- •21. В умовах нормального метаболізму здорового організму основним шляхом
- •20.Метаболізм кетонових тіл в умовах патології
- •Біохімічною основою зростання вмісту кетонових тіл в умовах патології є зменшення ступеня утилізації ацетил-КоА в циклі трикарбонових кислот внаслідок порушень вуглеводного обміну.
- •Регуляція біосинтезу насичених жирних кислот
- •Утворення ненасичених жирних кислот
- •1. Мононенасичені жирні кислоти
- •2. Поліненасичені жирні кислоти
- •Ферментативні реакції синтезу триацилгліцеролів
- •Ферментативні реакції синтезу холестерину
- •Регуляція біосинтезу холестерину
- •Шляхи біотрансформації холестерину
- •1. Біосинтез жовчних кислот.
- •2. Біосинтез стероїдних гормонів
- •Ресинтез триацилгліцеролів в ентероцитах
- •1. Утворення 1,2-моноацилгліцеролів (реакція каталізується кишковим ферментом моноацилгліцерол-ацилтрансферазою):
- •Гіперліпопротеїнемії
- •28. Атеросклероз
- •Ожиріння
- •Цукровий діабет
Регуляція біосинтезу насичених жирних кислот
Існують два пункти регуляції синтезу вищих насичених жирних кислот в організмі людини:
1. Регуляція на рівні ацетил-КоА-карбоксилази.
Ацетил-КоА-карбоксилазна реакція, в якій утворюється малоніл-КоА, є лімітуючою стадією в контролі швидкості біосинтезу жирних кислот. Регуляція перебігу реакції здійснюється за двома механізмами:
1.1. Шляхом алостеричної регуляції активності ацетил-КоА-карбоксилази позитивними та негативними модуляторами:
а) позитивним модулятором (активатором) ферменту є цитрат. Збільшення концентрації лимонної кислоти в мітохондріях внаслідок “перевантаження” ЦТК метаболічним паливом (після споживання вуглеводів, секреції в кров інсуліну тощо) означає створення біохімічних умов для активації анаболічних процесів,
тобто запасання надлишків ацетил-КоА у вигляді жирів. Підвищений у цих умовах вихід цитрату в цитозоль активує ацетил-КоА-карбоксилазу (малоактивну за відсутності позитивного модулятора) і спричиняє утворення малоніл-КоА джерела двовуглецевих радикалів для біосинтезу жирних кислот;
б) негативними модуляторами (алостеричними інгібіторами) ацетил-КоА-карбоксилази є пальмітоїл-КоА та стеароїл-КоА — кінцеві метаболіти біосинтетичного шляху. Накопичення в цитозолі продуктів біосинтезу за принципом негативного зворотного зв’язку гальмує швидкість їх утворення.
1.2. Шляхом ковалентної модифікації ацетил-КоА-карбоксилази за рахунок її цАМФ-залежного фосфорилювання (утворення неактивної форми ферменту) та дефосфорилювання (утворення активної форми ферменту). Слід зауважити реципрокний характер зміни активності процесів ліпогенезу та ліполізу в умовах дії на клітини жирової тканини та печінки фізіологічних стимулів, що позитивно (адреналін, норадреналін, глюкагон) та негативно (інсулін) впливають на активність аденілатциклази і внутрішньоклітинний рівень цАМФ .
1.3. Шляхом зміни активності синтезу ацетил-КоА-карбоксилази:
а) збільшення активності синтезу ферменту (ферментна індукція) спричиняється додатковим надходженням в організм та в клітини відповідних органів глюкози (споживання високовуглеводної дієти) та зменшенням вмісту в продуктах харчування жирів;
б) пригнічення активності синтезу ферменту спостерігається в умовах голодування або споживання дієти, збагаченої жирами.
2. Регуляція на рівні комплексу синтетази жирних кислот Активність синтетазного комплексу (циклу Лінена) регулюється також як механізмами алостеричного контролю, так і механізмами ферментної індукції.
2.1. Алостерична активація окремих ферментів мультиензимного комплексу здійснюється за рахунок позитивного впливу фосфорильованих моносахаридів. Збільшення концентрації цукрофосфатів є метаболічним сигналом, що свідчить про високу активність гліколізу та створює біохімічні умови для спрямування обміну речовин у напрямку анаболічних процесів.
2.2. Зміни в активності процесів синтезу окремих ферментів синтетазного комплексу відбуваються в напрямках і метаболічних умовах, зазначених для ацетил-КоА-карбоксилази.
23. Елонгація насичених жирних кислот
Пальмітинова кислота (С16), що продукується в результаті дії синтетази вищих жирних кислот, є попередником в утворенні жирних кислот із більшою довжиною ланцюга — С18, С20, С22, С24. У клітинах функціонують дві системи елонгації жирних кислот, які забезпечують послідовне приєднання до вуглеводневих ацильних радикалів двовуглецевих фрагментів:
а) система елонгації ендоплазматичного ретикулума (“мікросомальна елонгаційна система”). Ця система використовує як джерело двовуглецевих фрагментів малоніл-КоА і діє за механізмом, близьким до розглянутого для синтетазної системи цитозолю:
ацил-КоА (Сn) + малоніл-КоА ______3-кетоацил-КоА ______ 3-гідроксіацил-КоА
______2,3-еноїл-КоА ______ ацил-КоА (Сn+2)
Субстратами розглянутої послідовності реакцій є насичені жирні кислоти (ацили С10 та більшої довжини). У печінці при використанні як субстрат пальмітату утворюється переважно стеарат (С18). Система елонгації жирних кислот у головному мозку синтезує С22- та С24-жирні кислоти, які входять до складу сфінголіпідів мієлінових нервових волокон;
б) мітохондріальна система елонгації жирних кислот — використовує як донори двовуглецевих фрагментів молекули ацетил-КоА. Система здатна подовжувати жирні кислоти, що мають 12-16 атомів вуглецю (С12-С16):
ацил-КоА (Сn) + ацетил-КоА (С2) ____________ ацил-КоА (Сn+2) + КоA-SH