеру складають бібліографічні записи під заголовком, що містить назву організації, навіть за умови авторського оформлення документа.