Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія! блядь!.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.12.2018
Размер:
173.41 Кб
Скачать

3) Конституційні права і свободи громадян України.

Білет№19

1)Вплив Європейського відродження на розвиток української культури. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад в Україні.

На українську культуру активно впливали європейські процеси, пов'язані з епохою Відродження. В 16-17 ст.

Найважливішою особливістю української культури XVI ст. була поява книгодрукування. Цілий ряд друкарень виникли в Снятині, Крилосі, Рогатині, Луцьку та інших містах.

В усній народній творчості, крім традиційних казок, ліричних та соціально-побутових пісень, з'являється героїчний епос - думи та історичні пісні.

Помітними були зрушення в освіті. Традиційні школи при церквах, де навчали найелементарнішим знанням та навичкам, вже не відповідають європейським вимогам.

В кінці XVI - на початку XVII ст. в Україні засновується велика кількість братських шкіл. Першою з них була Львівська, вслід за нею виникають школи в Перемишлі, Луцьку, Вінниці, Кременці, Рогатині та інших містах. В них могли навчатися і діти з бідних родин.

Особливо відчутне європейське Відродження в українській архітектурі XVI ст. До споруд, на яких позначився вплив ренесансу, слід віднести ратушу та Успенську церкву у Львові, замки в Перемишлі, Старокостянтинові, Бучачі та інших містах.

Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія - стародавній навчальний заклад в Києві, заснованої князем Ярославом Мудрим у 1659 на базі Київської братської школи. Це перший вищий навчальний заклад в Україні. З самого моменту створення по рівню знань академія прирівнювалась до багатьох Польських університетів того часу.

2)Декларація про Державний суверенітет України та її істричне значення.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ХІІ-го скликання (Верховна Рада України І-го скликання) прийняла важливий політичний і правовий акт – Декларацію про державний суверенітет України. Відтоді в літописі нашої держави розпочалася нова сторінка, новий відлік часу – епоха утвердження України як самостійної та незалежної країни.

Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає у тому,що вона визначила основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики, економічного розвитку та державного будівництва. Цей документ являє собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом століть.

3) Соціально-економічна політика центральної ради та її наслідки.

Діяльність створеної у березні 1917 р. Української Центральної Ради була зосереджена на досягненні автономії України. Програма соціально-економічних перетворень УЦР викладена в її універсалах. Зі своїм 3 Універсалом Центральна Рада виступила 7 листопада 1917 р. Оголосивши цей день днем утворення УНР, Центральна Рада в універсалі обнародувала основні принципи своєї політики. Значне місце в універсалі відведено вирішенню аграрного питання - найпекучішого для селянства. Оголошувалося скасування приватної власності на "землі поміщицькі й інші землі нетрудових господарств сільськогосподарського призначення". Ці землі мали перейти до рук трудящих без викупу. Універсал декларував необхідність "доброго упорядкування виробництва, рівномірного розподілення продуктів споживання й кращої організації праці". З цією метою Генеральному секретарству праці було доручено спільно з представниками робітників "установити державний контроль над продукцією на Україні". Проголошувалося введення 8-годин-ного робочого дня. УЦР обіцяла забезпечити "всі свободи, здобуті всеросійською революцією": слова, друку, сумління, зборів, спілок, страйків, недоторканості особи й житла. Важливе місце в III Універсалі було відведено правам національних меншин; УЦР сформулювала в ньому і своє ставлення до війни. Помилки УЦР у сфері державотворення, непослідовність у вирішенні соціально-економічних питань викликали розчарування мас. Цим скористалися більшовики. На початку 1918 р. на території УНР існували два уряди, які однаково наполегливо заявляли про те, що вони українські й робітничо-селянські. Почалася "війна декретів", а поряд з нею й силова боротьба, справжня війна.

В наслідок того, що через неправильну політику УЦР на теренах України зявилась рівносильна центральній раді комуністична партія, керівники УНР почали шукати могутніх союзників. 18 лютого 1918 р. німецько-австрійські війська почали окупацію України. Однак цей відчайдушний захід не врятував УЦР. У країні поширювалося невдоволення, розгорнулася боротьба проти окупантів. УЦР втрачала соціальну опору, авторитет. 29 квітня 1918 р. вона зібралася на чергове засідання. Тут, окрім інших законів, обговорювалася і була прийнята Конституція УНР, що мала демократичний характер. Це було останнє рішення УЦР. Того ж дня, 29 квітня 1918 p., було здійснено державний переворот, влада УЦР скасована, а П. Скоропадський проголошений гетьманом України. 

Білет№20