- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •24. Особливості розкриття змісту документів в ір з суспільствознавства, які орієнтовані на забезпечення непрофесійних інформаційних потреб.
- •25. Групування матеріалу в галузевих ір для задоволення непрофесійних інформаційних потреб з суспільствознавства.
- •26. Методика виконання тематичних довідок з суспільствознавства.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •40. Інформаційні джерела літератури з проблем культури та мистецтва як провідна ланка вторинного галузевого документального потоку
- •41. Покажчик творів мистецтва як результат інформаційної діяльності галузі
- •42. Організація дпа з культури та мистецтва
- •43. Підсистема каталогів й картотек на фонд літератури з проблем культури та мистецтва
- •45. Організація державної системи інформації з проблем культури та мистецтва.
- •46. Основні напрямки діяльності інформаційного центру з проблем культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
- •63.Методика створення ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •64.Аспекти формування ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •75. Видання з проблем сільського господарства: загальна характеристика.
- •76. Класифікація видань літератури з технічних наук.
62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
Над створенням видання та поширення вторинної літературної інформації в Україні працюють наукові та інші центри. Координ. центр їх діяльності відсутній, склалась профілізація тих установ, які працюють і цих галузях. Книжкова палата України-веде облік ХліЛ в державних поточних бібліографічних покажчиках Літопис книг, журнальних статей та газетних. Вона щорічно готує аналітичні огляди видавничої діяльності України, в яких аналізується літературно-художній потік первинних документів. Установа пілготувала ретроспективні, науково-допоміжні бібл. Посібники, що відображують друкування худ літ з 1917-1967 рр. «Худ літ видана в Україні за останні 40 р.» Установа готує щорічно статистичні показники видавничої діяльності за минулий рік. Національно-парламентська бібліотека України – центр рекомендаційної бібліографії, вона видає серію «Повернуті імена», готує поточні бібліографічні показники «Худ література. Літературознавство. Мовознавство.» Львівська наукова бібліотека ім. Стефаника – їй належить велика кількість бібліографічних посібників з творчості українських письменників. НБУВ – центр створення та поширення вторинної літературної інформації для фахівців та науковців. Інститут літератури ім. ТГ Шевченка - центр шевченкознавства, який має унікальні картотеки видань творів Шевченка та літератури про нього. Його співробітники ств великий масив ретроспективної інформації про життя і твори письменника. Філологічні факультети університетів-є центрами навчальної і методичної інформації з літературознавства. Обласні бібліотеки – центри краєзнавчої бібліографії, яка включає творчість місцевих письменників. Виробництва та книготоргівельні організації – центри створення та поширення втор. Інф. Та публікації. Громадські організації – центри популяризації літературної інформації. Інформаційна продукція установ поширюється у друкованому вигляді та представлені на сайтах в Інтернеті. Система вторинної інформації – ств такої сукупності різноманітних засобів літ.-інф. Діяльності, які відображають весь масив і потоки публікації галузі у відповідності до інф. Потреб.
Основні аспекти формування системи: 1.функціональний-ств автором посібник на допомогу літературознавчої діяльності та на допомогу популярної худ літ. 2. за змістом інф-ств вторинних документів, що відтворюють історію літератури або її окремого періоду (загально літературні бібліогр. Посібн.), відтворюють творчість окремого письменника (персональні бібл.посібн), відтворюють тематичне спрямування первинних документів (тематичні та проблемно-тематичні бібл. посібн), відтворюють жанри худ літ. 3.типологічна (підготовка вторинних бібл. посібн різних типів і видів, що зумовлено різними видами перв. інф. Та різними інтересами читачів (реферативні журнали, енциклопедії)). 4.хронологічна – створення вторинної інформації, що відтворює літ – худ публікацію минулого (ретроспективні посіб. Та поточні публікації з худ літ та літературознавства)