- •Підготовка до екзамену по «ісотрії україни»
- •1.Берестейська церковна унія та утвердження греко-католицької церкви
- •Утвердження греко-католицької церкви
- •2.Видатні політичні й військові діячі часів Визвольної війни
- •3.Виникнення Запорозької Січі. Боротьба з турками й турками
- •4.Виникнення козацтва.Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво
- •5.Зовнішня та внутрішня політика Мазепи
- •6.Зовнішня політика України на сучасному етапі
- •7.В.Великий.Запровадження християнства
- •8.Галицько-Волинське князівство в 12-14ст.Данило Галицький
- •9.Гетьманування Кирила Розумовського
- •10.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні та його наслідки
- •11.Горбачовська перебудова в 1985-1991 роках та її прояви на Україні
- •12.Грецькі колонії у Північному прчиноморї
- •13.Громадівський рух на Україні в другій половині 19ст. Українофіли
- •14.Громадянська війна на Україні
- •15.Діяльність українських політичних партій
- •16.Другий етап другої світової війни на Україні
- •17.Жовтневий переворот у Петрограді 1917р. Та його прояв на Україні
- •18.Занепад Київської Русі та причини її політичної роздробленості
- •19.Запорізька Січ у другій половині 17 ст
- •Запорозька січ у складі гетьманщини
- •Запорозька Січ під час Національно-визвольної війни
- •Участь запорожців у війнах проти польщі, османської імперії та кримського ханства
- •20.Запровадження антинародного колгоспного ладу в Україні
- •22.2 Період Визвольної війни українського народу проти Польщі
- •23.Індустріалізація України в 30-ті роки та її соціальні наслідки
- •[Ред.]Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні
- •[Ред.]Позитивні наслідки
- •[Ред.]Негативні наслідки індустріалізації
- •24.Київська Русь за часів Ярослава Мудрого
- •25.Кирило-Мефодіївське братство, його діяльність. Т. Г. Шевченко
- •27.Культура та вірування стародавніх людей
- •28.Культура Київської Русі
- •[Ред.]Прийняття християнства
- •29.Культура України в другій половині 17ст.
- •30.Культура, побут і вірування стародавніх словян
- •1.2 Громада
- •1.4 Суспільний лад
- •Глава 2
- •2.1 Етапи розвитку слов'янського язичництва
- •31. Ліквідація російським самодержавством автономного устрою України
- •32.Люблинська та Берестейська унії
- •34.Переяславська угода 1654р.Входження України у склад Московської держави
- •Переговори
- •[Ред.]Підготовка
- •[Ред.]Проведення
- •[Ред.]Наслідки
- •35.Перший етап другої світової війни на Україні
- •36.Північна війна й участь у ній українського народу. Полтавська битва
- •37.Поділ речі Посполитої Поділи Речі Посполитої [ред.]Перший поділ
- •[Ред.]Другий поділ
- •[Ред.]Третій поділ
- •38. Політичне становище гетьманщини після смерті богдана хмельницького
- •39.Політичне становище України у 1654-1657рр. Березневі статті
- •40.Початок визвольної війни українського народу проти Польщі під проводом Богдана Хмельницького
- •41.Початок зближення Литви і Польщі. Крувська унія
- •42.Правобережжя і Галичина у 18ст. Гайдаччина. Коліївщина
- •43.Причини та наслідки скасування Запорозької Січі
- •44.Проголошення Західноукраїнської Республіки
- •45.Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року
- •Референдум
- •46.Родоплемінний лад та його особливості
- •47.Розвиток культури України у 20-х роках 20ст.
- •48.Розвиток промисловості України України у другій половині 19 ст.
- •49.Скасування кріпосного права.Реформи 60-70-х років 19 ст.
- •50.Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •51.Хрущовська реформаторська діяльність у другій половині 50-х на початку 60-х років
- •[Ред.]Лібералізація суспільно-політичного життя
- •53.Утворення Київської держави. Перші Київські князі
- •55.Український національний рух на західноукраїнських землях в 19 ст.
- •[Ред.]Громадська діяльність
- •[Ред.]Політична діяльність
- •[Ред.]«Нова ера»
- •[Ред.]Поширення
- •56.Українське суспільне життя у 20-х роках 20 ст. Політика «українізації»
- •[Ред.]Українізація робітництва, населення
- •57.Україна після скасування кріпосного права
- •57.Україна на шляху розбудови самостійної держави
- •58.Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •59.Україна в період першої світової війни Україна в роки Першої світової війни
- •60.Трипільська культура
- •Ранній етап
- •[Ред.]Середній етап
- •[Ред.]Пізній етап
- •61.Східні словяни на території України. Антське царство
- •62.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у 19 ст.
