Блок 9. Обґрунтування технології транспортування і складування в постачанні

На підприємстві «Каштан» стратегії транспортування і складування є оптимальними щодо бажань клієнтів. Замовлення клієнтів виконуються досить швидко, без затримок і відстрочок.

Виконання замовлення клієнта здійснюється таким шляхом:

1. Документація із відділу прийому замовлень поступає в відділ збуту.

2. У відділі збуту визначається чи є в наявності певний вид товару, визначеного фасону та розміру.

3. Здійснюється направлення на склад про відвантаження та доставку товару, якщо ж товару немає в наявності то ведеться більш детальна співпраця з замовником про пошиття певного об’єму певної кількості визначеного товару.

Транспортний обслуговуючий парк завжди готовий для різних закупівель та відвантажень товарів покупцям, доставка в інші міста здійснюється за допомогою транспортної служби «Автолюкс», або, при великому замовленні – власним транспортом. В наявності на підприємстві є 4 фури Мерседес і 5 вантажних мікроавтобусів Фольксваген.

Всю готову продукцію завантажують раціонально, щоби на наступному етапі її було зручно розвантажувати.

Для складування і транспортування продукції підприємства використовують наступні складові:

• Склад для товару призначений, для тимчасового зберігання товару, який очікує своєї черги на відправку, також для зберігання певної кількості готової продукції.

• Електрокари – для транспортування коробок з виготовленою продукцією на складі.

Отже, дане обладнання не вимагає багато затрат. За допомогою цього обладнання, площі складських приміщень інтенсивно використовуються і зменшується кількість робочих для руху і навантаження продукції. Тому, витрати на складування, зберігання і транспортування є мінімальними.

Асортиментна група А, що характеризується найвищою часткою вартості закупівлі, вимагає строгих умов зберігання та реалізації особливих процедур планування потреб, замовлення, управління запасами. Дана частина не складується, постачається за системою JIT «точно, своєчасно». Тобто у необхідній кількості та у визначений час одразу надходить на виробництво.

Відповідно група В, а в певних межах і група С, не вимагає реалізації строгих підходів, характерних для групи А, і надає певну свободу у планування потреб у матеріалах, терміновості виконання замовлення, виборі системи управління запасами. Дані частини можна складувати не враховуючи наявні замовлення.

Блок 10. Оптимізація дистрибуційної структури.

Врахування фінансових обмежень при розрахунку оптимальної величини замовлення вихідні дані наведені табл.7.

Таблиця 7.

Вихідні дані для моделі рівня запасу без фінансових та моделі рівня запасу з фінансовими обмеженнями

№ товару	m, штук	Тз, тижнів	Зп, грн	Sн, грн/шт.	Р, %	St, шт/тижд.	K
Брюки	33000	2	112,5	2	25	8	2
Футболки	67500	3	112,5	3	25	12	2
Костюми	12000	1	112,5	10	25	6	2

Фінансові обмеження: F0=10000+10*7,5=10075 грн.

Для обґрунтування наслідків введення обмеження фінансових ресурсів, доцільно здійснити порівняльний аналіз загальних витрат на формування та утримання запасів без урахування та з урахуванням фінансових обмежень.

Модель рівня запасу без фінансових обмежень.

1. Розрахунок оптимальної величини замовлення та величини страхового запасу для трьох товарів.

Qpot=

Qop1t= = 3853 шт.

Qopt2= = 4500 шт.

Qopt3= = 1039 шт.

Для страхового запасу.

Zстр.=k*St*

Zстр.1=2*8*2=23 шт.

Zстр.2=2*12*3=42 шт

Zстр.3=2*6*1=12 шт.

2. Розраховуємо середньорічну вартість запасів та витрат на їх формування і утримання.

2.1 Для спрощення розрахунків приймаємо, що для будь-якого варіанту замовлення товарів, рівень страхового запасу залишається не змінним.

Розраховуємо загальну вартість страхового замовлення.

Сстр.=∑Сстр.і=∑Zстр.і*Sн

Сстр.=23*2+42*3+12*10=292 грн.

2.2 Величина фінансового обмежень без врахування страхових запасів.

F=F0-Сстр.

F=10075-292= 9783 грн.

2.3 Середньорічна вартість поточних запасів становитиме.

Спот=∑*Sн

Спот=(3853/2)*2+(4500/2)*3+(1039/2)*10= 15799,72 грн.

2.4 Визначити витрати на замовлення та утримання поточного запасу.

Взз= Зп*∑ +∑

Взз=112,5*((33000/3853)+(67500/4500)+(12000/1039))+

+0,25((3853*2+4500*3+1039*10)/2)=7899,861

грн.

