- •Підготовка до екзамену по «ісотрії україни»
- •1.Берестейська церковна унія та утвердження греко-католицької церкви
- •Утвердження греко-католицької церкви
- •2.Видатні політичні й військові діячі часів Визвольної війни
- •3.Виникнення Запорозької Січі. Боротьба з турками й турками
- •4.Виникнення козацтва.Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво
- •5.Зовнішня та внутрішня політика Мазепи
- •6.Зовнішня політика України на сучасному етапі
- •7.В.Великий.Запровадження християнства
- •8.Галицько-Волинське князівство в 12-14ст.Данило Галицький
- •9.Гетьманування Кирила Розумовського
- •10.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні та його наслідки
- •11.Горбачовська перебудова в 1985-1991 роках та її прояви на Україні
- •12.Грецькі колонії у Північному прчиноморї
- •13.Громадівський рух на Україні в другій половині 19ст. Українофіли
- •14.Громадянська війна на Україні
- •15.Діяльність українських політичних партій
- •16.Другий етап другої світової війни на Україні
- •17.Жовтневий переворот у Петрограді 1917р. Та його прояв на Україні
- •18.Занепад Київської Русі та причини її політичної роздробленості
- •19.Запорізька Січ у другій половині 17 ст
- •Запорозька січ у складі гетьманщини
- •Запорозька Січ під час Національно-визвольної війни
- •Участь запорожців у війнах проти польщі, османської імперії та кримського ханства
- •20.Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні
- •22.2 Період Визвольної війни українського народу проти Польщі
- •23.Індустріалізація України в 30-ті роки та її соціальні наслідки
- •[Ред.]Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні
- •[Ред.]Позитивні наслідки
- •[Ред.]Негативні наслідки індустріалізації
- •24.Київська Русь за часів Ярослава Мудрого
- •25.Кирило-Мефодіївське братство, його діяльність. Т. Г. Шевченко
- •27.Культура та вірування стародавніх людей
- •28.Культура Київської Русі
- •[Ред.]Прийняття християнства
- •29.Культура України в другій половині 17ст.
- •30.Культура, побут і вірування стародавніх словян
- •1.2 Громада
- •1.4 Суспільний лад
- •Глава 2
- •2.1 Етапи розвитку слов'янського язичництва
- •31. Ліквідація російським самодержавством автономного устрою України
- •32.Люблинська та Берестейська унії
- •34.Переяславська угода 1654р.Входження України у склад Московської держави
- •Переговори
- •[Ред.]Підготовка
- •[Ред.]Проведення
- •[Ред.]Наслідки
- •35.Перший етап другої світової війни на Україні
- •36.Північна війна й участь у ній українського народу. Полтавська битва
- •37.Поділ речі Посполитої Поділи Речі Посполитої [ред.]Перший поділ
- •[Ред.]Другий поділ
- •[Ред.]Третій поділ
- •38. Політичне становище гетьманщини після смерті богдана хмельницького
- •39.Політичне становище України у 1654-1657рр. Березневі статті
- •40.Початок визвольної війни українського народу проти Польщі під проводом Богдана Хмельницького
- •41.Початок зближення Литви і Польщі. Крувська унія
- •42.Правобережжя і Галичина у 18ст. Гайдаччина. Коліївщина
- •43.Причини та наслідки скасування Запорозької Січі
- •44.Проголошення Західноукраїнської Республіки
- •45.Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року
- •Референдум
- •46.Родоплемінний лад та його особливості
- •47.Розвиток культури України у 20-х роках 20ст.
- •48.Розвиток промисловості України України у другій половині 19 ст.
- •49.Скасування кріпосного права.Реформи 60-70-х років 19 ст.
- •50.Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •51.Хрущовська реформаторська діяльність у другій половині 50-х на початку 60-х років
- •[Ред.]Лібералізація суспільно-політичного життя
- •53.Утворення Київської держави. Перші Київські князі
- •55.Український національний рух на західноукраїнських землях в 19 ст.
- •[Ред.]Громадська діяльність
- •[Ред.]Політична діяльність
- •[Ред.]«Нова ера»
- •[Ред.]Поширення
- •56.Українське суспільне життя у 20-х роках 20 ст. Політика «українізації»
- •[Ред.]Українізація робітництва, населення
- •57.Україна після скасування кріпосного права
- •57.Україна на шляху розбудови самостійної держави
- •58.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •59.Україна в період першої світової війни Україна в роки Першої світової війни
- •60.Трипільська культура
- •Ранній етап
- •[Ред.]Середній етап
- •[Ред.]Пізній етап
- •61.Східні словяни на території України. Антське царство
- •62.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у 19 ст.
- •63.Сталінські репресії в Україні. Розстріляне відродження
- •[Ред.]Розгром троцькістської опозиції
- •[Ред.]Ліквідація куркульства як класу
- •[Ред.]Процес проти «Спілки Визволення України»
- •[Ред.]Боротьба зі «шкідництвом»
- •[Ред.]Літературні об'єднання
- •[Ред.]Новаторство
5.Зовнішня та внутрішня політика Мазепи
25 липня 1687 р. на козацькій раді було обрано нового гетьмана. Ним став генеральний писар Іван Мазепа. Свою діяльність Мазепа розпочав в умовах підписання нових «Коломацьких статей», що застерігали Україну від порушення умов вічного миру між Московією та Польщею. Гетьману заборонялося мати дипломатичні відносини з іншими державами. Для постійного контролю за українським урядом мала постати залога в гетьманській столиці - Батурині. Мазепа був високоосвіченою людиною, мав значний військовий і дипломатичний досвід, пройшов добру школу управління Україною під керівництвом Дорошенка і Самойловича. Усе це було запорукою його успішної діяльності на гетьманській посаді.