- •63.Сталінські репресії в Україні. Розстріляне відродження
- •[Ред.]Розгром троцькістської опозиції
- •[Ред.]Ліквідація куркульства як класу
- •[Ред.]Процес проти «Спілки Визволення України»
- •[Ред.]Боротьба зі «шкідництвом»
- •[Ред.]Літературні об'єднання
- •[Ред.]Новаторство
62.Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях у 19 ст.
У 1830-1840-х роках центром національного руху став Львів, а його авангардом - громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Засновники об'єднання М.Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Го-ловацький (1814-1888), на той час студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії, виступали завизволення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.
Учасники «Руської трійці» підтримували тісні стосунки з М.Максимовичем, О.Бодянським, І.Срезневським - відомими діячами української та російської культури. Суттєвий вплив на формування світогляду членів гуртка мала творчість представників нової української літератури - І.Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, П.Гулака-Артемовського та ін. У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник «Зоря», в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка та інші твори. Однак віденська цензура заборонила видавати «Зорю». У 1836 р. члени гуртка підготували літературно-науковий альманах «Русалка Дністрова», що містив твори із проблем історичного минулого України. Альманах, який через цензурні перешкоди був виданий у Будапешті, отримав позитивну оцінку сучасників, зокрема І.Франко зазначав, що «Русалка Дністрова» виразно і сміливо вказувала на «далекий ясний образ свободної всеслов'янської федерації в освіті й спільній роботі політичній». З 900 привезених до Львова примірників майже всі конфіскувала поліція. Згодом помер Шашкевич; Вагилевич невдовзі перейшов до польського табору; лише Головацький продовжив боротьбу за цілі «Руської трійці».
Я.Головацький у гострій публіцистичній статті «Становище русинів у Галичині» (1846) сформулював соціально-економічні та політичні програмні вимоги національного руху. Тут було і визволення народу з-під соціального гніту, і скасування панщини, і піднесення культури, поширення знань рідною мовою, викладання та дослідження рідної мови у вищій школі з метою підготовки кадрів інтелігенції, яка змогла би працювати в україномовному середовищі, піднесення літератури, заснування журналів та інші вимоги. Були тут і елементи лібералізму, і покладання надій на уряд. Стаття стала справжньою програмою українського національно-визвольного руху в Галичині, що мало істотне значення в мобілізації громадської думки Східної Галичини навколо важливих проблем напередодні революції 1848 р.
Отже, діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національного руху на західноукраїнських землях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань.
63.Сталінські репресії в Україні. Розстріляне відродження
Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки і звичайно пов'язані з іменем Й.В. Сталіна, фактичного лідера Радянського Союзу в цей період. До цього явища можна віднести чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р. КПРС), розкуркулення, депортації цілих етнічних груп і гоніння за підозрілими особами, всюдисущий контроль за «саботажниками», масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу».
На об'єднаному Пленумі ЦК і ЦКК у січні 1933 року Сталін заявив «Сильна і могутня диктатура пролетаріату — ось що нам потрібно тепер, для того щоб зітерти в порох останні рештки вимираючих класів і розбити їхні злодійські махінації». «Репресії, — заявив Сталін влітку 1930 року на XVI з'їзді партії, — є необхідним елементом наступу» [1]. Ідеологічною основою репресій була боротьба проти «ворогів народу».
Підбиваючи на об'єднаному Пленумі ЦК і ЦКК у січні 1933 року підсумки першої п'ятирічки, Сталін включив у доповідь спеціальний розділ про завдання і результати боротьби «із залишками ворожих класів» [1]. «Ми утвердили, — заявляв Сталін, — у всіх сферах народного господарства принцип соціалізму, вигнавши звідти капіталістичні елементи». Далі він по-перше розкриває хто мається на увазі під останніми. Останніми залишками вимираючих класів є «промисловці і їх челядь, торговці і їх посіпаки, колишні дворяни і попи, куркулі і підкуркульники, колишні білі офіцери і урядники, поліцейські і жандарми, різного ґатунку буржуазні інтелігенти і всі антирадянські елементи. Єдине, що їм залишається робити, це пакостити і шкодити робітникам і колгоспникам, Радянській владі, партії. І вони пакостять як тільки можуть. Сила і міцна диктатура пролетаріату — ось що нам потрібно тепер для того, щоб розвіяти останні залишки помираючих класів і робити злодійські махінації» [61:22]. Сталін стверджував, що представники цих ворожих класів "розповзлися по наших заводах і фабриках, по наших установах і торговельних організаціях, по підприємствах залізничного і водного транспорту і головним чином — по колгоспах і радгоспах. Розповзлися і сховалися вони там, нап'явши маску «робітників» і «селяни», причому дехто з них проліз навіть у партію" (Сталин Сочинения. Т 13. с.207-208) [1 ].