2.5 Середньорічна вартість запасів не перевищує їх фінансових обмежень.

∆С=Спот-F

∆C=15799,72-9783= 6016,722 грн.

Модель рівня запасу з фінансовими обмеженнями.

1. Визначаємо величину множника Лагранжа.

Л=2*Зп(∑)-Р

Л=2*112,5(()/2*9783)-0,25= 0,40

Скореговані величини замовлення становитимуть:

Copt =

Qopt1=(2*112,5*33000)/((2*(0,25+0,4))=2390 шт.

Qopt2 = (2*112,5*67500)/((3*(0,25+0,4))= 2790 шт.

Qopt3 = (2*112,5*12000/((10*(0,25+0,4))= 645 шт.

2. Визначаємо середньорічну вартість запасів.

Спот =

Спот=(2390/2)*2+(2790/2)*3+(645/2)*10= 9800грн.

4. Розраховуємо витрати на замовлення і утримання поточного запасу.

Взз= Зп*∑+P*∑*Sн

Взз=112,5*((33000/2390)+(67500/2790)+(12000/645))+

0,25*((2390*2+2790*3+645*10)/2)= 8235,5 грн.

Взз1-Взз2=8235,5-7899,86=335,64 грн.

Отже, різниця між витратами моделі рівня запасу без фінансових обмежень та витратами моделі рівня запасу з фінансовими обмеженнями становить 335,64 грн.

Система управління запасами, що передбачає встановлення оптимальної величини партії закупівлі в умовах значної інфляції повинна виходити з того, що витрати на формування і утримання запасів будуть зростати, оскільки зростають закупівельні ціни.

1. Відсутність активної поведінки продавця.

В умовах інфляції 27%, коли ціна продажу встановлюється відповідно до рівня інфляції покупець зацікавлений придбати при меншій інфляції, зацікавлений придбати більше від оптимальної партії. Таке збільшення величини партії закупівлі визначається за формулою:

QoptFQopt

Рівень інфляції за 2011 рік становить: і=7,5+5=12,5%

QoptF=38531/(1-(0,125/0,25))= 5449 шт.

QoptF=45001/(1-(0,125/0,25))= 6363 шт.

QoptF=10391/(1-(0,125/0,25))= 1469 шт.

Ефект від закупівлі більшої партії складає:

∆Взак=Взак.ф-Взак=∆Q*Sн*і

∆Взак=(3853-2390)*2*0,125=365,75грн.

∆Взак=(4500-2790)*3*0,125=641,25грн.

∆Взак=(1039-645)*10*0,125=492,5грн.

2 Наявність активної поведінки покупця.

Очікуючи інфляцію 12,5% продавець превентивно встановлює ціну продажу, збільшену на величину маржі 22% .За цих умов, постійно переплачуючи при кожній черговій закупівлі, покупцю вигідно здійснювати замовлення меншими партіями, досягаючи при цьому певного виграшу.

Відповідно оптимальний обсяг партії закупівлі буде визначатися за формулою:

QoptFQopt

Величина маржі L=20%.

QoptF38531/(1+(0,125*0,20/0,25))= 3674 шт.

QoptF=45001/(1+(0,125*0,20/0,25))= 4290 шт.

QoptF=10391/(1+(0,125*0,20/0,25))= 990 шт.

Ефект від закупівлі меншої партії складе:

∆Взак=Взак.-Взак.ф=∆Q*Sн*і

∆Взак=(3853-3674)*2*0,125=44,25 грн.

∆Взак=(4500-4290)*3*0,125=78,75 грн.

∆Взак=(1039-990)*10*0,125=61,25 грн.

Система управління запасами, що передбачає встановлення оптимальної величини партії закупівлі в умовах значної інфляції повинна виходити з того, що витрати на формування і утримання запасів будуть зростати, оскільки зростають закупівельні ціни. Відсутність активної поведінки продавця. В умовах інфляції 12,5%, коли ціна продажу встановлюється відповідно до рівня інфляції покупець зацікавлений придбати при меншій інфляції, зацікавлений придбати більше від оптимальної партії. Тому оптимальний обсяг в умовах інфляції для трьох товарів становить: 5449 шт., 6363 шт., 1469 шт. Наявність активної поведінки покупця. Очікуючи інфляцію 12,5% продавець превентивно встановлює ціну продажу, збільшену на величину маржі 20% .За цих умов, постійно переплачуючи при кожній черговій закупівлі, покупцю вигідно здійснювати замовлення меншими партіями, досягаючи при цьому певного виграшу. Відповідно оптимальний обсяг партії закупівлі буде для трьох товарів:3674 шт., 4290 шт., 990 шт.