На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин 3 Москвою: доповідав про «витівки» запорожців, придушував народні рухи, посилав козацькі полки то в далекі північні райони, то в Польщу то на південь. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя: Петро І довіряв українському гетьману.
Одним із найважливіших напрямків загально-державної політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва.архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні кошти з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами. Промовистим є той факт, що лише під його безпосереднім наглядом і керівництвом споруджувалося 12 храмів. За гетьманування Мазепи було відновлено багато старовинних храмів княжої доби. Внесок Мазепи у розвиток архітектури й будівництва настільки значний, що навіть тогочасний архітектурний стиль дослідники називають «мазепинським бароко». Інша царина культурницької діяльності Мазепи - друкарська справа. Видання Мазепинської доби були одними з найкращих українських книгодруків. До речі, сам гетьман мав чи не найбільшу в Україні книгозбірню й обдаровував книжками з цієї бібліотеки монастирі, церкви, окремих осіб. Не менш, ніж церквами й монастирями, опікувався Мазепа Києво-Могилянською академією. Дбав гетьман про організацію нових осередків культури, одним з яких була Чернігівська академія. На думку дослідників, така цілеспрямована й весохоплююча культурницька діяльність Івана Мазепи дозволяє говорити про неї не просто як про меценатство, а як про сплановану далекоглядну державну політику.
Щирим прихильником Москви гетьман залишався доти, доки Петро І не почав ламати основи української автономії. Тоді Мазепа вирішив піти на союз зі Швецією. З 1700 р. Московія вела війну зі Швецією, що отримала назву "Північної", за вихід до Балтійського моря. Ця війна ніяким чином не перетиналася з інтересами України. Проте від самого початку козацькі полки постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на землях Московії, Прибалтики, Речі Посполитої не проти своїх ворогів, а обстоюючи інтереси царя. Ці походи стали важким тягарем для козацтва. Адже козаки за свою службу не отримували ніякої винагороди, а, навпаки* потерпали від утисків і образ московських воєначальників. Жорстоке ставлення з боку командування й тяжкі умови служби викликали скарги н нарікання, а часом і самовільне повернення додому. Приводом для незадоволення було й те, що досить часто козаків використовували як дешеву робочу силу під час будівництва каналів, нових доріг, фортець та інших укріплень. Справжнім лихом стала Північна війна і для інших верств українського населення, бо саме йот коштами споряджалися козацькі війська для щорічних походів на північ. Гетьманщина мусила також утримувати в ряді міст московську армію й військові гарнізони. Крім того, з України у великих кількостях вивозився хліб та інші продукти. Все це призводило до занепаду господарства й торгівлі, посилювало незадоволення політикою московського царя.
Крім воєнних негараздів, козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Так, зокрема, гостру реакцію викликав указ 1705 р. про перетворення двох козацьких полків, висланих до Пруссії, у регулярні драгунські. Серед козацької старшини поширювалися чутки про ще суттєвіші зміни: усунення козацького самоврядування, насадження губернаторів і воєвод* переселення козацького війська в Московію тощо. Непевність майбутнього України примушувала старшину й гетьмана замислюватися над подальшою долею Гетьманщини. Охоплена антимосковськими настроями старшина тиснула на гетьмана. Та й сам Мазепа почав розуміти згубність відносин України з Московією.Взявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, І. Мазепа розпочинає таємні перемовини з карлом XII. Коли шведський король у ході військових дій просувався територією України, гетьман перейшов на ЙОГО бік. У квітні 1709 р. з Карлом XII було підписано \ году. У першому пункті договору він обіцяв захищати Україну й не укладати миру з царем, поки українці остаточно й назавжди не визволяться з-під влади Москви та не відновля і ь своїх давніх прав і привілеїв.
І в ним планам не судилося здійснитися. Після Полтавці, ми катастрофи Мазепа опинився на чужині де й помер ' вересня 1709 р. Однак внесок Івана Мазепи у зміцнення української державності за умов неухильного наступу на неї і бо<у російського царату величезний. І хоч ідею дру-і оі' Xмельниччини за гетьманування Мазепи не було втілено м ял 11 я, проте вдалося піднести українське господар-і ми» іі культуру, а відтак зберегти ці важливі чинники державної Га національної самобутності, досягти певної стабілізації суспільства. Прагнення Мазепи створити власну і ш ти о політика в царині культури та освіти мали да-іемннжну мету й забезпечили навіть після його поразки майже ХО-літнє існування гетьманської держави, вплинули на весь подальший розвиток українського народу та його державницьких традицій, на формування національної культури. Доба Мазепи - це час відродження України, епоха політичного, економічного й культурного поступу